Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Давайте заглянемо у погріб: хвороби моркви та буряка під час зберігання

12 січня 2022
1469
Давайте заглянемо у погріб: хвороби моркви та буряка під час зберігання

Чим ближче до весни, тим більше ризик втрати частину врожаю, закладеного на зберігання. Врожай коренеплодів уже доволі давно зберігається у льоху, і тепер головне для городників – зберегти його з найменшими втратами. 

Але це не завжди вдається, оскільки в місцях зберігання овочеву продукцію підстерігають підступні хвороби, багато з яких беруть початок ще в період вегетації. 

Чим хворіють морква та буряк і як запобігти втраті коренеплодів у зимовий період? 

Спільні напасті 

Буряк та морква при зберіганні уражаються рядом спільних хвороб. Найбільш уразливими стають ослаблені рослини, вирощені у несприятливих умовах. Збудники хвороб можуть проникати через механічні пошкодження, отримані під час збирання, а також через пошкодження комахами. 

Ураження сухою гниллю (фомоз) відбувається ще восени. На коренеплодах утворюються вдавлені сіро-коричневі плями. Потім тканина руйнується, під плямами утворюються порожнечі, заповнені грибницею. Джерела інфекції – рослинні залишки, насіння та ґрунт.

Ризоктоніоз (повстяна хвороба) вражає рослини як у період зростання, так і під час зберігання врожаю. На коренеплодах з'являються невеликі заглиблення, вкриті білим нальотом. Пізніше уражена тканина стає бурого кольору з фіолетовим відтінком (начебто покрита повстю). Потім уражені ділянки ущільнюються, формуючи склероції, коренеплоди усихають і розтріскуються. Склероції зберігаються у ґрунті і є джерелом інфекції. Збудник хвороби швидко розвивається у вологих умовах.

Мокра бактеріальна гниль вражає майже всі овочеві культури, поширена повсюдно. На коренеплоді утворюються бурі рідкі плями. У сховищах заражена тканина перетворюється на мокру слизову оболонку з неприємним запахом. Передається інфекція при прямому контакті здорових та хворих коренеплодів. Поширенню мокрої бактеріальної гнилі сприяють механічні пошкодження, висока температура у приміщенні та відносна вологість повітря 90%. Особливо сильне гниття спостерігається теплу осінь, при ранній закладці мокрих коренеплодів на зиму.

Суто морквяні страждання 

Найбільших збитків моркви завдає чорна гниль (альтернаріоз). Хвороба нерідко проявляється вже в перший тиждень після закладення коренеплодів на зберігання – на них з'являються сухі, темні, трохи вдавлені плями. Уражені тканини вугільно-чорні (головна ознака, за якою відрізняють чорну гниль від фомозу), чітко відмежовані від здорових, проникають у м'якоть на 0,5–1,5 см. Загнілий коренеплід залишається твердим, при надмірній вологості на ньому з'являється багата сіро-зелена пліснява. 

Біла гниль (склеротиніоз) розвивається в районах з підвищеною вологістю. На ослаблених частинах коренеплодів тканини розм'якшуються і ослизуються, на поверхні з'являється пухкий білий пушок, який надалі розростається, місцями ущільнюється, покривається чорними склероціями та блискучими крапельками. Грибниця дуже швидко переходить із хворих коренеплодів на здорові. Біла гниль інтенсивніше розвивається у сховищах з високою вологістю повітря (90–100%) та температурою 15–22 °С.

Сіра гниль (ботритіоз) найчастіше проявляється при спільному зберіганні моркви з капустою та селерою. Перші ознаки хвороби – дрібні, бурі, рідкі плями, що швидко збільшуються в розмірах і охоплюють весь коренеплід. Уражена тканина розм'якшується, набуває бурого відтінку і при високій вологості покривається рясним сірим нальотом. До кінця зберігання гриб утворює безліч темних склероцій округлої або неправильної форми діаметром 1-5 мм. Збудник сірої гнилі потрапляє у сховище із зараженими овочами, під час зберігання інфекція передається здоровим коренеплодам.

Буряковий біль

Одна з основних та шкідливих хвороб коренеплодів столового буряка в період зберігання – кагатна гнилизна (у минулому кагатами називали місця зберігання буряків). Це захворювання спричинено комплексом мікроорганізмів бактеріальної та грибної природи. Основна ознака захворювання – поява на коренеплодах цвілі різного кольору, сухої чи мокрої гнилі.

Тип гнилі залежить від основного збудника та умов зберігання.

Ураження коренеплодів кагатною гниллю призводить до втрати товарного виду продукції і до суттєвого погіршення її споживчих якостей.

Уражені буряки не можна використовувати навіть на корм тваринам, це може стати причиною їх захворювання.

Ознаки хвостової гнилі виявляються на столових буряках першого року вегетації у вигляді загнивання та відмирання кінчиків коренеплоду та бічних корінців. Розвитку хвороби сприяють тривала посуха та внесення надмірної кількості азотних добрив. Джерело інфекції – заражені залишки, що не перегнили. Коренеплоди, уражені збудником хвостової гнилі, продовжують гнити під час зберігання, посилюючи розвиток кагатної гнилі. 

На коренеплодах столового буряка зустрічається парша (три види). Звичайна парша характеризується утворенням на коренеплодах неглибоких поверхневих темно-бурих струпоподібних скоринок або тріщин, які пізніше гояться, тканина після цього покривається корковою тканиною. Коренеплоди, уражені паршею, як правило, надзвичайно тверді, що ускладнює їх розрізання та подрібнення, містять підвищену кількість азоту, який знижує якість урожаю. Хвороба інтенсивно розвивається на коренеплодах в умовах сильного ущільнення та поганої аерації ґрунту після тривалих дощів і високої температури повітря (25–30 °С). Джерело інфекції – уражені залишки рослин, що не перегнили.

Профілактичні заходи

Щоб захистити моркву та буряк від хвороб, необхідно проводити комплекс захисних заходів.

  • Дотримуватися сівозміни, повертати коренеплоди на колишнє місце через 4–5 років. Найбільш придатні для вирощування моркви легко- та середньосуглинисті ґрунти. 

На важких за механічним складом, глинистих, швидко запливаючих ґрунтах, як і при близькому заляганні ґрунтових вод, росте кількість потворних, розгалужених коренеплодів, різко знижується вихід стандартної продукції. Кислі ґрунти необхідно вапнувати. Збалансоване мінеральне харчування та підтримання оптимальної вологості ґрунту скорочують кількість уражених рослин. Необхідно регулярно видаляти бур'яни, які можуть бути джерелами інфекції. 

  • Віддавати перевагу сортам та гібридам, найбільш стійким до основних хвороб. 
  • Під час вегетації підгодовувати рослини фосфорно-калійними добривами. У той же час не варто допускати надлишку азотних добрив, а свіжий гній найкраще вносити під культури-попередники столового буряка та моркви. 
  • Під час збирання, транспортування та закладки на зберігання не допускати пошкодження коренеплодів, це сприяє заселенню патогенної мікрофлори. Необхідно своєчасно прибирати коренеплоди, оскільки їхнє в'янення або підмерзання призводить до розвитку хвороб. 
  • Перед закладкою коренеплодів на зимове зберігання приміщення ретельно очистити від торішніх залишків, продезінфікувати, побілити стіни та стелю.

Моркву та буряк найкраще зберігати при температурі від 0 до 2 °С та вологості повітря 85–90%.

Своєчасне та комплексне застосування заходів щодо захисту коренеплодів дозволить отримати та зберегти якісний урожай.

Валентина Сергієнко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте