Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Тонке мереживо зелене: особливості вирощування листових видів капусти

20 січня 2024
914
 Тонке мереживо зелене: особливості вирощування листових видів капусти

До листових або ж східно-азіатських видів відносять пекінську та китайську капусти. Як культурні рослини вони сформувалися у Китаї.

У V-VI ст. китайська капуста була відносно важливою сільськогосподарською культурою. Її використовували як овочеву, а також олійну рослину. Китайська капуста і сьогодні має важливе харчове значення в Китаї. Не менше цінується там і  пекінська капуста.

Обидва ці види з Китаю проникли до Кореї, Японії, де особливо великого поширення набула пекінська капуста. Там значно збільшилася її сортова різноманітність. 

До Європи перші зразки насіння азіатських видів капусти були завезені у XVIII ст. місіонерами. У Франції пекінську капусту стали називати "пе-тсай", а китайську "пак-хой" (зараз її називають "пак-чой").

Привезене насіння було передано в ботанічні сади Парижа, де його проростили, рослини розмножили і в 1836 р. передали фірмі Вільморен для поширення серед населення. У 1904 р. паризький садівник Кюре представив на виставку національного товариства садівництва екземпляр пекінської качанної капусти масою 3,5 кг. 

В Англію насіння пекінської капусти потрапило на 50 років пізніше, ніж у Францію, і спочатку рослини вирощувалися в Ботанічному саду К'ю. Просування культури у виробництво спочатку йшло дуже повільно, а значно прискорилося лише на початку ХХ ст. після того, як було отримано місцеві сорти.

Китайська капуста 

Це типово листовий вид. Рослина однорічна, рідко дворічна, у якої зазвичай розвивається коренеплід. У рік посіву формує розетку листя, що досягає 20-40 см у діаметрі та 30-50 см у висоту. Листя довжиною 10-35 см та 8-15 см шириною. Поверхня листа гладенька або пухирчаста (від слабкої до сильної). Забарвлення листової пластинки світло-сіро-зелене або темно-зелене із синюватим відтінком. Листя неопушене. Черешки листя довгі, пласкі, слабкоувігнуті, 2-5 см шириною і 0,5-1,0 см товщиною, білого або зеленого забарвлення.

У харчовому відношенні китайська капуста перевершує більш поширену пекінську капусту.

У листі міститься 2,5-3,7% білка (як і в цвітній капусті). За амінокислотним складом він близький до білка брюсельської капусти та броколі. У білку є незамінна амінокислота лізин.

У 100 г свіжої продукції міститься 53-77 мг% вітаміну С, до 1,0 мг% каротину, вітаміни РР, В1, В2, фолієва кислота, з мінеральних речовин – калій, кальцій, залізо, магній.

У їжу використовують свіже листя – для приготування салатів, голубців, супів. Його ще можна квасити, сушити. Черешки вживають у салати, їдять у вареному та солоному вигляді.

Китайську капусту рекомендують як дієтичний продукт харчування хворим, які страждають на серцево-судинні захворювання, виразку шлунка та анемію.

Китайська капуста вимоглива до родючості ґрунту. Хороші врожаї дає на багатих органікою, забезпечених вологою ґрунтах.  Посів китайської капусти можна проводити рано навесні та влітку. Залежно від зони вирощування, його починають із III декади березня та продовжують весь квітень. 

  • Оптимальною для росту та розвитку є температура 15-18 °С.
  • Швидкостиглі сорти формують розетку листя через 35-45 днів після появи сходів, середньостиглі – 45-55 днів і пізньостиглі – 55-65 днів.
  • Весняний посів проводять рядовим способом за схемою 25-30 х 10-15 см.
  • Насіння закладають на глибину 0,7-1,2 см.
  • Поодинокі сходи з'являються при температурі 2-4 °С, масові – при 6-8 °С. 
  • Доброякісне насіння сходить дуже дружно, на 4-5-й день.

Потрібно мати на увазі, що сходи від весняного терміну сівби часто уражаються хрестоцвітими блішками. З ними треба боротися, рано вранці (по росі), запилюючи сіянці золою або просто пилом.

Коли рослин з'являється перший справжній листок, сіянці проріджують, залишаючи найбільш розвинені. Догляд полягає у своєчасному видаленні бур'янів та розпушуванні ґрунту. При сухій та спекотній погоді рослини треба поливати не рідше одного разу на тиждень, з подальшим розпушуванням ґрунту. Але навіть рясні поливи не виключають передчасного розвитку квіткового пагону. 

Літній посів проводять (залежно від зони вирощування) з I по III декаду липня. Насіння можна висівати як на окремій грядці, так і в міжряддях огірка або пізньої капусти. Спосіб посіву та догляд такі ж, як і при весняному терміні сівби.

До збирання китайської капусти приступають, коли сформується розетка з 6-8 листя, що досягає 12-14 см висоти.  Забирають вибірково, висмикуючи рослини з коренем. Продукцію використовують одразу або зберігають у холодильниках. При температурі 0-1 °С і високій вологості листя зберігається свіжим протягом 3-4 тижнів.

Пекінська капуста 

Рослина однорічна. Залежно від сорту буває низькорослою – до 35 см висоти, середньорослою – 36-55 см і високорослою – вище 55 см. Є качанні, напівкачані (качан з відкритою верхівкою, як у салату ромен) і сорти, які формують тільки розетку листя. Форма качана буває подовжено-циліндрична, циліндрична, овальна, широкоовальна, округло-пласка.

Залежно від умов вирощування розетка листя може досягати в діаметрі 30-65 см, величина листової пластинки – 30-55 см. Поверхня листа може бути зморшкуватою, складчасто-зморшкуватою або пухирчастою. Краї листової пластинки слабо-хвилясті або хвилясті. Забарвлення листя жовто-зелене, світло-зелене, темно-зелене і світло-сіро-зелене. Залежно від сорту листя буває неопушене, коли є лише поодинокі волоски на зубчиках краю листя або на окремих жилках з нижньої сторони листя, середньоопушене – волоски розвиваються по краю верхньої сторони листя і на жилках з нижньої сторони листя, сильноопушене – волоски розвиваються на більшій частині верхньої сторони і на жилках з нижньої сторони листя. 

Пекінська капуста за короткий період формує цінний у харчовому відношенні врожай. У 100 г свіжої продукції міститься до 2% цукрів, 1 г протеїну, 0,3 г жиру, 250 мг калію, 125 мг кальцію, 45 мг фосфору, 10 мг натрію, 0,9-1,3 мг заліза, 25 мг% вітаміну С.

Пекінська капуста є більш морозостійкою, ніж китайська, і близька до ранніх сортів білокачанної капусти (у фазі сім'ядолів витримує заморозки до мінус 5-6 °С). Але на відміну від китайської, пекінська капуста гірше переносить спеку.  У спекотні роки навіть качанні сорти не утворюють качанів.

Пекінська капуста дає високі врожаї на різних ґрунтах, за винятком легких піщаних. Дуже сприятливі суглинні, як більш вологоутримуючі, а також ґрунти з високим вмістом гумусу, торф'яні та заплави річок. Добре росте на ґрунтах із близьким заляганням ґрунтових вод. Не переносить заболочених та кислих, але досить добре розвивається на засолених ґрунтах. 

  • Грядки під пекінську капусту готують з осені з огляду на той факт, що посів треба проводити дуже рано навесні.
  • Сіяти можна безпосередньо в ґрунт або вирощувати рослини розсадним способом.
  • Пекінська капуста краще розвивається за нормальної температури 16-18 °С.

У спекотні літні місяці рослини стрілкуються. Тому найкращим терміном посіву є ранньо-весняний: у південних районах – ІІ декади березня, у центральних та північних починаючи з I декади квітня по І декаду травня. При сівбі в оптимальні терміни зелень готова до вживання через місяць після появи сходів.

Отримати врожай пекінської капусти в кінці квітня - на початку травня можна і в центральних і північних областях, якщо посіяти насіння в ящики в перших числах квітня, а через 1,5-2 тижні після сходів розпікувати сіянці в парники, що звільнилися після виїмки розсади ранньої капусти.

Літній посів проводять із ІІ декади липня по 1 серпня. Причому сіяти можна не на окремій ділянці, а як ущільнювач у міжряддях огірка та пізньої білокачанної капусти. Цінним є те, що врожай від літнього терміну сівби надходить у міжсезоння, коли вже немає продукції ранніх сортів і ще не сформувалися качани у пізніх сортів білокачанної капусти.

  • Посів проводять рядовим способом за схемою 25-35 х 15-20 см.
  • У рядках сіють суцільно з наступним проріджуванням до досягнення необхідної густоти рослин. 
  • Можна сіяти і за іншою схемою, залишаючи відстань між рядками 15-20 см – для того, щоб надалі проводити прибирання через ряд.
  • Глибина загортання насіння – 0,5-1,0 см.
  • Сходи з'являються на 3-5-й день.
  • На 1 м2 витрачається 1,5-2,0 г насіння.

Для отримання якісної продукції необхідно з перших днів забезпечити рослинам потрібну площу живлення.

Проріджують рослини при появі першого справжнього листочка, залишаючи сіянці спочатку на відстані 4-5 см один від одного, а при другому проріджуванні – на 15-20 см. Догляд полягає в розпушуванні ґрунту та своєчасному видаленні бур'янів.

Технічна стиглість настає через 28-35 днів після появи сходів. До цього часу рослини встигають сформувати розетку з 8-12 листям і досягають 30-45 см заввишки. 

В Україні з 1984 р. районовано сорт Хібінська. Це напівкачанний, стійкий до цвітушності сорт. У відкритому ґрунті формує пухкі качани на 45-65-й день після посіву. Але у більшості регіонів України він утворює головним чином розетку і значно рідше – качан. Цей сорт широко вирощується в теплицях як ущільнювач у міжряддях огірка та помідора. У захищеному ґрунті рослини утворюють розетку листя за дуже короткий термін – 25-30 днів. 

Майя Григоровська

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com

comments powered by HyperComments
Новое на сайте