Мереживні кулі у квітнику: прикрашаємо садибу різними видами декоративної цибулі

Рід цибуля (Allium L.) відноситься до родини цибулинних (Alliaceae J. Ajardh). Він налічує понад 400 видів, широко поширених майже по всій Північній півкулі, в основному в країнах Середземномор'я, Передньої та Середньої Азії.

В Україні росте понад 40 видів. Місця їх проживання найрізноманітніші – долини річок, пустелі та напівпустелі, солончаки, ліси, луки, кам'янисті схили та скелі.

Назва роду походить від кельтського слова "all", що означає "пекучий", бо листя та цибулини рослин мають різкий та пекучий присмак. Оскільки в рослинах присутні ефірні олії і сірковмісні глікозиди, цибуля всіх видів має характерний аромат.

Багато видів цибулі (наприклад, цибулю ріпчасту та часник) вирощували ще древні єгиптяни, греки, римляни, використовуючи їх як овочеві, медоносні та лікарські культури. У державах стародавнього світу цибулю  застосовували в культових ритуалах, а Єгипті їй навіть віддавали почесті як божеству. 

Здавна різні види цибулі використовували як декоративні рослини. У садах та парках Європи їх вирощують уже понад 300 років.

Квітникарів приваблюють суцвіття оригінальної форми та різноманітного забарвлення, декоративне листя, стійкість до хвороб та несприятливих ґрунтово-кліматичних умов, легкість розмноження та вирощування.

У багатьох декоративних видів листя і цибулини їстівні, багаті на цукор, каротин, вітаміни С, В₁, В₂, РР, фітонциди.

В основному цибулі – багаторічні цибулинні або кореневищно-цибулинні трав'янисті рослини. Підземні органи (кореневища, цибулини і коріння) зберігаються в землі впродовж ряду років, а надземна частина (листя і квітконоси) після вегетації відмирає.

Листя (ширина 3- 150 мм) прикореневе, чергове, м'ясисте, соковите, різноманітне за формою (циліндричне, жолобчасто-тригранне, кілювате або пласке). Є низькорослі (10-15 см) та гігантські (до 1,5 м) форми.

• Цибулини розвиваються у всіх видів, проте вони сильно розрізняються за типом росту (поодинокі або на кореневищах), здатності до поділу та утворення дітки, а також за величиною, формою та кольором.

На укороченому стеблі (денці цибулини) розміщені вегатативні та генеративні бруньки, вкриті лусками, що містять запасні речовини, які зберігаються до сприятливих умов розвитку та витрачаються для формування надземної та підземної маси. 

Коренева система – мичкувата, коріння тонке, ниткоподібне, розгалужене, але буває і потовщеним. Є види з товстим контрактильним корінням, яке скорочується в поздовжньому напрямку і служить для втягування цибулини в ґрунт на потрібну глибину, оберігаючи її від вимерзання.

Квіткова стрілка у більшості видів невисока (30-60 см), закінчується кулястим або пучкоподібним суцвіттям з дрібних (діаметр 6-25 см) квіток, форма і кількість яких, а також довжина квітконіжок залежать від виду. До цвітіння суцвіття оповите обгорткою з кількох зрощених листків.

Іноді у нормальному суцвітті нарівні з квітками утворюються повітряні цибулинки. На відміну від підземних цибулин, вони позбавлені шкірястих оболонок. Оцвітина складається з шести вільних або частково зрощених пелюсток, які зазвичай не опадають після цвітіння.

Більшість видів цибулі цвіте у червні-липні. Квітки різноманітного забарвлення – білі, лілові, рожеві, пурпурові, бузкові, блакитні, жовті. 

Плоди (тригранна шестигніздна коробочка) дозрівають у серпні. Насіння дрібне (300-400 шт. в 1 г), зморшкувате, чорного кольору, зберігає схожість не більше 3 років. Ранньоквітучі види (цибулі-анзури, або гірські) зацвітають у травні. 

У сучасному квітникарстві найпоширеніші наступні види.

Цибуля афлатунська (A. aflatunense B Fedtsch.) – рослина висотою 80-150 см. Листя (6-8 шт.) ременеподібне (ширина 2-10 см). Квітки світло-фіолетові, зібрані в кулясті суцвіття (діаметр до 10 см). Цвіте у травні. Цибулини (висота – до 10 см) яйцеподібної форми, їстівні. 

Цибуля гігантська (A. giganteam Regen) – рослина висотою 90-120 см (іноді до 2 м). Листя (довжина 40 см, ширина 2-4 см) сизе, ремнеподібне, квітки рожево-фіолетові, зібрані кулясте суцвіття (діаметр від 7 до 40 см). Цвіте у травні-червні.

Цибуля блакитна (А. caeruleum Pall.) - рослина висотою 50-80 см. Листя (довжина до 30, ширина 5-7 мм) тригранне, жолобчасте, гладеньке або шорстке. Квітки яскраво-блакитні, зібрані в щільне кулясте суцвіття (діаметр 4-7 см). Цвіте у червні. Використовується не лише як декоративна, але і як харчова рослина. 

Цибуля запашна (A. odorum L.) – рослина висотою 30-50 см.  Листя (довжина 35 см, ширина 4-7 см) пласке, лінійне, вузьке, темно-зелене з восковим нальотом. Квітки білі із зеленою жилкою в центрі листочків оцвітини, з приємним ароматом, зібрані в напівкулясте парасолькове суцвіття (діаметр 3-5 см). Відрізняється тривалим періодом цвітіння. Цей вид широко використовують як овочеву культуру. 

Цибуля каратавська (A. Karataviense Regel.) – рослина висотою 15-25 см. Листя (зазвичай 2, рідше 3-4 шт.) супротивне  (ширина 15 см і більше), еліптичне, сизо-зелене, майже розпластане по землі. Квітконіс короткий. Квітки дрібні, зірчасті, світло-бузкові, зібрані в щільне кулясте парасолькове суцвіття (діаметр 7-15 см). Цвіте наприкінці травня-червні. Після цвітіння утворює пурпурово-рожеві коробочки плодів. 

Цибуля ведмежа (A. ursinum L.) — рослина висотою до 40 см. Листя (ширина 3-4 см) зелене, стебло тригранне. Квітки білі, зібрані в напівкулясте або пучкоподібне парасолькове суцвіття (діаметр 5 см). Цвіте у травні. Листя та цибулини  їстівні. 

Цибуля молі, або золотиста (A. moly L., синонім A. aureum Lam.), – рослина висотою 20-30 см. Листя (довжина 20 см, ширина 3-4 см) ланцетне, сірувато-зелене. Квітки жовті, зірчасті, зібрані в пухке напівкулясте парасолькове суцвіття (діаметр 3-5 см). Цвіте у травні-червні. 

Цибуля Островського (A. Ostrowckianum Reg., синонім A. oreophilum C. A. Mey.) – рослина висотою 5-20 см. Листя пласке, сіро-зелене. Квітконоси висотою 15-20 см, іноді до 30 см. Квітки яскраво-рожеві або малинові, зібрані у великі пласкі суцвіття (діаметр до 10 см). Цвіте у травні - на початку червня. 

Цибуля переможна, або черемша (A. victorialis L.), – рослина висотою 30-60 см. Листя (довжина до 25см, ширина близько 10 см) широкоеліптичне, розташоване на черешках. Квітки білувато-зелені, зібрані в кулясте парасолькове суцвіття (діаметр 3-5 см), що поникає перед цвітінням. Цвіте наприкінці травня – на початку червня. Цибулини (товщина 1-1,5 см) на короткому кореневищі. Листя та цибулини їстівні. Рослина краще розвивається у затінених, досить зволожених місцях. 

Цибуля поникла, або слізун (А. nutans L.), – рослина висотою до 60 см. Листя (довжина до 30 см, ширина 10-15 мм) сизе, пласке, серпоподібне. Стебло сплюснене. Квітки блідо-рожеві або бузково-рожеві, зібрані в кулясте густе багатоквіткове суцвіття, що поникає (діаметр до 5 см). Цвіте наприкінці червня-липні. Цибулина хибна, дуже коротка. Надземна частина відростає, як тільки сніг зійде, і зберігає декоративність до жовтня. Дуже зимостійкий вид. Цінна харчова рослина. 

Цибуля скорода, шніт, або різанець (A. schoenoprasum L.), – рослина висотою 40-60 см. Листя (довжина 35 см, ширина 2-4 мм) трубчасте, шилоподібне. Квітки рожеві або рожево-фіолетові, зібрані в пучкувато-кулясте парасолькове суцвіття (діаметр до 5 см). Цвіте наприкінці травня – в червні впродовж 30 днів. Цибулини невеликі, у вигляді помітних потовщень. Вегетує до заморозків. Усі частини рослини їстівні. 

Цибуля дивна (A. paradoxum (Bieb.) G) – рослина висотою 20-30 см. Лист один, кілюватий (довжина 30 см, ширина до 2,5 см). Квітки білі, пониклі, широкодзвінчасті, зібрані в парасолькове суцвіття, що складається з 5-10 квіток. Квітконіжки  майже вдвічі довші за оцвітину. У суцвітті часто утворюються цибулинки. Цвіте у травні. 

Цибуля Крістофа (A. christophii Trautv.) – рослина заввишки 20-55 см. Листя (довжина 15-40см, ширина 1-4 см) вузьке, лінійне, загострене, із синюватим відтінком. Квітки зірчасті, рожево-фіолетові, зібрані в пучкувато-кулясте суцвіття (діаметр 10-20 см). Цвіте у травні-червні. 

Ольга Тимченко 

© Журнао "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com