Про неї мріють зубри: запашна та цілюща зубрівка у садибі

Зубрівка – багаторічна трав'яниста рослина з довгим, повзучим, шнурподібним коренем і прямим гладеньким стеблом, дуже схожа на бур'ян пирій. Росте вона на луках, в лісах на узліссях, на трав'янистих схилах.

При бажанні зубрівку можна розвести у себе на ділянці. Розростається вона швидко і за один сезон здатна озеленити велику територію.

Трава добре почувається на будь-якому ґрунті. У мене вона росте в саду.

У траві зубрівки міститься багато корисних елементів, а також кумарин, що надає рослині специфічного аромату. Цей запах, майже не відчутний в свіжій рослині, посилюється по мірі її висихання.

Заготовляють зубрівку під час цвітіння (травень-червень). Скошену траву ретельно сортують, видаляючи квіткові волоті із стеблами. Сушать в тіні, зв'язують в пучки і зберігають в сухих, прохолодних приміщеннях, краще в підвішеному стані.

У цих умовах вона може зберігатися, не втрачаючи аромату, до двох років.

Запашну траву використовують для ароматизації напоїв і їжі. З неї готують харчові есенції, які застосовують в кондитерській промисловості, при виробництві рибної продукції.

У народній медицині водний настій і настойку трави на горілці застосовують для збудження апетиту і поліпшення діяльності шлунково-кишкового тракту, а також як антисептичний і протитуберкульозний засіб.

Щоб приготувати настоянку з зубрівки в домашніх умовах, знадобиться: 

• суха трава, цукор і горілка (1 ч. ложка цукру і 2 г трави на 1 л горілки) 
• замість горілки можна використовувати самогон або розбавлений (45%-ний) медичний спирт
• у такому випадку кількість цукру потрібно збільшити до 2 ч. ложок.

Отже, траву зубрівки заливають алкоголем, додають цукровий сироп і залишають в темному і теплому місці на два тижні. Після настоювання рідину фільтрують через марлю, і напій готовий до вживання.

Правда, при приготуванні «зубрівки» потрібно врахувати деякі нюанси. 

Справа в тому, що трава може бути зібрана в різний час і по-різному зберігатися, в результаті вміст ароматичної речовини (кумарину) в ній може бути неоднаковим. Якщо візьмете занадто багато трави, напій буде гірким і зеленим, занадто мало – не буде потрібного ароматичного ефекту.

Тому, щоб не помилитися з кількістю інгредієнтів, краще взяти більше трави, настояти її пару тижнів окремо на чистому (96%-ому) спирті.

Потім потроху додавати концентрат в горілку, поки отримана рідина не набуде золотисто-салатового кольору та легкого трав'яного аромату. 

Зубрівка має і інші спектри застосування. У неї добре розвинена коренева система, що дозволяє використовувати її для зміцнення залізничних насипів і ярів схилів. Також рослина відмінно підходить для облаштування  газонів і складання сухих ароматичних букетів.

Зубрівка – вельми корисна рослина. Так що візьміть її на замітку.

Вацлав Задрановський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора