Бережи свій врожай: особливості збору і зберігання огірків, помідорів, перцю, баклажанів

Стиглість – поняття відносне

Розрізняють технічну (збиральну) і біологічну (фізіологічну) стиглість овочевої продукції.

• При технічній (зелені плоди перцю, огірка) вона придатна до використання в їжу, для переробки і реалізації. 
• Біологічна стиглість настає тоді, коли насіння або інші частини дозріли і їх можна потім використовувати для розмноження.

У дворічних овочевих культур (цибуля, капуста, буряк столовий, морква, петрушка коренева), деяких багаторічників (хрін, ревінь, естрагон), а також картоплі біологічною стиглістю вважається такий стан, коли органи, що зимують  (цибулини, коренеплоди, кореневища, качани з кочеригою і корінням), завершують ріст, переходять в стан спокою і набувають здатності до тривалого зберігання і продовження життя в майбутньому році.

У деяких овочевих і баштанних культур (помідори, кавун, диня, гарбуз) періоди технічної та біологічної стиглості збігаються. Однак у більшості плодів технічна стиглість настає раніше, ніж біологічна (зеленні культури, кабачок, патисон, бобові овочеві, цукрова кукурудза).

Є ще поняття збиральна стиглість, і в однієї і тієї ж культури вона може наступати в різні терміни.

Наприклад, для зелені кропу технічною стиглість вважається до утворення суцвіть (парасольок). А якщо використовувати її в якості спеції для засолу огірків, грибів, помідори та іншої продукції – це роблять на початку дозрівання насіння, тобто на початку біологічної стиглості.

У коренеплодів буряка, моркви, вирощуваних на пучкову продукцію, у цибулі на зелене листя (перо) технічна стиглість настає ще в молодому віці, коли коренеплоди починають інтенсивно рости. Збирають їх на тривале зберігання – після закінченняросту, тобто збиральна стиглість майже збігається з біологічною. 

Кожному овочу – свій час

Треба вміти визначати оптимальний термін збору врожаю, щоб проводити його вчасно.

Якщо запізнитися зі збором, плоди огірка, кабачка, патисони, помідори перестигають і втрачають товарний вигляд і споживчі якості, набуваючи іноді неприємного смаку. У салату та інших зеленних культур виростають стебла, вони стають жорсткими, непридатними в їжу. Коренеплоди ранньої моркви і буряка можуть розтріскуватися. У цвітної капусти при затримці з прибиранням головки розсипаються. У цукрової кукурудзи та овочевого гороху цукор перетворюється на крохмаль. 

Є культури, які прибирають один раз (пізня капуста, цибуля, картопля, гарбуз, часник). Але більшість культур прибирають вибірково по мірі того, як рослини набувають технічної або біологічної стиглості (рання капуста, перець, помідори, огірок, кабачок, патисон, редис, овочева квасоля, цукрова кукурудза) і вони називаються багатозбірними.

Чим частіше і ретельніше прибирати урожай таких культур, тим вищий і якісний урожай формується.

При кожному зборі треба видаляти потворні і хворі плоди.

Якщо їх залишити, вони будуть відбирати живлення у підростаючих якісних плодів або інших їстівних частин рослини, а хворі плоди можуть стати джерелом інфекції.

Прибирати овочі слід в суху, але не спекотну погоду, найкраще в ранкові години (хоча вважається, що в цей час в них найвищий вміст нітратів) або пізно ввечері. По мірі збирання продукції треба одразу ж видаляти з ділянки післяжнивні залишки, щоб вони не забирали вологу і живильні речовини та не стали резервацією шкідників і хвороб. 

Прибираючи, продовжуйте доглядати

Огірок. У період масового збору баготозбірних культур слід звертати увагу на ретельність догляду за рослинами, бо від цього залежить якість продукції.

Наприклад, гіркий смак у огірка найчастіше з'являється через недостатній полив або перегрів в теплицях. Через несприятливі умови обмін речовин в рослинах порушується і в плодах накопичується гіркий алкалоїд кукурбітацин. Більш гірка частина плодів – ближче до їх основи (біля "хвостика"). Тут навіть плід забарвлений в темніший колір.

• Щоб виключити накопичення в плодах гіркоти, намагайтеся підтримувати температуру на поверхні ґрунту в межах 20-24 °С і високу вологість. З цією метою можна застосовувати освіжні поливи дощуванням в полуденний час.
• Але і при вологій і холодній погоді плоди теж можуть бути гіркими. В такій ситуації намагайтеся видаляти затінюючі бур'яни, можна також проріджувати листя огірків, і обов'язково рихлити ґрунт.
• Треба також виключити такий прийом догляду за рослинами, як підживлення гнойовою рідиною або внесення свіжого гною в міжряддя.

Позбутися гіркоти в плодах складніше, ніж попередити її виникнення. Але якщо плоди гіркі, треба зчищати шкірку. Причому починати треба з верхівки до "хвостика" з плодоніжкою. При цьому знижується ймовірність того, що весь плід буде гірким. 

А збирати зеленці огірка треба щодня. Тоді урожай буде вищим і якіснішим. У довідниках з овочівництва зустрічаються  рекомендації збирати плоди огірка два рази на день – рано вранці і пізно ввечері.

Помідори. Особлива любов і турбота городників належить помідорам. Основний їх урожай дозріває в серпні і на початку вересня. Треба вміло розпорядитися плодами, особливо городникам Полісся та інших північних регіонів України.

Ступінь зрілості плодів при збиранні залежить від їх призначення.

Для далекого перевезення і консервування збирають бланжеві (рожеві), а для безпосереднього споживання, приготування соку, пасти і пюре найкраще використовувати плоди, які досягли біологічної стиглості.

І якщо у городників південних регіонів України немає проблем з дозріванням плодів помідорів, то в північних областях треба подбати про дозарювання зелених плодів.

Існує думка, що зелені помідори треба прогрівати перед зберіганням в гарячій воді впродовж 15-20 хв. Фахівці попереджають, що здорові плоди ніякої термічної обробки не потребують. Досить закладати на зберігання здорові помідори, які не піддавалися впливу низької температури 4-5 °С і нижче.

Розкладати їх потрібно в 1-2 шари, попередньо видаливши на них плодоніжки ("хвостики"). Вважається, що на плодоніжках скупчуються хвороботворні мікроорганізми, які псують плоди при зберіганні. Але видаляючи "хвостики", намагайтеся не допускати пошкоджень в місцях їх прикріплення. 

Режим зберігання встановлюють залежно від стиглості плодів. 

• Зелені плоди впродовж 20-30 днів можуть зберігатися при температурі 12-14 °С, молочні можна зберігати при більш низькій температурі 11-13 °С, бланжеві при температурі 1-2 °С можуть пролежати місяць, а червоні при 1 °С – 15-20 днів.

Закладаючи помідори на зберігання, треба мати на увазі, що плоди великого розміру швидше дозрівають і псуються.

Сьогодні у продажу є гібриди, які містять гени уповільненого дозрівання. Вони можуть зберігатися 1,5-2 місяці при кімнатній температурі, не втрачаючи товарних якостей.

У той же час, якщо потрібно прискорити дозрівання плодів, бланжеві або молочні плоди треба підкладати до вже дозрілих – червоних. Вони виділяють газ етилен і прискорюють дозрівання.

Недостиглі, ще зовсім зелені плоди, погано піддаються штучному дозарюванню, тому їх найкраще маринувати, солити, додавати в різні салати, овочеві асорті при заготовках.

Після такої обробки нейтралізується шкідливий алкалоїд соланін.

Перець солодкий. Ця теплолюбна культура прекрасно почувається в південних і південно-східних областях України. Сонця і тепла там цілком достатньо для отримання не тільки технічно стиглих, але і біологічно доспілих плодів. Особливих хитрощів щодо прискорення зав'язування і дозрівання плодів тут не потрібно. 

А ось в північних регіонах слід застосовувати спеціальні прийоми. 

• Під час розвитку куща перцю неохідно постійно обривати пасинки і квітки, які утворюються в нижній частині рослини (до першого розгалуження). Вони тільки затримують розвиток верхньої частини куща, на якій утворюється основна маса плодів.
• У перця дуже тендітні стебла. Тому не поспішайте зривати перші плоди. При зніманні недостиглого плоду, плодоніжка якого погано відривається, можете ненавмисно зламати стебло або його частину, де до цього часу утворюється чимало зав'язей, здатних через 2-3 тижні перетворитися у великі м'ясисті плоди.
• В серпні треба приділити підвищену увагу солодкому перцю, оскільки в період серпневої спеки ця культура, як у відкритому ґрунті, так і в плівкових теплицях, дає найбільшу масу плодів, в тому числі і біологічно доспілих, з яких можна виділити насіння для посіву в наступному році.

Є ще один нюанс догляду за перцем. Перець на своїй батьківщині в Перу – напівкущ, а тому у нього цвітіння і зав'язування плодів безперервне. Він дасть більший урожай, якщо його підживлювати сечовиною, а не коров'яком. 

Баклажан. Саме ця вимоглива до тепла овочева культура ґрунтовно влаштувалася на наших городах лише в середині 50-х років минулого століття. Баклажани вирощують в основному на півдні. Тут не потрібно особливих прийомів догляду за рослинами. 

А ось в центральних та північних областях урожай треба нормувати. 

Трапляється так, що на одному пагоні з'являється одразу 2 квітки. В повноцінний плід розвинеться тільки один з них. Тому краще одну квітку одразу відщипнути. І хоча плодів буде менше, зате вони добре, повноцінно визріють. Стиглі баклажани на рослині слід швидше знімати, щоб дати можливість відростати наступним плодам.

Треба згадати ще одну особливість формування врожаю і прибирання баклажана.

У серпні поступово припиняє вегетацію картопля. Колорадські жуки останнього покоління, готуючись до зимівлі, дуже агресивні і масово заселяють ще зелені і привабливі для нього молоді рослини баклажана.

Термін очікування, тобто час від обробки усіма без винятку препаратами проти жука становить 20 днів. Приблизно стільки ж (30-35 днів) потрібно, щоб зав'язь баклажана виросла в повноцінні й технічно стиглі плоди. Збираючи плоди приблизно з таким ритмом, ви можете зменшити ймовірність накопичення в них залишкової кількості шкідливих для організму хімічних речовин.  

Володимир Давидов

© Журнал "Огородник"

ФОТО: pixabay.com