Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Енотера, нічна красуня: сорти, види культури, використання у ландшафтному дизайні

14 липня 2022
1653
Енотера, нічна красуня: сорти, види культури, використання у ландшафтному дизайні

Енотера, нічна свічка, вечірня примула – у цієї популярної і невибагливої ​​рослини, яка зачаровує своїми великими, шовковистим квітками, кілька назв. Садівники люблять енотери за рясне і яскраве цвітіння. 

А ще нічна свічка здатна на таку дивовижу: дуже швидко, буквально за пару хвилин, повністю розкриває всі пелюстки, при цьому чути навіть легкий ляск. Втім, такий «фокус» демонструє тільки один з видів, а в садах вирощують близько десятка різновидів енотери, часто дуже несхожих між собою. Одні з них розкривають квітки тільки ввечері або в похмуру погоду, інші цвітуть вдень, складаючи пелюстки на ніч.

Культивують енотеру з XVIII ст., вважається, що садові її форми виведені з рослин, завезених до Європи при колонізації Америки.

Особливі прикмети

Багаторічні, дворічні та однорічні кореневищні трав'янисті рослини родини кіпрейних.

Кущ висотою від 15-ти до 120 см, стебла прямі або сланкі, жорсткоопушені. Листки чергові, прості, овально-ланцетні, зубчасті або перисторозсічені. Квітки великі, чашоподібні або блюдцевидні, діаметром від 3-х до 10-15 см, часто ароматні. 

У більшості культивованих у нас видів квітки жовті, але є і рожеві, білі, пурпурові.

Вони зібрані в довгі суцвіття, рідко бувають квітки поодинокі або по два в суцвітті.

Цвітіння настає в травні або червні і триває 1-4 місяці, в залежності від виду. Плід – коробочка, насіння зберігає схожість 3-4 роки.

Біологічні особливості 

Енотера – невибаглива, витривала, морозостійка рослина. Вона світлолюбна, але виносить і напівтінь.

  • Часто сорти, у яких квітки розпускаються на ніч, висаджують в напівзатінених місцях, щоб вони відкривалися днем.
  • Види з денним цвітінням найбільш декоративні на відкритих сонячних місцях, в похмурий день такі рослини можуть взагалі не відкрити квітки.

Цікаво, що, закриваючись на ніч, жовті квіти утворюють тонку вертикальну червону «свічку». 

Для енотери підійдуть добре дреновані, поживні садові ґрунти нейтральної реакції. Тільки енотера міссурійскька краще цвіте і розвивається на сухих малородючих ґрунтах, що містять вапно. 

Всі види посухостійкі, але в спекотну посушливу погоду необхідний полив. Надлишок вологи призводить до загнивання коренів, при виборі місця для енотери уникають ділянок, які навесні довго не просихають.

Енотера – енергійна рослина, багато її видів швидко розмножуються, захоплюють сусідні території та забудяковуються, тому їх розповсюдження треба обмежувати. 

Розмноження та агротехніка 

Енотера розмножується насінням, а багаторічні її сорти – і вегетативно.

Насіння однорічної енотери висівають на розсаду в квітні, лише злегка присипаючи ґрунтом, сіянці пікірують в індивідуальні горщики. В квітники розсаду висаджують в травні. У відкритий ґрунт можна висівати енотеру і під зиму. Вона легко розмножується самосівом, мурахи розносять її насіння по всьому саду. 

Насіння дворічних і багаторічних сортів висівають безпосередньо в ґрунт на напівзатінених грядках в кінці травня – на  початку червня або восени. Багаторічна енотера, вирощена з насіння, зацвітає на другий рік.

При вегетативному розмноженні кущі енотери ділять в травні або серпні-вересні. У такі ж терміни розсаджують дочірні розетки і поросль, що утворилася навколо материнських рослин. Види, у яких немає довгого стрижневого кореня, переносять пересадку навіть під час цвітіння.

  • При посадці високорослим видам енотери виділяють площу близько 1 м2, низькорослі і середньорослі сорти розсаджують на відстані 10-25 см. Для компактності і більш рясного цвітіння бічні пагони вкорочують на третину або наполовину. 

Догляд за енотерою включає полив в посушливу погоду і два підживлення за період вегетації – на початку росту і в період бутонізації. Своєчасне видалення зів'ялих квіток продовжує цвітіння. Високим видам можуть знадобитися підпірки. Після цвітіння енотери підрізають. Восени молоді рослини мульчують торфом або листям.

Використання у дизайні 

  • Високорослу енотеру висаджують на задньому плані квітників або в центрі клумб.
  • Середньорослі кущі прекрасні для обрамлення садових доріжок.
  • А для альпійської гірки, тераси, контейнера, рокарія підійде низькоросла енотера, вона добре поєднується з агератумом, лобелією, алісумом.
  • Для високих і середніх сортів кращими партнерами будуть дельфініум, рудбекії, дзвіночки, лілійники.

Сорти і види 

У якості однорічників та дворічних культур найчастіше вирощують:

енотеру Друммонда (Oenothera drummondii) висотою 30-60 см з яскраво-жовтими квітками діаметром 7 см, які розкриваються ввечері і закриваються після полудня, вид цвіте з липня до кінця вересня;

енотеру дворічну (O. biennis) – висотою 120 см, з яскраво-лимонними ароматними квітками, що розкриваються ввечері або вночі, вид цвіте з червня до жовтня;

енотеру червоночашелисту або Ламарка (O. erythrosepala = lamarckiana) – висотою до 100 см, з щільними китицями жовтих квіток, цвіте з липня до заморозків. 

З багаторічних видів найбільш поширені: 

енотера чагарникова (O. fruticosa) – висотою 30-50 см, квітки яскраво жовті, листя сіро-блакитне, цвіте в червні-серпні; 

енотера міссурійська (O. missouriensis) – стебла сланкі, пурпурові, довжиною 30-40 см, квітки золотисто-жовті, діаметром 10-15 см, цвіте з червня до кінця серпня; 

енотера чотирикутна (O. tetragona) – висотою 45-70 см, квітки жовті, ароматні, в густих щитковидних суцвіттях, листя синювато-зелене, восени стає червоним, цвіте з червня по серпень;

енотера багаторічна (O. perennis) – висотою до 25 см, квітки жовті в колосовидному суцвітті, цвіте в травні-червні; 

енотера великоплідна (O. macrocarpa) – відрізняється мініатюрністю (висота 15 см) і великими блюдцевидними жовтими квітками діаметром 10 см, цвіте в липні-вересні.

Рідше зустрічається енотера красива (O. speciosa) – висотою 20-60 см, з великими рожевими ароматними квітками, які розпускаються ввечері, відомі її сорти Rosea і Siskiyou.

Відзначимо також найбільш відомі у нас сорти енотери: Fireworks – висотою 60 см, Erica Robin – 30 см, Fryverkeri – 40 см, квітки золотисто-жовті, бруньки і стебла червонуваті; Hohes Licht – 60 см, квітки канарково-жовті; Sonnenwende – 60 см, квітки золотисто-жовті; Вечірня зоря – 100 см, квітки золотисто-жовті з червонуватим відблиском, ароматні. 

Валентина Симкович 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте