Мальовничий квітучий "килимок": перстач або лапчатка

Курильський чай

Перстач кущовий (Potentilla fruticosa), або курильський чай кущовий, відноситься до сімейства розових, яке налічує близько 3000 видів. Назва роду Potentilla означає в перекладі з латині «могутній, сильний». Рослина отримала його завдяки цілющим властивостям, притаманним деяким представникам роду.

Перстач кущовий – рослина непомітна, проте володіє особливим шармом.

Вона дуже мило виглядає ранньою весною, коли ще тільки готується розгорнути свої невеликі зелені листочки, схожі на крихітні ручки лісового ельфа. І влітку, коли кущик покривається численними квітками, і восени, коли зелень різних відтінків листя стає золотою. Дуже мальовничо виглядають ці кущики в осінньому уборі, вкриті інеєм.

Ботанічна характеристика

Перстач кущовий – це листопадний кущ заввишки 50-100 см, шириною 100-120 см. Рослина досить довговічна, живе 20-30 років. Щорічний приріст у висоту і ширину – 10-15 см.

Перстач невибагливий до ґрунту і погодних умов, морозостійкий. Дуже добре почувається як на відкритому сонці, так і в півтіні. У півтіні розвивається набагато інтенсивніше, але сильне затінення може привести до затримки в рості і ослаблення цвітіння. Іноді в залежності від освітленості місця посадки і температури повітря може спостерігатися зміна відтінку квіток. Рослина помірно вологолюбна. 

Поодинокі квітки бувають лише у небагатьох сортів. У більшості ж вони зібрані в ложне зонтиковидне або щитковидно-волотисте суцвіття.

Квітка складена з чотирьох або п'яти пелюсток, що мають тупу або виїмчасту форму верхівки. Пелюстки бувають жовтого, білого, насичено-червоного, ніжно і насичено-рожевого кольору.

Листя – від світло-зеленого до темно-зеленого в залежності від сорту перстачу. Діаметр листя від 2 до 5 см.

Цвіте перстач рясно і тривало – впродовж 3-5 місяців.

Своє місце під сонцем

Рослина любить сонячне місце, з притінюванням в спекотний полудень. Це дає можливість квіткам зберігати відтінок, властивий сорту. Практично всі сорти перстачу ідеально приживаються, ростуть і цвітуть у всіх регіонах України.

Перстач – дуже «зручна» для садівників рослина, оскільки не вимагає ідеальних ґрунтів і місць посадки.

Оптимальний, звичайно ж, дренований родючий ґрунт, але перстач прекрасно росте і на глинистих, кам'янистих або злегка лужних. Для створення сприятливих умов ґрунт в посадковій ямі можна змішати з перегноєм і грубозернистим піском, а дно ями викласти вапняним гравієм (його обсяг повинен становити одну третину обсягу ями, він потрібен не тільки в якості дренажа, але і постачає рослину необхідним для розвитку і цвітіння кальцієм ).

Посадкова яма для перстачу повинна бути в два рази ширше і глибше, ніж земляний ком в контейнері з рослиною або весь обсяг кореневої системи (при покупці рослини з відкритим корінням).

Рослину, вийняту з контейнера із земляною грудкою, висаджують в ґрунт, не заглиблюючи і добре поливають.

Обрізку перстачу проводять для створення форми куща і його омолодження. Цю операцію краще проводити восени, коли на рослині вже немає квіток, або ранньою весною, до появи перших листків. Старі гілки краще видаляти не повністю, а залишати 30-35 см від кореня.

Перстач добре зберігає форму після обрізки.

Для підгодівлі можна використовувати будь-яке універсальне добриво для квітучих дерев і кущів. Вносити його треба не пізніше середини липня.

Перстач може хворіти на іржу, але ця хвороба не завдає істотного збитку його декоративності, оскільки її легко здолати, обробивши кущі фунгіцидом. Шкідниками практично не пошкоджується.

У прекрасному оточенні

Цей витончений невисокий кущик прекрасно виглядає як солітер на газоні будь-якої форми. Рослина стане яскравою, приємною  для погляду плямою на невеликій галявині і буде радувати своїм цвітінням з весни і до пізньої осені. 

Можна її висадити і в якості «підліска» під листяними деревами або високими кущами. Низькорослі сорти стануть окрасою для невеличкого рокарія. 

Здатність добре зберігати форму після стрижки і досить велика щільність кущика дозволяє використовувати лапчатку в невисоких бордюрах (низькорослі сорти) або живоплотах (високорослі сорти).

Адже дуже мало кущів, придатних для вирощування в бордюрах, так рясно і тривало цвітуть, як перстач.

Завдяки різноманітності забарвлення квіток, відтінків листя, висоти куща, а також рясного і тривалого цвітіння з різних сортів перстачу можна створити дуже привабливі впродовж всього садового сезону композиції.

• При плануванні клумб або окремих ділянок саду з використанням перстачу необхідно врахувати, що він добре поєднується з рослинами, що мають білі, сині і блакитні квіти.
• Ефектно виглядає контраст жовтих і білих квіток рослини, її невеликі яскраво-зелені або злегка сріблясті від пуху листочки поруч з рослинами, що відрізняються великим фактурним листям (хости, бадани).
• Привабливо виглядає перстач і поряд з забарвленими в темні кольори гейхерами. 
• Дуже гармонійних і красивих комбінацій можна досягти, якщо посадити лапчатку поруч з хвойними рослинами з блакитною хвоєю і компактною щільною кроною.

Цей середніх розмірів, невимогливий до умов вирущування кущик здатний вписатися в сад будь-якого дизайну – від монохромного до природнього ландшафтного стилю. Перстач доповнить сад в східному, японському стилі, оскільки в природі вид росте на Далекому Сході.

Ксенія і Мар'ян Швед 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com