Бататові премудрості: вирощування, розмноження та зберігання столових сортів

Сортове різноманіття

Сортів батата багато. Їх поділяють на кормові, овочеві та десертні. Є також салатні сорти, які не утворюють бульб, а тільки нарощують надземну масу. Вони дуже популярні в Японії. Є декоративні сорти з красивим строкато-різьбленим листям.

Коренеплідні сорти відрізняються за кольором м'якоті (жовта, оранжева, червона, фіолетова або кремова); за текстурою (м'яка і соковита або суха і тверда); за смаком (від прісного до дуже солодкого).

Від себе додамо, що навіть кормові сорти перевершують за смаком картоплю.

Також є сорти, що відрізняються за кількістю і величиною бульб, урожайністю (високо-, середньо- і низьковрожайні).

Є сорти з різними способами формування бульб – у одних вони лежать прямо під центром рослини, а у інших бульби можна відшукати в радіусі метра.

Розрізняються сорти батату і за періодом вегетації. Сучасні сорти дозрівають за 90-110 днів, і це дозволяє отримати щедрий урожай бульб навіть в північних регіонах. 

З класичних сортів можна виділити наступні:

Джорджія Ред. Столовий сорт. Шкірка у бульб жовто-рожева, м'якоть світло-жовта, середня врожайність – 4 кг з куща.

Гоча. Столовий сорт. Бульби масою 0,5-1 кг. Шкірка карміново-рожева, м'якоть біла. Середня врожайність – 5 кг з куща.

Вірджін 11. Десертний сорт. Бульби масою 300-400 г, шкірка і м'якоть світло-жовті, середня врожайність – 4 кг з куща.

Хау Бей. Столовий сорт. Бульби масою 400-500 г, округло-овальні, білі, шкірка і ніжна м'якоть білого кольору. Середня врожайність – 4 кг з куща. Сильнорослий сорт, нарощує велику вегетативну масу.

Маньчжурський невідомий. Скоростиглий сорт. Бульби масою 500-1000 г, рівні, довгі. Шкірка малинового кольору, м'якоть кремова, соковита. Урожайність 3-4 кг з куща. Лідер серед коренеплодів. 

В південних областях України, в зоні ризикованого землеробства, насіннєва картопля на другий-третій рік вже вироджується, і отримати нормальний урожай складно. І тут на виручку приходить «стійкий до спеки» виходець з тропіков. Причому економія посадкового матеріалу батата значна (витрата становить приблизно 90-200 кг/га, в той час, як картоплі – до 3 т). При вирощуванні батата ми не використовуємо ніякої "хімії" (в нашій зоні у нього немає шкідників і хвороб), мінеральних добрив (тільки перегній і золу) і отримуємо екологічно чистий продукт, яким не страшно годувати маленьких дітей.

Батат не їдять колорадські жуки, оскільки ці шкідники харчуються рослинами родини пасльонових, до яких батат ніякого відношення не має. Обходить його стороною і капустянка. Вперше посадивши батат, переживали, що цей шкідник неодмінно захоче скуштувати смачні коренеплоди, але на наш подив, погризів не виявили. Хоча капустянки у нас тьма-тьмуща і картоплю вона не щадить.

Хтось може подумати, що батат містить гени-мутанти, раз його не чіпають шкідники. Але ж моркву, буряк, топінамбур капустянка теж не гризе, хоча вони і солодкі на смак.

Батат має колосальну життєву силу, прекрасно приживається і не вимагає особливого догляду.

Розмноження батата

Розмножують батат живцями, взятими від пророслих бульб.

Саму бульбу в землю не саджають, як картоплю, інакше безліч паростків утворюють густий кущ на шкоду основному урожаю бульб.

• Пророщувати батат починаємо в лютому.
• Заносимо бульби в кімнату, через деякий час в теплі вони починають проростати.
• У ящики з ґрунтом укладаємо бульби, заглиблюючи їх наполовину.
• Коли живці відростуть на висоту 10-15 см, зрізаємо їх і ставимо в банку з водою.
• Через кілька днів батат пускає коріння і його можна висаджувати в горщики або стаканчики.
• Можна садити живці одразу в ґрунт, батат добре вкорінюється, але розсада дає забіг на місяць-півтора, а значить, і більший урожай.

Основну масу живців все ж намагаємося висаджувати з невеликими корінцями прямо на грядку, оскільки рослини, висаджені з довгими сформованими коренями, згодом дадуть великі, але викривлені, потворної форми бульби.

Висаджуємо батат у відкритий ґрунт, коли мине загроза заморозків.

Відстань між рядами 50-60 см, між кущами приблизно стільки ж. При цьому потрібно враховувати той факт, що чим частіше посаджений батат, тим дрібніше бульби.

Батат вирощують також на гребенях.

Суть цього ефективного методу в наступному:

навесні, на відстані 80 см одна від одної формують гряди, в які з проміжком в 30-40 см висаджують розсаду батата. Поливають в міжряддя 2 рази в тиждень, поки батат не розстелиться.

Викопують з двох сторін одночасно, що практично виключає пошкодження бульб.

При цьому способі отримують просто гігантські для нашої кліматичної зони (все-таки не тропіки!) бульби, маса яких може перевищувати 2 кг.

Ділянка для батата повинна бути добре освітлена, оскільки в тіні дерев ви ризикуєте значно недоотримати врожай. Особливо добре він росте і розвивається на південних, відкритих, прогрітих схилах.

Найкращі ґрунти для нього – піщані, супіщані, мулисті, а також легкі суглинки з глибиною залягання ґрунтових вод більше 2 м.

Хоча батат не боїться посухи, все ж його треба поливати, особливо в період укорінення живців. Спочатку він сидить на місці, немов вичікує. Потім, наростивши масу коренів, активно починає розростатися на всі боки, утворюючи суцільний килим і заглушаючи бур'яни. У другій половині вегетації батат не балуємо поливами, а за 15-20 днів до його збирання припиняємо зовсім. Так він і стоїть до осені, не вимагаючи до себе особливої уваги.

Напередодні заморозків зрізаємо бадилля і обережно викопуємо бульби. Копати батат – справжнє задоволення. Коли вивертаєш з землі важкі красиві бульби, відчуваєш радість і гордість.

Зберігати батат потрібно в сухому прохолодному місці при температурі 10-15 °С (на лоджії, в коморі), але ні в якому разі не в погребі – згниє.

Відомий канадський бататовод рекомендує після збирання «полікувати» бульби – прогріти 5-7 днів при температурі 30-35 °С і вологості 85-95%.

У лікувальний період на бульбах батату затягуються подряпини, грубіє шкірка, та й смак м'якоті стає більш насиченим. Після цієї процедури батат може зберігатися дуже довго.

Ціна однієї помилки

Ще одна важлива деталь, яка може звести нанівець всі зусилля – це неправильна глибина орного шару.

Кілька років тому через це ми мало не відмовилися від вирощування батату. Навесні, отримавши велику кількість розсади з декількох надісланих бульб, засадили чималу ділянку «заморським овочем». Десь в середині червня посадили кілька живців і в залисинах посадок полуниці (в городі не було вільного місця, а викидати шкода).

У серпні на основній плантації батат утворив розкішний смарагдовий килим. Потужне бадилля обіцяло хороший урожай.

Копати почали пізніше, в кінці жовтня, напередодні похолодання. Яке ж було наше розчарування, коли під потужними кущами виявили всього лише довге ниткоподібне коріння, без найменшого натяку на бульби. Ось так "сюрприз"!

Домочадці пропонували відмовитися від «невдячного овоча", але не давало спокою те, що надіслані насіннєві бульби були масою не менше 0,5 кг кожна.

Пошукавши інформацію в Інтернеті, нарешті зрозуміли причину невдачі – під батат не можна глибоко обробляти ґрунт (у нас він  був переораний трактором), інакше коріння сягає вглиб, не утворюючи потовщень. 

Підтвердження цієї інформації ми отримали, викопавши батат на суничній грядці. Під кожним кущем був нехай і невеликий (по 500-700 г), але урожай. І це без особливого догляду, з рослин, висаджених на півтора місяця пізніше! 

З того часу садимо батат тільки на перекопаній вручну ділянці і отримуємо пристойні врожаї.

Ірина та Андрій Харакоз 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com