Садова аптека: червоноплідна та чорноплідна горобина у садибі

Аронія, що відома також під назвою чорноплідна горобина, має унікальну здатність: при насіннєвому розмноженні зберігає особливості материнської рослини.

Кущ аронії з часом розростається, кількість стовбурів в ньому досягає декількох десятків. В такому загущеному кущі плодоношення переміщається на периферію крони, тому кількість гілок в кущі нормують, забезпечуючи тим, що залишилися,  найкращі умови освітленості.

Для підтримки високої продуктивності регулярно видаляють стебла віком старше десяти років.

Для дорослого куща аронії схема живлення становить 4 x 4 м, штамбові форми можна розміщувати на відстані 1-1,5 одна від одної.

Штамбові форми отримують окуліруванням або щепленням живцем на горобинову підщепу з штамбом різної висоти. Щеплення роблять на висоті близько 1 м або нижче.

На відміну від багатоствольних кущів, які з віком сильно розростаються і потребують регулярного проріджування, щеплені деревця займають менше місця і більш прості в догляді.

За морфологічними ознаками до аронії близька горобиноаронія Всеслава, що перевершує її за розміром і кількістю плодів в щитках.

Плоди збирають не одразу після досягнення типового забарвлення, а дещо пізніше, тоді вони стають солодшими і менш терпкими.

Збір проводять, зрізуючи або обламуючи щитки, при цьому намагаються не пошкодити бруньку заміщення в основі щитка, або обриваючи плоди без плодоніжок.

Плоди відрізняються транспортабельністю і лежкістю. Зібрані в щитках вони зберігаються кілька місяців.

Плоди, що знаходяться в теплому приміщенні швидко підв'ядають і втрачають частину вітамінів, тому для кращого збереження плоди краще заморожувати. 

• Після розморожування плоди зберігають досить щільну консистенцію, втрачають терпкий смак, стають солодшими, вітаміни і антоціани, що містяться в плодах, повністю зберігаються.
• У морозильній камері їх зберігають, розподіляючи порційно в пакети, виймають по потребі.
• Добре зберігаються сушені плоди аронії. Їх сушать при температурі не вище 60 ° С.
• Збереженню вітамінів сприяють попереднє бланшування в окропі з подальшим охолодженням у холодній воді або півгодинна витримка в 1%-му розчині бісульфіта натрію. При правильній сушці відвар плодів має червоно-вишневий колір, що свідчить про наявність вітаміну Р.

Якщо ж виходить бурий або червоно-бурий відвар, то це вказує на розкладання Р-активних речовин. Такі плоди застосовувати як лікарський засіб не рекомендується.

Горобину садоводи використовують у якості підщепи, а також для збору цілющих плодів.

Недолік дикоростучої горобини звичайної як підщепи – сильно виражена здатність утворювати порослі, тому для підщеп застосовують сіянці сортів невежінської та моравської горобини, а також горобини гібридної і горобини проміжної. При гарному догляді однорічні сіянці придатні для окулірування.

У невеликому аматорському саду досить мати одне дерево, переприщеплене декількома сортами горобини і горобиноароніі. 

Зниження росту горобини можна досягти, використовуючи в якості проміжної вставки слаборослі сорти горобиноароніі. Карликова горобина бузинолиста, що займає дуже мало місця в саду, може бути рівноцінною заміною високорослив дерев моравської і невежінської горобини.

Плоди горобини звичайної відрізняються гарною лежкістю. Зібрані в щитках, завдяки наявності в них сорбінової кислоти вони здатні зберігатися кілька місяців.

• При наявності морозильної камери горобину зберігають в ній, розклавши в пакети, виймають по потребі. Розморожені плоди  повністю зберігають цілющі і смакові властивості. 
• Добре зберігаються сушені плоди горобини. Їх сушать так само, як плоди аронії.

Володимир Меженський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com