Величні "принци рослинного світу": особливості вирощування різних видів пальм

Навіть назви у пальм підходять до їхньої зовнішності – вашингтонія, лікуала, хамедорея, ціртостахіс. Виростають пальми в найрізноманітніших місцях – морське узбережжя, мангрові зарості, савана і оазиси в пустелях. Їх можна зустріти в підліску вологого тропічного лісу, на схилах високогір'я і в листопадних лісах.

Пальми – дуже витривалі рослини. Вони добре переносять як тривале затоплення, так і тривалий сухий період. Наприклад, вашингтонія і фінікова пальма – чудові індикатори ґрунтової вологи.

Тривалість їх життя різна: від 80-100 років (кокосова пальма) і до 800 років (сейшельська пальма).

Габітус пальм дуже різноманітний: величні дерева (висота до 60 м) з прямим стеблом (чилійська або "слонова" пальма, вашингтонія, говея, кокос, пальма лівістона, ропалостіліс, трахікарпус) низькорослі пальми, стебла яких сильно вкорочені, а над поверхнею землі розташоване тільки листя (Сабаль малий); пальми-ліани (ротанг), виткий стовбур (товщина до 8 см) яких може досягати декількох десятків метрів в довжину.

Стебла пальм, як правило, не розгалужуються. Однак у деяких видів (рапіс, хамеропс, хамедорея) спостерігається розгалуження біля основи стебла і утворюється багатостеблова пальма, що значно посилює декоративність рослини.

За формою листя пальми ділять на три групи: віялолисті (лівістона, трахикарпус, хамеропс), перистолисті (говея, кокос, фінік) і двоперистолисті (каріота і деякі види хамедореї). Черешки листя – довгі, по краю гладенькі або з шипами і зубчиками (лівістона, вашингтонія), нижня частина черешка повністю або частково охоплює стебло. Листові пластинки пальм дуже різноманітні за розмірами і ступенем розсіченості. Так, довжина листової пластинки може бути 12- 15 см (карликова хамедорея) і 20 м (рафія королівська).

Відомо, що крона пальм має чітко визначену, характерну для кожного виду кількість листя, що зберігається впродовж усього життя рослини. У Стародавньому Єгипті листя фінікової пальми навіть служили своєрідним і досить точним календарем: впродовж місяця на пальмі розвивався один новий лист і відмирав один старий (знизу).

У природних умовах пальми цвітуть щорічно.

Як правило, квітки у пальм не відрізняються особливою декоративністю – вони дрібні, непоказні, жовті або зеленувато-жовті. Квітки одностатеві (рідко двостатеві), зібрані в розгалужені колосовидні або волотисті багатоквіткові суцвіття, довжина яких може досягати від 50 см до декількох метрів. При цьому загальна кількість  квіток на одній рослині може становити десятки (фінікова пальма) і навіть сотні тисяч (бразильська олійна пальма). Серед пальм зустрічаються і так звані монокарпічні види (сагова пальма) з верхівковими суцвіттями. Після цвітіння і плодоношення пальма гине.

Більшість пальм однодомні (на одній рослині є і чоловічі, і жіночі квітки, які можуть перебувати як в одному, так і в окремих суцвіттях), однак є і дводомні (фінікова, види хамедореї). Про це слід пам'ятати, якщо ви самі захочете запилити пальму і отримати насіння. В природі пальми, як правило, запилюються вітром (фінікова, олійна). Пальми з ароматними квітками (хамедорея) запилюються бджолами, осами, птахами. 

Плоди у пальм – сухі або м'ясисті кістянки різної величини, рідше ягодоподібні (фінік) або горіхи. Величина плодів різна – від декількох міліметрів (евтерпа) до 50 см (сейшельська пальма), забарвлення – біле, жовте, помаранчеве, блакитне, зелене, коричневе і навіть чорне. Маса плодів коливається від часток грама до 15 кг (сейшельська пальма).

Насіння пальм в основному поширюють птахи (папуги, зяблики, голуби) і тварини (кажани, мавпи, слони, олені), які поїдають їх соковиті, яскраво забарвлені плоди. Крім того, його переносять зливові потоки, річкові та морські течії. Насіння пальм не має  періоду спокою, ріст зародка безперервний: воно може почати розвиватися в плодах, які ще перебувають на рослині. Однак в цілому період проростання розтягнутий (від 1-3 міс до 2 років).

Але насіння швидко втрачає схожість, тому при проростанні його необхідно відразу ж висівати. Крім того, воно може проростати через певні проміжки часу, тому не поспішайте викидати непроросле насіння.

 Інтерес у любителів до пальм існував давно, і тільки великі розміри були перешкодою для вирощування їх в теплицях, будинках та інших приміщеннях. На початку ХІХ ст. почали будувати високі теплиці, в яких можна було вирощувати тропічні і субтропічні рослини великих розмірів.

Так, в 1832-1836 рр. в Chatsworth (Англія) була побудована величезна оранжерея (площа основи – 0,4 га, площа скляного купола – 22 500 м²). Однак її висота виявилася недостатньою для дорослих екземплярів пальм, тому в 1844-1848 рр. спеціально для цих тропічних велетнів в Королівському ботанічному саду в Кью була побудована перша "пальмова" оранжерея заввишки 20,5 м.

А в 1858 р. в Королівському ботанічному саду в Единбурзі (Шотландія] побудували другу оранжерею заввишки 22 м, над якою в 1967 р. надбудували унікальний рухомий зовнішній каркас, з його допомогою можна було регулювати висоту оранжереї.

Згодом завдяки своїй елегантності, вишуканості і витривалості пальми стали практично найпопулярнішими великомірними  кімнатними рослинами.

Пальми світлолюбні, але можуть переносити і низький рівень освітленості. Щоб рослина росла симетрично, її необхідно регулярно повертати до світла так, щоб верхівка молодого листка була спрямована ​​вглиб кімнати.

При вирощуванні пальм особливо важливий правильний полив. Навесні і влітку їх поливають рясно, регулярно обприскують, але не при яскравому сонячному світлі, бо це може викликати опіки. Листя бажано періодично протирати від пилу. Взимку, під час періоду відносного спокою, кількість поливів зменшують. Деякі пальми (хамеропс, трахікарпус) тримають в більш сухих умовах. А ось фінік, говея, хамедорея не переносять навіть одноразового пересушування ґрунту. 

Слід пам'ятати, що надмірний полив призводить до загнивання коренів і зовсім до загибелі рослини, а пересушування ґрунтового субстрату – до пожовтіння листя.

Поливати рослини потрібно не часто, але рясно, щоби вся грудка землі була рівномірно просочена водою. 

У кімнатних умовах у пальм часто можна спостерігати підсихання кінчиків старого листя. Це може бути викликано неправильним поливом, сухістю повітря або несвоєчасним притіненням від прямих сонячних променів. Щоб уповільнити підсихання листя, підсохлі кінці слід обрізати, та так, щоб над живою тканиною залишилася тонка смужка сухої. Крім того, весь підсохлий лист видаляти не відразу, а тільки після початку підсихання наступного за ним листа.

Пересаджувати пальми потрібно навесні. Молоді рослини пересаджують щорічно в ґрунтосуміш з дернової, листової землі, перегною і піску (1: 1: 1: 0,5), дорослі – у міру необхідності – раз на 3-6 років в таку ж ґрунтосуміш, збільшивши частку дернової  землі до трьох частин.

Оскільки у пальм коренева система стрижнева, то перші ємності для них повинні бути глибокими (наступні – ширше і вище на 10-20 см).

При пересадці не можна заглиблювати в землю кореневу шийку: в цьому випадку пальма може загинути.

Після пересадки рослину рясно поливають. Впродовж наступних 2-3 міс. землю в горщику потрібно підтримувати в помірно вологому стані. Підживлюють пальми в період інтенсивного росту (травень – вересень) один раз на тиждень, використовуючи повне мінеральне добриво, яке можна придбати в будь-якому спеціалізованому магазині.

Пальми, як правило, розмножують насінням, яке висівають в миски або ящики в ґрунтосуміш з листової землі і річкового піску в рівних пропорціях. Підігрів ґрунту до 25-30 ° С сприяє кращому проростанню насіння. При появі другого листка сіянці висаджують в горщики.

Бажаючим вирощувати пальми в кімнатних умовах важливо знати: побурілі кінчики листя означають, що приміщенні занадто сухе повітря; бурі штрихи і плями на листі з одночасним його скручуванням сигналізують про поганий стан кореневої системи; а передчасне розгортання молодого листа – про пошкодження коренів або надмірний полив.

Людмила Буюн, Людмила Ковальська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com