Наш домашній вернісаж: чорна смородина на присадибній ділянці

Найкорисніші і цілющі ягоди – вирощені на своїй дачі або в саду біля будинку. Можливо, урожай буде скромним, зате екологічно чистим, отриманим без застосування стимуляторів і хімічних засобів захисту рослин.

А якщо посадити кілька кущів різних термінів дозрівання, то ваша сім'я буде забезпечена вітамінами весь сезон без перерви.

Головне – підібрати сорти, які за своїми характеристиками найбільше підходять для вашої присадибної або дачної ділянки.

Сьогодні в промисловому та аматорському плодівництві культивують понад 200 сортів чорної смородини. У різних регіонах вирощування вони по-різному реагують на ті чи інші ґрунтово-кліматичні умови і виявляють свої господарсько цінні ознаки. Агротехніка їх вирощування теж різна, вона залежить від показників посухостійкості, морозостійкості та здатності сорту протистояти шкідникам та збудникам грибних хвороб.

І, звичайно, всі сорти відрізняються за термінами дозрівання, врожайності, смаку і розміру ягід.

Якщо вирощувати смородину не на продаж, а для особистих потреб, велика плантація не потрібна, достатньо посадити кілька кущів різних сортів, які могли б перезапилювати один одного (для смородини характерне перехресне запилення). 

Бажано підібрати 3-4 сорти різних термінів дозрівання – від ранньостиглих до середніх і пізніх. Тоді можна буде ласувати смородиною з перших днів літа до настання заморозків.

• Є «десертні» сорти, ягоди у них з тонкою шкіркою, їх рекомендують їсти свіжими і перетирати з цукром на зиму.
• А є сорти, що дають ягоди з грубішою консистенцією м'якоті і щільною шкіркою, їх добре заморожувати.

Так прийнято, але дотримуватися цих загальних рекомендацій необов'язково. Особисто ми, навпаки, завжди перетираємо щільніші ягоди – тоді вітамінна маса виходить густішою і довше зберігається в холодильнику.

На своїй ділянці ми вирощуємо посадковий матеріал і ягоди чорної смородини для реалізації на ринку. Про кожен сорт, який у нас росте, можемо розповідати довго і докладно, перераховуючи переваги і недоліки кожного з них.

Але в цій публікації опишемо лише найкращі, на нашу думку, сорти української селекції. 

Господарство наше знаходиться у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області (зона Лісостепу), смородину вирощуємо на чорноземних ґрунтах. В областях з іншими ґрунтово-кліматичними умовами всі описані сорти можуть поводитися інакше.

Вернісаж – ранній сорт, у нас дозріває одним з перших. Кущі високі, прямостоячі, пагони могутні. Ягоди великі і середні, на кінці кисті дрібнішають, округлі, блискучі, шкірка щільна, м'якоть зелено-коричнева. Дуже врожайний сорт – близько 12 кг ягід з куща. Один-єдиний кущ Вернісажа може забезпечити ягодами смородини навіть велику сім'ю.

Для промислового вирощування цей сорт не годиться – ягоди не завжди відриваються сухо, і тому нетранспортабельні, погано зберігаються у свіжому вигляді. Більше підходять для переробки.

Санюта – сорт середньораннього терміну дозрівання. Кущі високі (за умов достатньої вологості, тобто при регулярному поливі) або середньої висоти (якщо не поливати). Проте надлишок вологи провокує розвиток грибних хвороб у рослин цього сорту. Ягоди великі, більше 3 г, овальні, чорні, блискучі, з помірним ароматом, тонкою шкіркою і кисло-солодкою м'якоттю. Плоди дозрівають дружно.

На нашу думку, можливий механізований збір урожаю, оскільки у Санюти короткі і густо розміщені кисті, а ягоди відриваються легко і сухо. Але прибирання потрібно проводити в найкоротші терміни, оскільки перестиглі ягоди обсипаються.

Черешнева – середньостиглий сорт. Має стійкість до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу, ураження нирковим кліщем. Кущі високі, прямостоячі, з потужними гілками. Кисті довгі. Ягоди великі, більше 3 г, круглі, блискучі. Шкірка чорна, щільна, але не жорстка, відрив ягід сухий.

На жаль, у несприятливі сезони врожайність сорту знижується, оскільки у нього середня самоплідність і недостатня посухостійкість.  

Київський велетень – сорт середньораннього терміну дозрівання, стійкий до борошнистої роси. Кущі середньорослі, розлогі, легко розмножуються відприсками. За розміром ягід повністю виправдовує свою назву – вони дуже великі, одномірні, блискучі, формою нагадують маленькі лимони. Деякі ягоди можуть бути величезними, розміром зі сливу, але врожайність сорту невелика, приблизно 3 кг з куща.

Ягоди трохи кислуваті, їх краще використовувати для переробки –  заморозити, приготувати з них желе, варення, виноматеріали, наповнювачі для йогуртів.

Козацька – сорт середнього терміну дозрівання, але в наших кліматичних умовах дозріває нарівні з ранніми. Самоплідний, не вимогливий до умов вирощування, стійкий до грибних хвороб і посухи, відрізняється стабільною високою врожайністю. Кущі високі, потужні, прямостоячі. Кисті довгі, близько розташовані один до одного. Ягоди овальної форми, одномірні, великі, близько 4 г. Дозрівають одночасно, мають характерний смородиновий смак і аромат, легко і сухо відриваються, при тонкій шкірці зберігають високу транспортабельність.

Недолік даного сорту полягає в тому, що ягоди в дощову погоду дуже швидко починають тріскатися і втрачають товарний вигляд.

Але це має значення тільки при комерційному вирощуванні, а на присадибній ділянці ця проблема вирішується просто потрібно зібрати врожай до розтріскування ягід. 

Оріана – на нашу думку, це один із найкращих сортів української селекції із сортименту середнього терміну дозрівання. 

Кущі потужні, прямостоячі, компактні. Пагони легко утримують масу ягід. Урожай стабільно високий. Ягоди чорні, блискучі, круглоовальні, дуже великі, до 7 г. М'якоть кисло-солодка, шкірка щільна. Відрив ягід сухий, урожай легко переносить транспортування на великі відстані. Плоди придатні для вживання у свіжому вигляді, а також для переробки. 

Сорт має високий комерційний потенціал, в першу чергу через великий розмір ягід, це викликає здивування у споживачів.

Софіївська – сорт середнього терміну дозрівання, має комплексну стійкість до грибних хвороб і шкідників, засухо- і морозостійкий, відрізняється високою врожайністю. Кущі середньої сили росту, напіврозлогі. Ягоди великі, більше 4 г, чорні, блискучі, з тонкою шкіркою, дуже смачні, солодкі та ароматні. Дозрівають дружно, відриваються сухо, довго тримаються на кущах, не обсипаються навіть у несприятливу погоду, транспортабельні. Поласувати ними прямо з куща – велике задоволення.

Казкова – сорт середньостиглий, середньої сили росту, має комплексну стійкість до грибних хвороб, посухо- і морозостійкий, високоврожайний (більше 6 кг ягід з куща). Кущі напіврозлогі. Ягоди великі, до 3 г, одномірні, круглі, блискучі, з сухим відривом, дозрівають дружно, транспортабельні. Смак десертний, кисло-солодкий. Шкірка навіть у повністю стиглих ягід має чорно-коричневе забарвлення – це відмітна особливість сорту.

Ювілейна Копаня – один із найврожайніших сортів чорної смородини української селекції. Середньопізній, але в нашій місцевості дозріває одночасно зі середньостиглими сортами. 

Невибагливий до умов вирощування, самоплідний, посухо- і морозостійкий. Комплексно-стійкий до грибних хвороб, але пошкоджується попелицею (потрібно вчасно вживати заходів, що запобігають її заселенню на рослини). Вирізняється стабільно високою врожайністю. Кущі невисокі, розлогі, добре утримують масу ягід, придатні для механізованого збирання врожаю. Кисті середньої довжини, щільні. Ягоди великі, до 4,5 г, одномірні, круглі, чорні, матові, легко і сухо відриваються. Шкірка тонка, але міцна і еластична. М'якоть зелено-коричнева, з помірним ароматом. Споживання ягід універсальне.

У несприятливу погоду (і в дощ, і в спеку) ягоди тримаються на кущах, але якщо переспіють, можуть обсипатися.

Райдужна – сорт пізнього терміну дозрівання, самоплідний, комплексно-стійкий до грибних хвороб, відрізняється високою врожайністю. Кущі високі, компактні. Ягоди середнього розміру, до 2 г, одномірні. М'якоть кисло-солодка. Урожай дозріває дружно, ягоди довго не обсипаються, відриваються сухо і зберігають хорошу транспортабельність.

Цей сорт можна успішно вирощувати на продаж, оскільки ягоди у нього дозрівають пізніше більшості сортів. На ринку в Райдужної  немає «конкурентів».

Звичайно, у нас є сорти і закордонного походження. Вони ростуть і плодоносять, не викликаючи нарікань, проте вітчизняна смородина все-таки дає якісніші ягоди – з гарним сухим відривом, більші. Напевно, тут доречно згадати приказку «де народився, там і згодився». Адже відомо, що найкраще до того чи іншого регіону пристосовані сорти, виведені в тих же або подібних ґрунтово-кліматичних умовах. Так що при виборі сортів бажано орієнтуватися саме на цей показник і не намагатися вирощувати зовсім вже «іноземні» і примхливі.

Крім того, не слід забувати, що хороший сорт – це лише половина успіху, багато що залежить від працелюбності садовода, його любові та уваги до рослин.

Валентина Лиховид 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора