Поважний глід, окраса саду: сорти, вирощування, розмноження

Застосування культури

Ця рослина – релікт, мешкає в лісах Європи, Азії та Північної Америки з незапам'ятних часів.

За мільйони років його видове різноманіття значно зросло. На сьогодні відомо понад 1000 видів глоду, близько 50 з них зростають в Украні – частина з них відноситься до інтродукованих, вчені доставили їх сюди з інших континентів. 

Найбільш популярні у нас види – криваво-червоний, шпорцевий, точковий, круглолистний, колючий або звичайний, крупноколючковий, перистонадрізаний, м'якуватий і інші. Деякі з цих видів вирощують як плодові культури, а також для отримання якісної сировини, необхідній у фармацевтичній промисловості, і в декоративних цілях – для формування живоплотів.

Всі частини рослини – плоди, пагони, листя, кора, корені і насіння – мають лікувальні властивості.

Плоди глоду їдять свіжими, сушать і переробляють. Його насіння використовують як сурогат кави.

Глід – медоносна і декоративна рослина. Застосовується в садівництві в якості підщепи для айви, горобини, груші, ірги, мушмули, хеномелесу і яблуні.

Завдяки унікальному біохімічному складу плодів і квіток глід лікує серцево-судинні захворювання. Настоянки, витяжки та екстракти з них застосовують в офіційній медицині.

Збір і переробка плодів

Глід дозріває з серпня по жовтень. Збір врожаю проводять в цей же час.

Плоди обривають з дерев вручну або струшують, а потім збирають. Через неодночасне дозрівання плодів ручне збирання проводять в декілька прийомів. Однак ушкодження від ударів об землю знижують товарну привабливість плодів і скорочують їх термін зберігання.

На великих площах збір механізують – застосовують плодосборні комбайни. Плоди багатьох видів глоду в міру дозрівання опадають самі.

Зареєстровані в Україні сорти

Збігнєв 

Сорт відібраний із зразків глоду м'якуватого Арнольда в 1990 р. Автори В. М. Меженський, Л. О. Меженська (с. Дослідне, Донецька обл.).

Занесений до Державного реєстру сортів України в 2001 р., рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу та Поліссі.

Пагони колінчасті, коричневі, з колючками до 5-6 см в довжину. Сорт раннього терміну дозрівання – в середині серпня. Плоди кулясті, 1,5-2,0 см в діаметрі, яскраво-червоні, з безліччю світлих крапок і білими волосками на верхівці, маса від 3,5 до 5 г. М'якоть жовта, соковита, кисло-солодка, смак відмінний.

Людмил

Сорт відібраний із зразків глоду крапкового в 1990 р. Автори В. М. Меженський, Л. О. Меженська. Занесений Державного реєстру сортів України в 2001 р., рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу та Поліссі.

Пагони прямі, сірі, без колючок. Термін дозрівання середній – друга половина вересня. Плоди округлі або округло-конічні, 2 см в діаметрі, оранжево-червоні, з сіруватими крапками, середня маса 4,5 г, у окремих плодів до 10 г. М'якоть жовтувата, кисло-солодка, смак посередній.

Шаміль

Сорт відібраний із зразків глоду Пенсильванського в 1990 р. Автори В. М. Меженський, Л. О. Меженська. Внесений до Державного реєстру сортів України в 2001 р., рекомендований для вирощування в Степу, Лісостепу та Поліссі.

Пагони колінчасті, коричневі, з колючками до 3-4 см в довжину. Термін дозрівання середній – друга половина вересня. Плоди кулясті, 2 см в діаметрі, червоні, зі світлими крапками, з великими чашелистками, середня маса 4 г, у окремих плодів до 7 г. М'якоть жовта, кисло-солодка, смак відмінний.

Особливості агротехніки

Дерева в саду розміщують за схемами 5-6 х 4 м, в рядах для живоплоту між рослинами залишають відстань в 2 м.

В умовах вільного зростання дерева більшості видів глоду з віком стають дуже «кошлатими».

У культурі ж у них з перших років життя формують разріджено-ярусну крону, цей метод дозволяє уникнути загущення і спрощує догляд, особливо за колючими сортами.

Вирізують всі гілки, що спрямовані в центр крони, перехрещувані, розташовані дуже близько одна до одної. У багатьох видів – довгі колючки. Їх потрібно видаляти під час обрізки. Їх вищипують пальцями, поки вони ще трав'янисті.

Насіннєве і вегетативне розмноження

Глід відноситься до дуже важких в розмноженні культур. Застосовують насіннєвий і вегетативні способи розмноження.

Основний спосіб вегетативного розмноження культурних видів і сортів – щеплення брунькою або живцем на сіянець глоду.

Сіянці аборигенних видів добре адаптовані до місцевих умов, але їх коріння «куце» – погано формує обростаючі корінці. У сіянців північноамериканських видів коренева система більш розвинена, тому вони більше підходять в якості підщепи.

В якості підщепи для глоду можна використовувати також айву і горобину. Їх сіянці набагато простіше виростити. Однак прищепна сумісність різних видів і сортів глоду на цих підщепах ще недостатньо вивчена, тому результат такого щеплення непередбачуваний.

Глід також розмножують відведеннями і кореневими паростками.

При розмноженні насінням садоводи можуть зіткнутися з деякими труднощами. Насіння глоду покрите міцною оболонкою – кісточкою, це ускладнює його проростання. Якщо посіяти його восени, перші сходи з'являться тільки через два-три роки навесні. 

Щоб отримати сіянці на наступну весну після посіву, в серпні-вересні сіють недостигле насіння, яке попередньо на добу замочують в 1% -ому розчині азотнокислого калію. При цьому варто враховувати біологічні особливості культури – більшість кісточок можуть виявитися пустозернистими і сходів не дадуть.

Зріле насіння скарифікують концентрованою сірчаною кислотою.

Необхідно дотримуватися правил безпеки, тому що ця речовина небезпечна для живих тканин. Слід обробляти тільки повністю сухі кісточки, а після обробки негайно промити їх у великій кількості води, інакше кислота може пошкодити насіння.

Насіння глоду м'якуватого потрібно витримувати в кислоті при кімнатній температурі 2,5-3 години. Менш тривала обробка малоефективна, а збільшення часу обробки підвищує ризик пошкодження насіння.

Для кісточок інших видів, з більш щільним захисним шаром, час обробки збільшують до 4-5 годин. Потім їх ретельно промивають в чистій воді, щоб змити залишки кислоти і видалити обвуглені оболонки.

Витягнуте з околоплодников насіння стратифікують 2-3 місяці, при температурі від 0 до 5 °С.

Застосовують комбіновану стратифікацію, яка складається з двох етапів – теплого і холодного.

Вона необхідна, щоб впоратися з глибиною органічного спокою, яка у різних видів глоду досить тривала. Справа в тому, що у насіння глоду органічний спокій має складну подвійну структуру: екзогенний спокій пов'язаний з товщиною насінної оболонки, а ендогенний залежить від фізіологічної здатності рослин «впадати в сплячку» взимку. Околоплодник видаляють, руйнують скарифікацією (або тривалою стратифікацією), а ендогенний спокій переривають тільки тривалою холодною стратифікацією. 

Щоб гарантовано отримати життєздатні сходи, і уникнути посіву «холостого» насіння, дотримуються певного режиму передпосівної підготовки насіння. Він відрізняється простотою і не вимагає додаткових матеріальних і тимчасових витрат на хімічну скарифікацію або штучну стратифікацію.

Щоб підготувати насіння до посіву, йому створюють умови, максимально близькі до природних: поміщають в капронові мішечки і закопують неглибоко в ґрунт на термін до року.

Весь рік стежать за тим, щоб ґрунт і насіння не пересихали, підтримують необхідну вологість.

Через рік підготовлене таким способом насіння сіють в розсаднику і навесні отримують якісні сіянці. 

Володимир Меженський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора