Скромна цілителька – обліпиха: вирощування, корисні властивості, вживання у їжу

Ягоди обліпихи містять вітаміни групи В, велику кількість вітаміну С, яблучну кислоту, каротин, жирну олію, мікроелементи, залізо. 

Завдяки рекордному набору вітамінів та інших біологічно активних речовин, обліпиха – незамінний засіб для підтримки імунітету.

Обліпиху застосовують при лікуванні захворювань, що призводять до авітамінозу.

Унікальність плодів обліпихи полягає в тому, що жирна олія міститься не тільки в насінні, а й в м'якоті, причому олія плодової м'якоті становить найбільшу цінність.

Всього у складі ягід обліпихи налічується 109 біологічно активних компонентів, з яких 106 містяться в олії.

Олія обліпихи має антиоксидантні властивості – активні захисні речовини, що містяться в ній, пов'язують вільні радикали, оберігаючи людський організм від розвитку пухлин. Вона стимулює регенеративні процеси при ураженнях шкіри і слизових оболонок, прискорюючи загоєння ран, а також проявляє антибактеріальну дію. Олію обліпихи використовують при лікуванні ерозій шийки матки, опіків шкіри, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, інших захворювань внутрішніх органів.

З огляду на схильність населення до самолікування, слід підкреслити, що олія обліпихи – сильнодіючий препарат, і застосовувати його слід тільки після консультації у лікаря. Встановлено, що вона має протипоказання при запальних процесах в жовчному міхурі, печінці, підшлунковій залозі і при жовчнокам'яній хворобі.

У роді обліпиха родини маслинкових налічується 6 видів, що ростуть в Європі і Азії. Найпоширеніша – обліпиха крушиноподібна, в природному вигляді зустрічається в Україні в низов'ях Дунаю.

Обліпиха – кущ, іноді деревце до 4-6 м заввишки. Листки чергові, лінійно-ланцетні, сірувато-сріблясті. Цвіте ранньою весною до розпускання листя. Квітки дрібні, жовті, запашні. Плоди – соковиті помаранчеві кістянки з дуже приємним кислувато-солодким смаком і ароматом, що нагадує ананасовий.

Обліпиха, що росте в природних умовах, – вологолюбна рослина. У той же час вона не переносить перезволожених ділянок зі стоячою водою.

Коренева система поверхнева, корені в провідній зоні довгі, товсті, шнуроподібні, несуть сплячі додаткові бруньки, які з часом дають кореневі нащадки, характерна особливість – наявність кореневих бульбочок, завдяки яким рослина засвоює  атмосферний азот. Віддає перевагу легким родючі ґрунтам, на важких глинистих ґрунтах швидко гине. Світлолюбна. Цвіте в кінці квітня - на початку травня.

Обліпиха – дводомна рослина, і для отримання плодів необхіні як жіночі (плодоносні), так і чоловічі нелодоносні рослини.

При цьому на 5-6 жіночих рослин вистачить однієї чоловічої, посадженої з навітряного боку, щоб пилок переносило на жіночі особини.

У період спокою стать рослин легко можна визначити за зовнішнім виглядом квіткових бруньок: у чоловічих рослин вони великі і покриті безліччю лусочок, через що нагадують "шишечки", у жіночих – дрібні, покриті всього 2-3 лусочками.

Насіння обліпихи має короткий період спокою і може проростати без попередньої стратифікації при низькій температурі. Однак передпосівна стратифікація впродовж одного місяця добре впливає на зростання сіянців.

Недолік насіннєвого способу розмноження – наявність серед сіянців чоловічих рослин (як правило, половини від загальної кількості), які не можна відрізнити від жіночих до початку плодоношення. Сіянці вступають у плодоношення на 4-5-й рік життя.

Для розмноження здерев'янілими живцями в період спокою використовують однорічні гілки товщиною 6-10 мм.

• З них нарізають живці довжиною 15-20 см і за тиждень до посадки замочують, занурюючи на дві третини в воду, яку періодично міняють на свіжу. Замочуванняя сприяє коренеутворенню.
• Потім живці висаджують в ґрунт, залишаючи зверху 2-3 бруньки і мульчують поверхню ґрунту.

Укорінюваність живців становить 30-60%. До осені виростають саджанці, придатні для посадки на постійне місце. Викопують рослини обережно, щоб не обламати тендітне коріння.

Перевага розмноження зеленими живцями – високий відсоток вкорінення, однак для отримання саджанців потрібно спеціальне обладнання та багато часу (вони готові через два роки).

• В кінці червня-початку липня, коли стовбури пагонів починають дерев'яніти, нарізають живці довжиною 10 см, видаляють з них  нижнє листя, і після обробки стимуляторами висаджують в культиваційні споруди.
• Після вкорінення живці поступово гартують, а восени залишають зимувати на місці вкорінення або викопують і зберігають до весни для подальшого дорощування.

За наявності порослі її можна використовувати в якості посадкового матеріалу, для заміни старіючих материнських рослин.

Застосовують щеплення черешком чоловічої рослини-запилювача в крону жіночої.

Його проводять навесні копуліровкою або поліпшеною копуліровкою.

На великих плантаціях обліпиху висаджують за схемою 4 × 1-2 м, висаджуючи в кожному третьому ряду чоловічі рослини, по одній через п'ять жіночих. У невеликому саду садять одну або, для підстраховки, дві чоловічих рослини в одну яму, щоб не займати багато місця, оточуючи їх жіночими або розташовуючи з навітряного боку в ряду.

Заглиблена посадка сприяє утворенню додаткових коренів.

Ґрунт обробляють на невелику глибину, щоб не пошкоджувати кореневу систему. Регулярно проводять санітарне проріджування для видалення сухих, зламаних і хворих гілок. Старі кущі омолоджують на трьохрічну деревину, залишаючи бічні гілки.

У перші роки плодоношення сильно проявляється вертіцильозне в'янення рослини.

Влітку починають жовтіти і опадати листя, плоди передчасно забарвлюються, кора червоніє і розтріскується. Впродовж одного-двох років уражене дерево гине частково або повністю. Такі рослини необхідно видаляти з ділянки і спалювати. Головна міра попереждення захворювання – вирощування стійких сортів. Інші хвороби і шкідники не завдають культурі істотної шкоди. 

Плоди дозрівають в кінці липня – в серпні, пізні сорти – у вересні.

Збирати їх важко, особливо з кущів та дерев з колючими пагонами і плодами на коротких плодоніжках.

Продуктивність праці різко підвищується при використанні спеціальних пристосувань для знімання (петля з волосіні або дроту). Плоди зривають в приймач, підвішений під гілкою, з якої їх знімають. Для полегшення роботи спочатку можна зрізати всередині крони сліпі качани – короткі плодоносні гілочки без пагонів продовження. На периферії крони зрізати качани не слід, оскільки на пагонах продовження буде формуватися врожай наступного року. Такий спосіб збирання можливий тільки при поєднанні з омолоджуючою обрізкою.

Врожай складає від 5 до 20 кг з куща.

Обліпиха в кулінарії 

З ягід обліпихи готують соки, киселі, компоти, мармелад, варення, повидло, вина, а також віджимають олію – цінний лікувальний продукт. Листя заварюють, як чай, додають в супи і бульйони для поліпшення смакових якостей страв.

Олія обліпихи

З ягід вручну віджати сік. Макуху просушити в духовці при температурі не вище 100 °С, поклавши її на решітку, покриту марлею, а потім подрібнити в кавомолці. Просіяти через велике сито, щоб відокремити насіння. Третину подрібненої маси помістити в скляний або емальований посуд, залити рівним об'ємом соняшникової рафінованої олії та щільно закрити кришкою. Суміш витримувати в темному теплому (50-60 °С) місці впродовж 2-3 днів, двічі на добу перемішуючи її. Потім олію віджати від макухи і залити нею наступну порцію макухи, а використану макуху – свіжою порцією олії.

Потрійної екстракції з трьох порцій макухи досить для отримання обліпихової олії гарної якості.

Сік

Промиті ягоди залити водою, нагріти до 80 °С, тримати на вогні протягом 1 г, потім зняти з вогню і віджати сік. Розлити в банки і пастеризувати. Для отримання більш концентрованого соку воду не додавати.

1 кг ягід, 2 склянки води.  

Компот

Відібрані і промиті ягоди залити гарячим цукровим сиропом (1 склянка цукру на 1,5 склянки води) і варити до готовності. Для тривалого зберігання ягоди укласти в півлітрові скляні банки, залити сиропом і пастеризувати протягом 10 хв, закупорити.

Обліпиха з цукром

Ягоди обліпихи помити, скласти в банку, засипати цукром, зберігати в холодильнику.

1 кг ягід, 1 кг цукру. 

Пюре

Промиті і відібрані ягоди потовкти в каструлі, перекласти в стерильні банки, прогріти в киплячій воді 10-15 хв і закупорити. 

Варення

Промиті ягоди залити цукровим сиропом і варити в 3 прийоми. Спочатку варити 10 хв на слабкому вогні, злити сироп, окремо кип'ятити його 10-15 хв. Потім сироп охолодити, знову залити їм ягоди і продовжувати варити до готовності. Розлити в підготовлені банки, закупорити.

1 кг ягід, 1 кг цукру, 1 склянка води.

Пастила

Віджимки, що залишилися після приготування соку, залити водою, довести до кипіння, пропустити через м'ясорубку, помістити в каструлю, додати цукор і уварити до потрібної густоти. Охолодити, розкачати шаром завтовшки близько 1 см, підсушити на повітрі, нарізати шматочками, пересипати цукровою пудрою і укласти в скляні банки для зберігання. 

1 кг обліпихового пюре, 0,5 кг цукру.

Желе

У обліпиховий сік додати цукор, уварити до загустіння на слабкому вогні, додати розпущений желатин або 1 склянку 4% -ного розчину пектину, злегка остудити і розлити в формочки.

1 л соку, 600 г цукру, 40 г желатину.

В. М. Меженський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: