Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Блискуча фотинія: прекрасна в усі пори року

02 вересня 2020
2255
Блискуча фотинія

Назва роду Фотинія (родина розових) походить від грецького hotinus – «блискучий», і пояснюється глянсовою поверхнею листя цих рослин. Американські ботаніки вважають, що фотинії – близькі родичі всім відомої чорноплідної горобини, навіть об'єднують ці рослини в один рід. Рід Фотинія (Photinia Lindl.) включає 40-60 видів рослин. Це досить великі кущі, зрідка невеликі деревця, природно виростають в Східній, Південній і Південно-Східній Азії. 

Це переважно кущі, як листопадні, так і вічнозелені, з продовгуватим цільним блискучим листям з дрібнопильчастим краєм. Квітки білі, невеликі, типові для розових, зібрані в складні щитковидні суцвіття різних розмірів або невеликі пучки. Плоди – маленькі, переважно червоні, яблучка.

Але є і дуже ефектні вічнозелені види з помаранчевими плодами (ф. Давідсона, ф. пильчата і ін.).

Рослини ф. пильчатої  ​​культивують в Криму, але вони витримують зниження температури тільки до -12 ºС, при сильніших морозах гинуть. Тільки два види з цього роду зарекомендували себе як зимостійкі рослини (витримують зниження температури до -20...-25 ºС), які можна використовувати в озелененні в нашому регіоні.

Вічнозелені фотинії – одні з найкрасивіших декоративних кущів в природних умовах – у нас можна вирощувати тільки в зимових садах, у відкритому ґрунті їх необхідно на зиму вкривати.

Вічнозелені фотинії досить тіньовитривалі, в затіненні ростуть краще, ніж на освітлених місцях; рослини листопадних видів краще ростуть на сонячних місцях. Можна сказати, що фотинії невибагливі до ґрунту, однак краще розвиваються на глибоких легких, помірно вологих ґрунтах. Деякі види фотинії не переносять надлишку вапна (ф. пильчата, або китайська – Ph. Serrulata Lindl.).

Фотинії вічнозелених видів дуже ефектні навесні під час рясного цвітіння, але пік декоративності їх доводиться на осінь і зиму, коли вони покриті численними ґронами яскраво-червоних або оранжево-червоних плодів, що виділяються на тлі темно-зеленого листя.

Для листопадних видів "зоряна пора" теж настає восени, коли достигають яскраві блискучі плоди-яблучка (серпень-вересень), а потім і листя забарвлюється в яскраво-малинові і золотисті тони (вересень-жовтень).

  • Розмножують фотинії посівом насіння відразу ж після збору восени або після стратифікації впродовж 3-4 місяців в ящиках з вологим піском. Навесні висівають в гряди, закладаючи насіння на глибину 1,5 см.
  • Садові форми розмножують відведеннями і живцями (напівздерев'янілими в липні-серпні, здерев'янілими в жовтні-листопаді). Правда, укорінення незначне навіть з використанням коренеутворюючих стимуляторів.

Найперспективніші для України види:

Фотинія шорстка – Photinia villosa (Thunb.) DC. = Ph. variabilis Hemsl.

Походить з Південно-Східної Азії (Японія, Китай, Корейський півострів). Це гарний прямостоячий кущ або невелике (до 5 м заввишки) деревце. Має густу крону з блискучим пільчатим листям, досить тривало цвіте в травні-червні. Білі квітки зібрані в пухкі багатоквіткові суцвіття-щитки. В Україні поки не поширена.

Найбільш зимостійка з фотиній в нашому регіоні, але навіть у неї в суворі зими можуть підмерзати молоді пагони.

Розмножується переважно насінням (схожість – близько 75%), живці укорінюються слабо. В даний час вона є в колекціях Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, Ботанічного саду-агробіостанції Херсонського державного університету, дендрарію ботанічного саду Прикарпатського національного університету.

В останні роки почала з'являтися в привізних контейнерних культурах в окремих ландшафтно-озеленювальних фірмах,  її купують переважно приватні особи для озеленення заміських ділянок. Завдяки своїй унікальній декоративності, вона заслуговує широкого використання в садах, парках, скверах.

Фотинія дрібноквіткова – Photinia parviflora (Pritz.) C.K. Schneid.

Природно виростає в Китаї. Схожа на попередній вид, але значно меншого розміру, а квітки, всупереч назві, крупніші – до 1,5 см в діаметрі. Менш зимостійка, ніж попередній вид, її краще вкривати на зиму. У нас зустрічається дуже рідко. За кордоном введена в культуру на початку ХХ століття, в даний час поширена дуже широко.  

Фотинія гола – Ph. glabra (Thunb.) Maxim.

Природно виростає в Японії. У культурі одинично зустрічається на Кавказі. Дуже красивий вічнозелений кущ, але використовувати його бажано тільки для зимових садів.

За кордоном в культурі фотинії зустрічаються значно частіше, ніж в Україні. Їх вирощують в різних насадженнях, в солітерах і групах, в поєднанні з іншими рослинами, для огорож (в основному стрижених).

З цією метою найчастіше використовують декоративні форми (сорти) фотинії Фразера – Ph. × fraseri (Ph. Glabra × Ph. Serrulata). Це так званий червоний тип фотинії з дуже барвистим листям.

Ось окремі з них: Ph. × fraseri 'Camilvy', 'Curty Fantasy', 'Red Robin', 'Super Herder'. 

Фотинії – дуже красиві рослини, їх треба використовувати для озеленення в Україні. Крім краси, вони мають ще низку позитивних якостей: невибагливі до ґрунту, добре розмножуються насінням, можуть рости на сонці і в тіні, відносно посухостійкі (хоча в тривалу посуху, як і більшість інших рослин, вимагають поливу), окремі види зимостійкі.

Ну, а для зимових садів кращого годі й чекати – це рослини дивовижної краси.

Надія Трофименко, Андрій Бабицький 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте