Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Домашня помічниця: цілющі властивості шавлії лікарської

15 вересня 2022
1459
Домашня помічниця: цілющі властивості шавлії лікарської

Серед садових рослин, які ми вирощуємо на своїй ділянці, особливе місце посідає шавлія лікарська (Salvia officinalis L.).

Про її цілющі властивості відомо з античних часів, стародавні лікарі вважали шавлію священною травою, здатною допомогти від багатьох хвороб. Втім, природа щедро обдарувала рослину і красою. Напівкущbr висотою 50-70 см з довгим листям і чудовими синьо-фіолетовими квітками ефектно виглядає на клумбі. 

Хороший лікар

Особливість шавлії – широкий спектр лікувальних властивостей.

Ефірні олії, які містяться в листі рослини, надають дезінфікуючу та протигрибкову дію. Дубильні речовини мають в'яжучу, протизапальну і кровоспинну властивість. Шавлія здавна використовувалася в народній та традиційній медицині. Рослина допомагає при захворюваннях дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок, а також гінекологічних хворобах. Також шавлія успішно використовується як зовнішній засіб при ураженнях шкіри, ранах, виразках, вуграх.

Пропоную кілька рецептів народних засобів із шавлії, якими наша сім'я успішно користується вже багато років з лікувальною та профілактичною метою. 

  • Так, для лікування запалень горла та ротової порожнини готуємо настій шавлії. На склянку окропу (250 г) беремо 1 ст. ложку подрібненого сухого листя і витримуємо півгодини. Отриманою рідиною слід полоскати горло або ротову порожнину 4-5 разів на день.
  • Для лікування запальних процесів шлунково-кишкового тракту потрібно взяти 100 г вищезгаданого настою, додати 100 г окропу та пити 2-3 рази на день.
  • Для зовнішнього застосування кількість листя збільшують у 2,0-2,5 рази. Такий засіб рекомендують при гнійних ураженнях шкіри для прискорення загоєння ран. Також цей настій використовують у гінекології для спринцювання.

Для профілактичних цілей із задоволенням заварюємо чай із шавлії (1 ч. ложка подрібненого листя на склянку окропу), він дуже ароматний та смачний. Хоча в суцвіттях міститься менше корисних речовин, ніж у листі, але ми любимо додавати в чай ​​десяток-півтора квіток – смак виходить більш насиченим. Усі напої перед вживанням слід процідити. 

Для приготування чаю ми використовуємо спеціальні ємності, які запобігають потраплянню у воду шматочків від заварки. 

Також радимо взяти до уваги рецепт чаю від німецьких вірусологів з університетської клініки Ессена Чай. Вчені рекомендують 1 ч. ложку листя залити гарячою водою, довести до кипіння, а потім настояти протягом двох годин при температурі 60 °С. Це потрібно для того, щоб якнайбільше корисних елементів потрапили з листя в напій.

Дослідження показали, що чай, виготовлений з шавлії таким чином, навіть при короткочасному прийомі знижує ризик інфікуватися COVID-19. 

Збільшувати кількість шавлії у напоях не можна, це може призвести до пошкодження слизових оболонок. Також не можна вживати шавлію понад три місяці поспіль. Крім того, у деяких людей можлива алергія.

У будь-якому разі перед використанням шавлії слід проконсультуватись у сімейного лікаря.

Проста агротехніка

Вирощувати шавлію доволі просто. 

Насіння необхідно висівати в добре розпушений ґрунт рано навесні або пізно восени. Найкращі результати дає посів шавлії восени. При цьому сіяти потрібно якомога пізніше, щоб насіння не проросло до морозів, інакше воно загине.

Ми висіваємо шавлію наприкінці березня або на початку вересня.

  • Сіємо насіння досить щільно – на відстані 3-5 см один від одного, ширина міжрядь – 40-50 см, глибина загортання насіння – 2-3 см.
  • Сходів доведеться чекати досить довго – 18-20 днів, а то й місяць.
  • Після появи сходів шавлія у перший рік росте досить повільно, тому необхідно стежити, щоб на грядці не було бур'янів.
  • Після того, як рослини трохи підростуть, посадки проріджують, залишаючи між рослинами 15-20 см.
  • А ось восени шавлію обов'язково розсаджують, забезпечуючи між рослинами відстань 70 см.
  • Це важливо, оскільки рослина утворює потужні кущі до 80 см, а іноді і до 1 м в висоту.

Розмножують шавлію і розсадним способом. Вирощену в теплиці або кімнатних умовах розсаду вже в травні можна відразу висаджувати на грядку на відстані 70 см між рослинами.

Загалом шавлія – досить невибаглива рослина, яка добре переносить посуху, що спостерігається останніми роками.

Але ми шавлію все-таки поливаємо, оскільки в посушливий період листя на рослинах стає сухуватим і дрібним. А листя – це і є лікарська сировина.

Зверніть увагу на те, що шавлія не любить і надмірного зволоження.

Рослини можуть рости практично на будь-яких ґрунтах без особливих підживлень. Оскільки ми вирощуємо шавлію як лікарську рослину, то крім органіки жодних добрив не використовуємо. Та й органічні добрива вносимо лише перед посівом. Надалі шавлія чудово почувається протягом 4-6 років на одному місці.

Вже на другий рік життя рослини самостійно справляються з бур'янами, які їм загрожували першого року. 

Розлогі кущі з міцними високими стеблами і широким листям створюють стійку тінь, а потужне коріння активно поглинає вологу і живлення, не залишаючи шансів бур'янам.

Шавлія починає масово цвісти в середині червня, приблизно через місяць дозріває насіння. 

Заготівля сировини

Збирати листя шавлії можна вже у перший рік життя рослини. Це слід робити у вересні.

Але найкраще збирання лікарської сировини здійснювати, починаючи з другого року життя рослини, на початку цвітіння. Тоді можна заготовляти не лише листя, а й суцвіття.

Саме в цей період у рослинах накопичується найбільше корисних речовин.

Зібране листя сушимо в тіні, на горищі або в спеціальних сушарках для фруктів при температурі до 40 °С. Зберігаємо  сировину у сухому приміщенні. Звичайно, можна придбати вже готову сушену траву в аптеці, але з досвіду знаємо: те, що ви виростили та зібрали самі, має особливий смак та аромат.

Шавлію лікарську можна додавати в їжу як приправу. Це надасть пікантності звичайним для нас стравам.

Шавлія – ​​дуже красива рослина, особливо в період масового цвітіння. Її можна використовувати для створення декоративних композицій та бордюрів. До того ж це чудовий медонос. Одним словом, шавлія – неоціненний помічник.

Іван Шульц 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте