Клівія не терпить хвилювань: як домогтися яскравого цвітіння

 Одна з небагатьох

Клівія (Clivia) – нечисленний рід рослин з родини амарілісових (Amarillidaceae).

Назву їй дав англійський ботанік Джон Ліндлі, на честь герцогині Нортумберлендської Шарлотти Клайв – гувернантки в той час майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Таким чином відзначили її внесок в ботаніку: герцогиня була першою людиною в Великобританії, яка вирощувала клівію та домоглася її цвітіння.

Рід Клівія включає всього сім видів рослин, два з яких використовують в декоративному квітникарстві - к. кіноварну, або помаранчеву (c. miniata) і к. благородну, або прекрасну (c. nobilis).

До початку цвітіння їх не розрізнити – вони мають однакове стрічкоподібне темно-зелене листя завдовжки 40-75 см і шириною 5-6 см. І лише квітки, що розпускаються, дозволяють з точністю визначити вид рослини. У більш популярної клівії кіноварної на суцвітті 12-30 помаранчевих квіток-дзвіночків з яскраво-жовтими серединками. А у клівії благородної на квітконосі 40-60 квіток – трубчастих або у формі вузьких двоників.

Обидва види відрізняються тривалим цвітінням. Одна квітка живе 17 днів. А оскільки в суцвітті їх досить багато, цвітіння клівії  триває близько трьох тижнів.

Після запліднення на місці квіток утворюються плоди-ягоди. Спочатку вони темно-зелені, а дозріваючи, стають насичено-червоними і, як і квіти, дуже прикрашають рослину.

Найближча родичка амаріліса і гіппеаструма – клівія – відрізняється від них, перш за все, відсутністю цибулини.

Замість цього у неї потужне супротивно розташоване м'ясисте вагінальне листя, яке біля основи щільно прилягає одне до одного і утворює певну подобу цибулини. Крім того у клівії є коротке кореневище і товсте соковите коріння, в якому накопичуються необхідні рослині вода і поживні речовини. 

Важливо знати!

Рослини клівії застосовуються в традиційній медицині. Препарат лікорін, який отримують з коренів і листя рослини, має бронхолітичну, відхаркувальну і протиблювотну дію. Має антихолінестеразну активність, підвищує тонус кишечника і скелетної мускулатури, стимулює м'язи сечового міхура. Однак при гіперчутливості до лікоріну він може викликати блювоту, діарею і навіть параліч.

Тому при пересадці клівії необхідно бути обережним, а потім ретельно вимити руки.

Поняття про комфорт 

У квартирі для клівії потрібно виділити східне або західне вікно, оскільки вона любить яскраве освітлення, але не витримує попадання прямих сонячних променів, – від них на листі можуть з'являтися опіки. Влітку її можна винести в сад і тримати в легкій напівтіні.

Що стосується поливу, то завдяки своєму корінню, яке запасає вологу, клівія може довго обходитися без вашої уваги. Зате переливу вона боїться: від надлишку вологи коріння може загнивати.

Тому краще забути про неї на пару днів, ніж кожен день поливати і рихлити землю. Вода для поливу повинна бути м'якою. Водопровідну воду бажано кип'ятити, а відстоювати – необхідно.

Поливають тільки після підсихання верхнього шару ґрунту.

До речі, частих розпушувань клівія теж не любить. Така вже вона «незалежна». Підживлювати рослини починають, коли квітконос досягає 10-15 см у висоту. Для цього повне мінеральне добриво чергують з рідким органічним (наприклад, гуматами). Поливають клівію з добривом раз на два тижні. У серпні підживлення припиняють. 

Не потрібні клівії і часті пересадки. Невеликі молоді рослини можна пересаджувати щорічно, якщо коріння сильно випирає з горщика. Причому розмір нового горщика не повинен значно перевищувати попередній.

А великі старі рослини часто турбувати не можна. Їх перевалюють раз на кілька років, коли горщик стає зовсім маленький.

Щорічно лише замінюють верхній шар (5 см) ґрунту на свіжий. У випадку з клівією більше підходить саме перевалка, оскільки важливо не пошкодити коріння: воно дуже соковите і при пошкодженні загниває.

Клівії для цвітіння необхідно мати період спокою.

• У молодих рослин він починається з вересня і може тривати два місяці.
• А великим старим рослинам знадобиться більш тривалий час –- з жовтня по січень.
• У період спокою рослини тримають при температурі 12-14 °С, добрив не вносять, поливи скорочують до мінімуму.

Про те, що рослина готова повернутися до «активної» життєвої фази, сигналізує поява квітконосу.

Після цього клівія потребує більш комфортних умов: достатнього освітлення і температури на рівні 20-25 °С. Стимулювати розвиток квітконосу може полив теплою водою. З моменту повернення рослини в світлу теплу кімнату ні переміщати, ні розвертати її не можна. Тільки після закінчення цвітіння можна перенести її в сад або на балкон. 

При дотриманні перерахованих умов клівія буде щорічно наповнювати ваш будинок яскравими барвами.

Якщо ж зимового цвітіння вам недостатньо, спробуйте після відпочинку в саду внести клівію до прохолодного помешкання з скромним освітленням, скоротіть полив і припиніть підживлення. Через два тижні листя почне жовтіти, але може з'явитися квітконос. Коли він досягне 10-15 см, вам доведеться повторити всі операції, які робили під час першого цвітіння.

Правда, повторно розквітнути може тільки сильна доросла рослина.

Роксолана Юхимчук 

© журнал "Огородник" 

ФОТО: автора