Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Дозвілля

Духів день: прикмети та звичаї

02 червня 2017
5785
Після Духова дня розпочинався Русалчин тиждень

Наступний за Трійцею день значиться як Понеділок Святого Духа, або Духів день (цього року 5 червня). Він відзначається на згадку про зходження Святого Духа на апостолів у Єрусалимі. З давніх-давен у це християнське свято суворо заборонялося працювати. Як вважали наші предки, на тих, хто порушив заборону, чекала сувора розплата — зокрема, їх як свої жертви обирали русалки.

Ворожіння на свято Духів день

У дівчат на Трійцю було прийнято гадати. Наприклад, плетучи вінок, вони загадували когось із рідних. А потім, коли вінок розбирали, перевіряли, наскільки добре він зберігся. Зів'ялі вінки кидали у воду і стежили: якщо потоне — поганий знак, а попливе — на добро..

Прикмети та звичаї свята

Після Духова дня розпочинався Русалчин тиждень. Вважалося, що в цей час русалки виходять у реальний світ. На Русалчин тиждень сім'ї, в яких бували «гості», мали поводитися так, ніби в будинку покійник: не мести підлоги, не прати, не шити. Щоб «гостя» не змерзла, їй на чільне місце клали одяг чи лляне полотно.

У хаті не можна було скандалити

Накриваючи в Духів день на стіл, господарі залишали порцію їжі для прибулиці з потойбічного світу. За старими прикметами вважалося, що русалки — істоти підступні та недобрі, тому з ними намагалися не сваритися.

Красуні та чудовиська

Не завжди русалки відповідали образу дівчат з риб'ячими хвостами. На півдні України, наприклад, вони були голі, синьоокі, з вінком зі латаття на розпущеному зеленому волоссі, тіла у них були прозорі. У Поліссі — юні прекрасні діви у білому вінчальному чи похоронному вбранні. На Заході України збереглися легенди про місцевих русалок — величезних, потворно товстих або, навпаки, виснажених осіб з кудлатим волоссям. А на півночі в болотах та вирах жили залізні баби.

У Духів день не можна:

— входити у воду без хреста на шиї, а опівдні й опівночі навіть із хрестом купатися небезпечно: русалки можуть потягнути у вир і залоскотати до смерті.

— йдучи до річки чи криниці, говорити: «Пішла за  водою, — щоб не накликати лиха. Адже «за водою», тобто за течією річки, «йдуть» лише утоплені. Треба сказати: "Пішла по воду";

— дивитися на своє відображення у воді — або нікого полюбити не зможете, або свою любов втратите.

Іванна КУРОВЕЦЬ

Фото pixabay.com

comments powered by HyperComments