Стаємо на захист волоського горіха: вирощування стійких сортів вітчизняної селекції

Багаторічний досвід створення промислових насаджень волоського горіха на Слобожанщині показує велику комерційну перспективність цієї культури.

Однак зі збільшенням площ, зайнятих горіховими садами, стають очевидними і деякі проблеми.

Раніше існувала думка, що волоський горіх не хворіє і шкідниками не пошкоджується, значить, захисту з використанням хімічних препаратів не потребує. Поодинокі дерева, які ростуть біля будинків, ніхто і ніколи нічим не обприскував.

Інша справа – великі промислові насадження.

При створенні горіхового саду підприємцям пропонують систему захисту молодих, а потім і плодоносних дерев волоського горіха. Чи є в цьому необхідність?

Проведемо аналогію з іншими садовими культурами. Не так давно для захисту садів зерняткових (яблуні, груші), кісточкових (вишня, черешня, абрикос, слива, алича, персик) культур було досить 6-7 обприскувань хімічними препаратами за сезон. Однак ці заходи не завжди виявлялися ефективними – шкідники виживали, збудники хвороб пристосовувалися до впливу препаратів. Тому за останні 5-7 років кількість обприскувань подвоїлася.

Таким чином ми, самі того не бажаючи, постійно ведемо в садах відбір найбільш стійких до хімічних препаратів рас збудників грибних хвороб і видів шкідливих комах. Постійно збільшуємо дозу, концентрацію хімічних речовин. А проблема захисту садів залишається. Це тупиковий шлях.

Сади яблуні короткого циклу на карликових підщепах вирощують максимум 8-10 років. Це один із шляхів вирішення проблеми накопичення інфекції, шкідників: швидкий культурооборот допомагає частково вирішити проблему захисту садів від шкідливих патогенів.

У волоського горіха теж є напівкарликові скороплідні латеральні сорти, наприклад, селекції Краснокутської дослідної станції Інституту садівництва НААНУ:

Зимостійкий, Дружний, Скороплідний, Урожайний, Десертний, Гроновидний, Великоплідний, Латерал краснокутський, Латерал  краснокутський гроновидний, Латерал великоплідний, Супербомба. 

Дерева цих сортів заввишки 5-6 м, термін експлуатації насаджень – до 25 років. Окремі дерева доживають до 40 років.

Однак великих промислових насаджень напівкарліков в Україні досі нема через велику трудомісткість вирощування таких горіхових садів.

Сама доля підштовхує до створення екологічно чистих горіхових садів.

Адже волоський горіх – це не карликова яблуня. У наших природно-кліматичних умовах горіхові сади створюються на століття. Зовсім інші кліматичні умови у Франції, Італії, Каліфорнії, Чилі, Австралії, де доцільно створювати інтенсивні скороплідні сади волоського горіха з коротким терміном експлуатації. Але для нас ці сорти не підходять, в умовах Слобідської України латеральні інтродуковані сорти горіха волоського вимерзають.

Тому на самому початку створення великих промислових насаджень горіха волоського в Україні важливо не піти удавано простим шляхом захисту насаджень від шкідливих патогенів і комах. Як видно з прикладу з плодовими садами, шлях цей помилковий.

Набагато перспективніше розвивати органічне садівництво.

В аграрній Голландії є регіони, де 80% площі зайнято теплицями, причому вже в 2018 р. продукція цих теплиць на 60% була органічною, екологічно чистою!

У нашому розпліднику (Краснокутська дослідна станція) в посушливих умовах Харківської області давно відмовилися від поливу. Саджанці горіха, вирощені в таких умовах, виростають набагато стійкішими до несприятливих факторів, які можуть очікувати їх у нових умовах вирощування, ніж саджанці, вирощені з поливом.

Починаючи з 2011 року на станції припинили застосування хімічних засобів захисту рослин в розпліднику, саду та на винограднику.

Таким чином на власному прикладі відшліфовуємо технологію екологічно чистого саду. Важко, але намагаємося її впровадити в садах, створених з нашою участю.

За минулі роки переконалися, що вирощувати горіхові сади без застосування пестицидів можливо, але набагато простіше це зробити, використовуючи сіянці, а не щеплені саджанці. І ось чому. Сорти виділені в умовах, які можуть значно відрізнятися від природно-кліматичних умов ділянки вирощування. Причому чим далі територіально знаходяться ці ділянки, тим сильніше відмінності.

Так, один і той же сорт винограду навіть на одній ділянці, але в різних місцях (мікроумовах) поводиться по-різному. Щеплені саджанці одного сорту генетично однорідні. Тому, вирощуючи на одній ділянці 2-3 (рідко 4-5) сорти волоського горіха, в разі поразки рослин патогенами ми ризикуємо втратити значну частину або навіть всі насадження. Адже всі рослини відреагують на пошкодження однаково.

Якщо ж насадження насіннєвого походження, то сіянці генетично дуже близькі, але все ж відрізняються. Тому при ураженні патогенами страждають не всі дерева. Так що ситуація не така катастрофічна для насадження в цілому.

Створюючи загущені насадження насіннєвого походження, ми маємо велику можливість відбору дерев більш врожайних, товарних, стійких, і що важливо – стійких саме в даних умовах вирощування.

Важливий момент – вибір маточних дерев.

Ми відбираємо маточні дерева волоського горіха, починаючи з 1974 р., спочатку в Житомирському Поліссі (м. Коростень), пізніше в смт Краснокутськ (Слобідська Україна). Причому збираємо насіння з дерев, що мають високу загальну комбінаційну здатність, тобто з високим (понад 60-70%, а деякі до 90%) ступенем успадкування господарсько-цінних властивостей батьків. Нащадки сорту Улюблений, відібраного в Житомирському Поліссі (Красноярський, Сіянець Улюбленого 1, 2, 3, 4, Сіянець Красноярського) висаджені в одному насадженні, запилюються між собою, що підвищує ступінь передачі господарсько-цінних властивостей батьків. 

Наша загущена посадка (5-7 м х 5-7 м) середньорослих сортів волоського горіха Улюблений, Красноярський, Сіянець Улюбленого 1, 2, 3, 4, Сіянець Красноярського, Плешивець, Соборний, Космос, Садовий дозволяє отримати перші плоди в 5-6 років, а перший промисловий урожай з 7-8-річного віку; з 10-12-річного віку дерев можна вийти на потенційну врожайність ділянки. Першу вирубку гірших дерев проводимо, коли дерева досягають віку 14-16 років. Велика густота посадки дає велику можливість вибору кращих дерев.

При схемі посадки 10х10 м першу вирубку дерев проводимо у віці 25-30 років, при схемі посадки 12х14 м – у віці 35-45 років. Тобто будь-яка з використовуваних схем посадки саджанців горіха волоського в саду – загущена. Дерева середньорослих сортів волоського горіха в зрілому віці повинні знаходитися один від одного на відстані 25-30 м. 

Олександр Яхимович 

© Журнал "Огородник"

ФОТО: автора