Гарантує довголіття: практичні поради з вирощування стевії

Прописи для початківців

(Поради від Леоніда Омеляненка)

Стевію можна вирощувати у відкритому ґрунті на півдні України, де температура повітря вночі не опускається нижче 15 °C.  Вибираючи ділянку, насамперед необхідно переконатися, що вона не підтоплюється навіть під час злив. 

Перезволоженість ґрунту викликає кореневі гнилі та загибель рослин. 

• До попередника стевія невибаглива, але найкраще її садити після бобових.
• Перед посадкою розсади вносять перегній або компост (4-6 кг на 1 м²), фосфорні та калійні добрива (5-6 г на 1 м²), перекопують на глибину 25-30 см, дуже ретельно обробляють і вирівнюють поверхню ґрунту.
• Якщо немає можливості внести добрива на всю площу, їх вносять локально – у лунки, які роблять глибиною 10-15 см, на відстані 50x50 або 25х60 см одна від одної. 

Після першого року вирощування ви зможете самостійно визначити площу живлення рослин. Зазвичай на 1 м² розміщують не більше 10 кущів. 

Висаджують стевію, коли встановиться тепла погода, увечері чи в похмурий день, і бажано – одразу після дощу.

Розсаду поміщають у лунку разом з грудкою субстрату, в якому вона вирощувалась, засипають корінь землею, злегка її ущільнюють (заглиблення стевія не боїться) і підгортають до самого нижнього листя, потім рясно поливають (не менше 1 л води на рослину). Для кращого приживання розсаду накривають поліетиленовою плівкою, яку вдень знімають. Через 8-10 днів після посадки, коли рослини укореняться, плівку прибирають. У цей же час прищипують верхівки пагонів, щоб посилити розгалуження. 

Догляд за рослинами полягає в періодичних поливах, розпушуванні, підгортанні та підживленні азотом (до змикання крон рослин). Найкраще застосовувати сечовину (10-15 г на 10 л води) або селітру (20-25 г на 10 л води) – 2-3 рази за сезон.

У фазі бутонізації доцільно провести першу обрізку куща на висоті 10-15 см, тоді до настання заморозків можна буде зібрати ще один урожай листя.

Урожай прибирають, повністю зрізаючи рослини садовими ножицями або секатором, залишають лише пеньки заввишки 5-6 см. Зелену масу сушать у теплому провітрюваному приміщенні. Потім листя, вологість яких не повинна перевищувати 12%, відокремлюють від гілочок і зберігають у звичайних кімнатних умовах. 

Коріння, що залишилося в ґрунті, викопують перед самим настанням заморозків, коли встановиться температура не вище 5 °С (перед збиранням хворі і слабкі рослини вибраковують і знищують). Підкопавши коріння, обережно витягують його із ґрунту (не обтрушуючи) і акуратно укладають в один шар у дерев'яний або пластиковий ящик, на дно якого насипають шар вологої землі (5 см). Коріння засипають сумішшю ґрунту та піску, ущільнюють, щоб на поверхні залишалися тільки пеньки.

• Для зимового зберігання стевії найкраще використовувати перліт, який забезпечує 100% збереження коренів, оскільки він пересихає менше, ніж інші субстрати (тирса, пісок, ґрунт).
• Оптимальна температура зберігання 5-8 °С, відносна вологість повітря – 85%.

Буває, що кореневі сплячі бруньки починають давати пагони задовго до терміну посадки. У такому разі корінь потрібно пересадити в ємність і створити нормальні умови для росту та розвитку рослини: 12-годинний світловий день, достатнє зволоження, температура 20-22 °С. Для досвічування можна використовувати звичайну електричну лампочку потужністю 75-100 Вт. 

Головне – не заглиблювати насіння 

(Поради від Кирила Греся)

Виростити стевію на присадибній ділянці може кожен городник. Вона легко розмножується зеленим живцюванням,  відприсками, поділом куща. Але всі ці методи вимагають великих витрат енергії, особливо в зимові місяці.

Найпростіше вирощувати стевію насінням. Саме так я роблю, застосовуючи власну технологію.

• У першій декаді квітня закладаю парник на біопаливі (шар до 40 см). Коли гній "розгориться", розрівнюю його, ущільнюю, ставлю зверху дерев'яний ящик, в який засипаю  ґрунтосуміш (шар 15 см).
• Використовую ґрунтосуміш наступного складу: чорнозем (краще кротовина або дернова земля) – 1 частина, пісок будь-який – 0,5 частини, лісова перегнійна земля. Всі ці компоненти просіюю через решето, перемішую, засипаю в ящик, ущільнюю, вирівнюю і поливаю теплою водою.
• Розтираючи в руках кошики з насінням стевії, рівномірно розсіюю його по поверхні ґрунтосуміші. Зверху присипаю лісовою перегнійною землею (можна торфом) – так, щоб вона ледве прикривала насінинки (шар не більше 0,5 мм). Землю ущільнюю будівельною гладилкою. 
• Потім накриваю посівний ящик плівкою і намагаюся підтримувати температуру в парнику в межах 25-30 °С. Така температура сприяє швидкому проростанню насіння. 

Необхідні умови для отримання сходів: пухкий шар ґрунту і неглибоке загортання насіння.

Причина всіх невдач, пов'язаних з посівом насіння, – надмірне його заглиблення. Перезволожувати ґрунт теж не можна – коріння одразу ж гине.  

Зазвичай перші сходи починають з'являтися на 4-й день. Вони відрізняються від сходів бур'янів тим, що не витягуються, тому що ця рослина відноситься до кущових порід (у себе на батьківщині стевія досягає у висоту 2,5 м, в умовах України – 60-90 см).

Сходи стевії поливаю щодня, помірно. Пікую сіянці в пластикові одноразові стаканчики (у їхньому дні попередньо проробляю отвори для стоку зайвої води, щоб уникнути загнивання коріння) у фазі 6-8 справжніх листків, у цей період вже починають утворюватися кореневища. Рослини непогано приживаються і у фазі 4-12 справжніх листків. Розпіковані в стаканчики рослини стевії притіняю спанбондом "павутинка".

• Коли розсада стевії приживеться, обережно привчаю її до сонячного освітлення, оскільки незагартовані рослини можуть загинути.
• Після закінчення весняних похолодань, на початку червня (можна і пізніше) пересаджую розсаду стевії зі стаканчиків у відкритий ґрунт (відстань між рослинами в ряду – 25-30 см, міжряддя 50-60 см).

Розсада з горщика швидко приживається і рушає в ріст.

Догляд за стевією звичайний: розпушування, боротьба з бур'янами, поливи.

Щоб одержати врожай листя, зрізаю кущ під час бутонізації, добре просушую у тіні. Листя відокремлюю від стебел, подрібнюю на кавомолці до порошкоподібного стану і зберігаю в скляному посуді, щільно закритому кришкою.

Забравши перший урожай, кореневища стевії викопую до настання осінніх заморозків (щоб не постраждали ростові бруньки), пересаджую в квіькові горщики місткістю не менше 2 л, які розміщую в теплиці або на підвіконні. Зайві кореневища реалізую. 

Після періоду спокою (1-1,5 місяці) стевія знову відростає, і в січні можна збирати другий урожай.

У березні відростки стевії присипаю ґрунтосумішшю і вкорінюю, потім висаджую в парник або теплицю з наступною пересадкою (наприкінці травня - на початку червня) у відкритий ґрунт для отримання насіння.

Стевія не хворіє і не уражується шкідниками, добре відгукується на підживлення свіжим коров'яком або гною (1 л на відро води) – по 0,5 л розчину на кущ один раз на 10-12 днів.

Не бійтеся вирощувати стевію. Вона допоможе вирішити наявні проблеми зі здоров'ям і уникнути нових. На думку вчених, стевія медова – це еліксир ХХІ сторіччя. 

Дає життєздатне потомство 

(Поради від Миколи Цехоновського)

Багато городників нарікають на те, що стевія не дає насіння. З ранньої весни і до перших осінніх заморозків я вирощую її на дачній ділянці та розмножую в основному насінням.

В умовах Запорізької області, наприклад, вона чудово росте, цвіте і дає дозріле насіння – з 1 м² посадки можна зібрати його цілу склянку – тисячі штук.

Стевія любить нейтральний, помірно вологий ґрунт, багатий на перегній. Причому потрібно вносити тільки перегнилий коров'ячий гній, оскільки ніякий інший – ні козячий, ні овечий – їй не підходить. 

Під перекопування я зазвичай вношу 10-12 кг перегною, 30-40 г селітри, 80-90 г суперфосфату та 30-50 г калійної солі на 1 м². 

• Ґрунт добре перекопую, потім вирівнюю граблями ділянку, роблю по краях обваловку, добре поливаю – і ділянка готова до посіву.
• А далі "чаклую" над посівом: утрамбовую підготовлений ґрунт за допомогою дошки, висіваю суцільно насіння (приблизно 200 шт. на 1 м²), а зверху просіваю через дрібне сито перегній (шар до 2 мм).
• Потім акуратно поливаю посіви з лійки, щоб не розмити поверхню ґрунту, та накриваю плівкою, краї якої присипаю землею.

Через 4-5 днів під плівкою з'являється зелений килим сходів, а через 10-12 днів плівку можна знімати. Саджанці починаю пікувати, коли рослини досягнуть 10 см заввишки.

Рослини, що залишилися в розсаднику, скошую на висоті 10-15 см і отримую свіжу продукцію.

Щоб отримати насіння стевії у північних районах, її потрібно вирощувати у теплиці. У кімнатних умовах стевія добре росте при температурі 20-22 °С, але не можна допускати перезволоження або підсихання ґрунту. Навесні рослини з горщиків потрібно пересадити у відкритий грунт, а восени – викопати коріння і закласти на зберігання в підвал. 

Чудово розмножується живцями 

(Поради від Рути Кельман)

Кілька років тому, відчуваючи гостру необхідність (у сім'ї є хворий на цукровий діабет), я поставила собі за мету роздобути стевію, і отримала поштою один-єдиний саджанець стевії. Він був невеликий – висотою 15 см.

• Зрізавши верхівку (5 см) і обірвавши всі листочки (крім двох верхніх), посадила живець в склянку з гарною городною землею, присипала шаром піску. Через три тижні черешок пустив коріння. 
• Нижню частину саджанця я посадила в квітковий горщик. Рослина дала бічні пагони, які я теж вкорінила. 

До осені я вже мала 5 рослин. 

За роки обробітку стевії я не зіткнулася з якими-небудь труднощами при розмноженні рослини живцями – вони чудово приживаються. Укорінені в розсадних ящиках живці висаджую в стаканчики і вирощую доти, доки рослина не сформує потужну кореневу систему (коріння має обплести ком землі).

Взимку рослини висаджую у квіткові горщики, а влітку – у відкритий ґрунт, рясно поливаючи.

Переконалася, що у нас, на Закарпатті, стевія у відкритому ґрунті не зимує. Коріння потрібно обов'язково викопувати і зберігати в сухому приміщенні при температурі 5 °С або розміщувати на підвіконнях. 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com