Трава тріумфаторів та закоханих: цілющі і харчові властивості садового майорану

У дикому вигляді зустрічається в природі Північної Африки і Малої Азії, в здичавілому – на півдні Європи. Майоран культивують по всій Європі, в Середній Азії, на Кавказі, а також в Північній Африці. В останні десятиліття став поширюватися в Україні як замінник чорного гіркого і запашного перцю.

Ботанічний опис та біологічні особливості 

Майоран садовий (Majorana hortensis Moench.) – материнка садова, ковбасна трава, "примхливе дитя" теплого Середземномор'я. У себе на батьківщині це багаторічний дерев'янистий напівкущик з родини ясноткових (Lamiaceae) заввишки до 100 см.

Численні стебла сильно розгалужені, дерев'янисті в основі. Листки супротивні, округло яйцевидні або довгасто-яйцевидні, з сіро-повстяним нальотом. Квітки дрібні, білі, іноді рожеві, зібрані в колосовидні шишечки на кінчиках гілок. Масове цвітіння настає на початку липня. Плодоносить у вересні. Плід з 4 дуже дрібних однонасіннєвих горішків. Маса 1000 шт. 0,2-0,3 г.

В умовах України це виключно однорічна рослина висотою до 40 см. Сходи чутливі до весняних заморозків.

Майоран добре росте на пухких, добре дренованих, родючих ґрунтах. Любить легкий вапняний ґрунт з достатньою кількістю поживних речовин і вологи, особливо в початковий період розвитку.

Сухі піщані і сирі глинисті ґрунти для нього не придатні. 

Рослина чуйна на добрива. Пред'являє високі вимоги до світла і вологи. При вирощуванні на затінених ділянках урожай зеленої маси зменшується, вихід ефірної олії та її якість знижується. Ділянки під майоран слід розташовувати в місцях, захищених від холодних вітрів і чистих від бур'янів. 

Хімічний склад і лікувальні властивості 

Молоді пагони майорану багаті рутином, містять аскорбінову кислоту, каротин, дубильні і пектинові речовини, до 2,5% ефірної олії з дуже сильним ароматом, до складу якої входять терпінен, пінен, до 40% сабіна, борнеол, феноли. У рослині містяться пектин і пентозани, ферменти, вітаміни А, С, групи В, мінеральні солі. 

Майоран здавна застосовується в лікувальних цілях. Він прекрасно заспокоює, знімає головний біль, застосовується при захворюваннях дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, при захворюванні залоз, як протизапальний засіб, при зубному болю і безсонні.

У фармацевтичній промисловості з майорану готують чаї і отримують ефірну олію. У народній медицині його застосовують як тонізуючий, шлунковий, протикатаральний і протицинготний засіб. 

Використання в їжу

У їжу вживають пагони, листя і квіткові бруньки в свіжому і сушеному вигляді, а також злегка обсмажені, що покращує смакові якості майорану. У класичній кулінарії майоран додають в м'ясний фарш.

Порошок майорану йде до всіх супів: м'ясних, рибних, картопляних, помідорних, горохових, овочевих, грибних, в літні і зимові салати, до смажених грибів і м'яса, в різні соуси і підливи, м'ясні гарячі і холодні страви, в омлети і страви з яєць, пасує він до фруктових соків, сирів і навіть кондитерських виробів.

Заварений як чай, майоран – чудовий напій для спекотної пори року. До того ж, він чудово заспокоює нервову систему. Рослину вживають для приготування лікерів, наливок, для ароматизації оцту. Порошок з сухого листя входить до складу багатьох перцевих сумішей.

Майоран використовується в дієтичному харчуванні, оскільки дія його м'якіша, ніж у класичних прянощів, а аромат сильний.

У Франції майоран настільки люблять, що там його називають ковбасною травою і використовують у виробництві деяких сортів ковбас. В Україні майоран входить до складу приправ до м'яса і в рецептури прянощів для виробництва маринованих овочів.

Для бджолярів майоран цінний як пізньолітній медонос. Мед з нього виходить дуже ароматним.

Агротехніка 

Майоран розмножується насінням і вегетативно.

Щоб отримати зелень, майоран висівають прямо в ґрунт, коли він прогріється до 12-15 ºС, оптимальна температура 20-25 ºС. Спосіб сівби широкорядний з міжряддями 60 см.

Оскільки насіння майорану дуже дрібне, ґрунт перед посівом необхідно прикатати катком, глибина загортання насіння – не більше 0,5 см. Сходи з'являються пізно, приблизно на 20-ту добу.

На 18-20-ту добу після появи сходів або через два тижні після висадки розсади проводять підживлення рослин з розрахунку 8-10 г/м² аміачної селітри, 15-18 г суперфосфату і 10-12 г/м² калійної солі.

Для отримання якісного насіння краще використовувати розсадний спосіб розмноження.

Догляд полягає в проріджуванні, розпушуванні і прополці. При необхідності проводять 2-3 поливи.

Ефективний метод розмноження живцюванням.

• З цією метою у другій половині жовтня проводять пересадку рослин з відкритого ґрунту в ящики в теплицю, а в кінці лютого – на початку березня їх живцюють в пікірувальні ящики.
• На 8-10-й день відзначається масове вкорінення живців.
• У II декаді травня у рослин зрізають верхню частину на зелень.
• Після цього рослини можна висаджувати у відкритий ґрунт з площею живлення 20х40 см.

Збираюти і заготовляти майоран можна задовго до початку цвітіння, на початку літа. Сушать майоран в невеликих пучках в тіні. Потім листочки і бутончики знімають з огрубілих стебел. Зберігають у щільно закритому посуді. 

Оскільки біологічно майоран багаторічна рослина, на зиму його можна пересадити в горщик і поставити в кухні на підвіконні. Тоді навіть у найлютіші морози ви зможете скористатися однією з найвишуканіших пряних трав. 

Ольга Корабльова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com