Іван-чай для вашого тонусу: корисні властивості зніту вузьколистого

Природа дивує

Заміське життя має свої особливості. Пішовши від міської суєти, багато хто з нас змінює свій спосіб життя і відкриває для себе рослини, про які раніше, можливо, зовсім мало знав. Виявляється, чай, заварений з пелюсток троянд або листя смородини, ожини, малини, обліпихи, дуже смачний. Зачаровує ароматом чай з м'яти, меліси, лимонника...

Щоб отримати запах бергамоту, додаємо в чай ​​монарду. Для ананасового і суничного аромату використовуємо цефалофору. Бузок (жасмин садовий) пахне, як суничне пюре зі свіжих ягід. Гравилат надає кулінарним виробам аромату  гвоздики і кориці.

Ви здивуєтеся, але в багатій природі нашого краю можна знайти альтернативу традиційному чорному чаю – міцному напою з приємним терпким смаком і темним кольором при заварюванні. Це не що інше, як іван-чай. 

Вогняна трава

Ця висока рослина росте в заплавах річок, на торф'яних лугах. Вона з'являється на місцях торішніх пожарищ. Горять торфовища, а навесні на місцях згарищ у величезних кількостях виростає іван-чай. Звідси ще одна його назва – вогняна трава.

Іван-чай – надзвичайно красива рослина. На лузі його видно здалеку завдяки яскравим, рожево-бузковим квіткам. 

Цвіте кипрій в липні, на самому початку цвітіння потрібно проводити збір листя.

Зривати всю рослину немає ніякої необхідності. Обхоплюємо стовбур рослини пальцями, підтягуємо вгору, і в руках залишаються листочки.

Пам'ятаєте дитячу гру: півник або курочка? Тільки тут вибираємо листя не з верхівки, а з середини рослини – там воно саме таке, як треба. Більш жорстке нижнє листя залишаємо, як і верхівку з квітками, зберігаючи рослину для росту і розмноження в наступні роки.

Що стосується квіток, то для чаю їх багато не потрібно, достатньо зірвати три верхівки з суцвіттями.

Досвід чайної справи

Якщо просто заварити чай з висушеної рослини, вийде напій блідо-жовтого кольору з приємним запахом лугової трави.

• Чорний ароматний чай можна отримати шляхом ферментації листя з подальшим сушінням в печі.
• Можна отримати і зелений чай, якщо сушити не в печі, а на повітрі, але не на сонці, а в тіні.

Рецепти приготування чаю трималися в найсуворішому секреті, передавалися з покоління в покоління. У наш час кожен може приготувати чай з зніту зручним для нього способом.

Я роблю так. Зібравши повний пакет листя (близько 1,5 кг), розкладаю його на полотні і залишаю в темній кімнаті на кілька днів, іноді перевертаючи руками. За цей час листя ніби підв'ялюється.

За описами, в подальшому його перетирали (скручували) між долонями в трубочки, а потім різали. З огляду на те, що я сучасна людина, що має в господарстві будь-яку техніку, для перетирання і різання використовую блендер. З масою листя він справляється дуже швидко. До речі, скручувати листя вручну я теж пробувала, але одразу відмовилась від цієї затії – дуже довго.

Далі листя ставлю під гніт приблизно на добу, а потім сушу.

Влітку грубку топити не хочеться (і так в будинку жарко), тому сушу в духовці, при відкритих дверцятах. Будинок миттєво наповнюється чудовим квітково-фруктовим ароматом.

Висушений іван-чай набуває чорного кольору і з вигляду нагадує звичайну чайну заварку.

Після сушіння листя деякий час тримаю в полотняному мішечку для додаткового провітрювання. Готову сировину зберігаю в щільно закритому скляному посуді. Квітки іван-чаю сушу звичайним способом в тіні, а потім змішую з чайною заваркою з листя. Квітки ферментації не піддаю. Смакові якості і колір завареного чаю відмінні.

Сила рослини

Іван-чай містить велику кількість корисних речовин. Так, вітаміну С в ньому в 5-6 разів більше, ніж в лимонах. Саме тому чай з зніту називають напоєм молодості і довголіття. 

До речі, пробувала додавати в нього лимон, мені не сподобалося – смак чаю псується. Чай з зніту прекрасний сам по собі, без будь-яких добавок. Можна його пити з медом, але краще вприкуску.

Наші предки не тільки заварювали чай з цієї рослини. Висушені корені розмелювали і додавали в борошно при випічці хліба. Такий хліб набуває солодкуватого запаху і має цілющі властивості. Я використовую молоде листя в салатах, кипрій надає їм яблучного аромату.

• Іван-чай підвищує витривалість організму, позитивно впливає на судини головного мозку. Цілителі застосовували цей чай для лікування мігрені, призначали після струсів мозку і менінгіту, для відновлення сил після важких хвороб.
• Корисний він  при застудах і запаленнях легенів. Іван-чай має протизапальну і бактерицидну дію, допомагає боротися з вірусами. 
• Ефективно застосовувати настої іван-чаю зовнішньо для промивання ран, саден, забитих місць. 

Іван-чай не раз допомагав мені в хвилини слабкості набути сили, впоратися з втомою. Раджу і вам уважніше придивитися до цієї цілющої рослині, яку часто можна зустріти в наших краях. 

Галина Любинецька 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com