Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Сад

Дерева на фундаменті: насіннєві та клонові підщепи в садівництві

10 октября 2019
833
Дерева на фундаменті: насіннєві та клонові прищепи в садівництві

Підщепа – основа плодового дерева, на якій будується вся подальша робота в саду. Від неї залежить скороплодність, врожайність, довговічність і сила росту майбутнього дерева. 

У садівництві використовуються як насіннєві, так і клонові (вегетативно розмножувані) підщепи.

Щоб визначити, на яких підщепах краще розвиваються дерева, необхідно врахувати цілий ряд факторів. Дані про господарсько-біологічні особливості різних підщеп, їх вплив на щеплені сорти допоможуть вам зробити правильний вибір. 

Насіннєві підщепи

Їх отримують за допомогою посіву насіння, за характером росту сильнорослі, добре пристосовуються до ґрунтово-кліматичних умов.

Для яблуні в якості підщепи підходять сіянці дикої лісової яблуні, а також окремих стійких культурних сортів (Антонівка звичайна, Боровинка, Пепінка литовська).

Зазначені підщепи сумісні з усіма сортами, дерева, щеплені на них, відрізняються високою зимостійкістю, довговічністю (живуть 50-60 років), добре плодоносять, формують потужну, розгалужену кореневу систему, легко переносять дефіцит вологи, плодоносять навіть на бідних ґрунтах. Не люблять ділянок з високими ґрунтовими водами.

Для груші використовують сіянці дикої лісової груші і окремих культурних сортів (Олександрівка, Лимонка річна), які мають потужну, слаборазгалужену, глибоко проникаючу в ґрунт кореневу систему.

Вони сумісні з усіма сортами, невибагливі, зимостійкі, полюбляють добре дреновані ґрунти. Дерева на них дуже довговічні (живуть до 100 років).

Для вишні та черешні в якості підщепи підходять зимостійкі місцеві сорти і дикі форми черешні, вишні звичайної, антипка.

На жаль, у дерев деяких сортів вишні та черешні, щеплених на антипці, термін життя і період плодоношення невеликі.

Для абрикоса підходять місцеві стійкі форми і сорти абрикоса, жерделі.

Підщепи абрикоса сумісні з усіма сортами, невибагливі, посухостійкі. Дерева на цих підщепах скороплідні, врожайні, не дають порослі, але погано ростуть на перезволожених ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод.

Для сливи, аличі, персика, нектарина використовують зимостійкі місцеві сорти і форми аличі. Дерева на цих підщепах врожайні і довговічні.

Плодові дерева, вирощені на насіннєвій підщепі, мають ряд переваг: вони довговічні, невибагливі (ростуть на малородючих, бідних ґрунтах), зимостійкі, урожайні.

Їх основний недолік – сильнорослість, але її можна зменшити за рахунок підбору для щеплення слаборослих скороплідних сортів.

Сади на насіннєвих підщепах краще закладати в регіонах з суворими зимами, якщо немає можливості повноцінно доглядати за садом і поливати його, а також коли в присадибних садах потрібно посадити дерева, які давали б тінь.

Клонові підщепи

Вегетативні клонові підщепи змінюють силу зростання, скороплодность і врожайність дерев в саду, а значить, дозволяють створювати насадження від традиційних екстенсивних до різного ступеня інтенсифікації.

Різні вегетативно розмножувані підщепи забезпечують карликовість, середньо- або сильнорослість підщеп. Дерева на них відрізняються скороплодностью, високою продуктивністю (з одиниці площі) і хорошою товарністю плодів.

Сильнорослі клонові підщепи неактуальні, тому зупинимося на карликових, напівкарликових і середньорослих.

Для яблуні підходять карликові підщепи М 9 (та її клони Т 337, RN 19), ПБ-9, Д 1071, 62-396, М 26 (проміжне положення між карликом і напівкарликом). Дерева на цих підщепах слаборослі, скороплодні (вступають в плодоношення на 2-3-й рік життя), високоврожайні, з плотами товарної якості. За ними легко доглядати і зручно збирати врожай.

Але є у них і недоліки:

  • тендітна коренева система, дерева слабо закріплюються в ґрунті і тому потребують постійної опори 
  • дуже вимогливі до агротехніки, родючості ґрунту, наявності в ньому вологи (неприйнятні і сухість, і перезволоження, необхідний крапельний полив).

Варто відзначити, що в усьому світі інтенсивне садівництво базується виключно на використанні карликових підщеп.

Напівкарликова підщепа 54-118 відрізняється високою зимостійкістю, продуктивністю.

Дерева, щеплені на ній, високоврожайні, вступають в плодоношення на 3-4-й рік життя. Вони добре закріплюються в ґрунті, посухостійкі, миряться з близьким заляганням ґрунтових вод.

Це одна з кращих підщеп для присадибних садів.

Дерева, щеплені на середньорослі підщепи 57-490, ММ 106, вступають в плодоношення на 4-5-й рік життя, якість плодів задовільна, але трохи гірше, ніж у дерев на карликових підщепах, врожайність висока. На них рекомендується прищеплювати слаборослі сорти.

Грушу прищеплюють на форми айви, яким необхідні окультурені, родючі, вологі ґрунти; на піщаних і сухих вони не приживаються.

Айва А (МА) – середньоросла підщепа, задовільно переносить ущільнення і перезволоження ґрунту, стійка до засолених ґрунтів, на карбонатних уражається хлорозом. Дерева, щеплені на ній, майже не потребують опори, рано вступають в плодоношення – на 3-4-й рік життя, відрізняються високою врожайністю.

Айва ВА-29 – середньоросла підщепа, вимоглива до ґрунту, досить морозостійка, високопродуктивна, дерева на ній не потребують опори.

ІС 4-6 – середньоросла, відрізняється підвищеною зимостійкістю кореневої системи, добре сумісна з основними районованими сортами. Забезпечує скороплодность і високу продуктивність дерев при високому агрофоні. 

ІС 2-10 – слаборосла підщепа, добре сумісна з районованими сортами, морозостійка; зменшує до 35% обсяг крони дерев щеплених сортів, прискорює їх вступ в плодоношення, підвищує продуктивність.

Переваги айвових підщеп – скороплодність, значне підвищення товарності плодов.

Недоліки – несумісність деяких сортів груші з айвою.

Для великокісточкових культур (слива, абрикос, персик, нектарин) використовують наступні підщепи.

Пуміселект – перспективна карликова підщепа з хорошою сумісністю. Відрізняється непоганою морозостійкістю, скороплодностью і коротким продуктивним періодом (5-7 років з початку плодоношення). Коренева система поверхнева, дерева, щеплені на ній, вимагають опори, потребують дотримання агротехніки на високому рівні. 

ВВА-1 – карликова підщепа, добре сумісна з персиком, сливою, аличею, абрикосом. Плюси цієї підщепи – підвищена морозостійкість, подовження продуктивного періоду дерева до12-15 років. Мінус – чутливість до кореневого раку.

Дрібнокісточкові культури (вишня, черешня) прищеплюють на ВСЛ-2. Це напівкарликова підщепа, морозостійка, забезпечує регулярне і рясне плодоношення при хорошому агрофоні. Сумісна з багатьма сортами вишень і черешень.

Колт – сильноросла підщепа, морозостійкість низька, в безсніжні суворі зими можливо підмерзання саджанців (не рекомендується використовувати колт в північних регіонах).

Гізелла-5 – один з найперспективніших карликових підщеп в країнах Західної Європи. Щеплені на ній дерева легко формуються, рано вступають в плодоношення, рясно цвітуть і плодоносять, їх коріння не підмерзають. Поряд з очевидними перевагами є істотний недолік – висока собівартість даної підщепи, бо її вирощують методом культури тканин. 

Вибір насіннєвих або вегетативних підщеп потрібно робити виходячи з ґрунтово-кліматичних умов вашої ділянки, ваших завдань, переваг і можливостей. 

  • Перш за все, потрібно забезпечити деревам на карликовій підщепі належний агрофон (живильний, водний режими, опору, захист від шкідників і хвороб).
  • Якщо ви не можете цього зробити або у вас мало часу для догляду за садом, то краще віддати перевагу деревам на сильнорослих підщепах, які самі зможуть подбати про себе.

На присадибних ділянках раціональніше вирощувати плодові дерева на напівкарликових підщепах або ж традиційних насіннєвих.

Вдалих вам посадок і щедрих врожаїв!

Наталія Шарпило, Павло Новік 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте