Вдалий експеримент: вирощуємо огірки у мішках

Інші умови для новачків і улюбленців

Рішення змінити традиційну агротехніку вирощування огірків виникло в той день, коли я придбала у городника-любителя п'ять насінин огірка нового "суперового" сорту. Мені дуже хотілося, щоб кожне зернятко зійшло і виправдало мої сподівання.

Тому я ретельно підбирала місце посіву цієї новики, а також і для інших, вже перевірених, сортів огірка. Мій вибір припав на місце вздовж паркану, де можна було натягнути сітку. Таким чином, до обіду мої огірочки ніжилися в сонячних променях, а в другій половині дня відпочивали в тіні сусідніх господарчих будівель. З огляду на пекуче сонце того літа, мій вибір виявився правильним.

Щоб раціонально використати всі п'ять насінин, вирішила вирощувати їх в 50-кілограмових мішках.

На початку травня приготувала спеціальну ґрунтосуміш за рецептом: 

• 1 відро землі з лісопосадки  
• 4 л перегною  
• 1 л річкового піску  
• 2 склянки деревної золи 
• 3 склянки перепріли тирси 
• 2 ст. ложки нітроамофоски.  

Ґрунтосуміш ретельно перемішала і наповнила нею два мішки (по три відра в кожен).

Мішки встановила на цеглу біля огіркової сітки і рясно полила ґрунтосуміш гарячою дощовою водою.

Ущільнивши в мішках ґрунт, зробила в ньому по дві-три глибоких лунки, в які додала покупний субстрат для овочів. Лунки полила теплою водою і в кожну розклала по одному огірковому насіннячку.

Біля кожної лунки встановила пробкою вниз дволітрову пластикову пляшку зі зрізаним дном. Попередньо зробила отвори в кожній пробці, а також з усіх боків пляшки на 2/3 її висоти від горлечка. У отримані ємності для зрошення залила теплу воду, а зайві края мішків загорнула валиком і закріпила мотузкою.

В кожному мішку встановила металеві дуги і накрила їх агроволокном, обв'язавши навколо мішка мотузкою.

Так у мене вийшли дві міні-теплички.

Поруч з мішками у відкритий ґрунт висіяла насіння гібрида огірка Хуторок F1 і таких сортів, як Бочковий засолювальний, Король грядки, Смарагдові сережки, Фенікс і ін.

Це перевірені, надійні сорти, які дають дуже смачні зеленці і завжди показують високі результати.

 У кожну лунку додала поживну суміш і полила теплою водою. Потім встановила на грядці металеві дуги і накрила їх агроволокном.

Біля кожної лунки на ділянці також встановила дволітрові пляшки, завдяки яким на полив йшло зовсім небагато води, а ґрунт біля коренів рослин завжди залишався вологим. Головне, постійно стежити за тим, щоб пляшки завжди були наповнені водою.

Поруч з огірками посіяла кукурудзу, яка в подальшому послужила для них прекрасною опорою і захистом від сонця.

Загартовування, догляд і захист рослин

Насіння в мішках і на грядці зійшло дружно, сходи почали швидко рости.

У фазу 4-х справжніх листків приступила до загартовування рослин: у другій половині дня знімала з дуг агроволокно на 15 хв, поступово збільшуючи час провітрювання. На ніч рослини обов'язково вкривала. Коли на вулиці встановилася тепла погода, агроволокно зняла зовсім.

Коли рослини активно пішли в ріст, підв'язувала їх до огіркової сітки, а потім вони вже самі плелися і по сітці, і по кукурудзі.

Поливала огірки тільки теплою водою.

Раз в 10 днів проводила підгодівлі: спочатку розчином коров'яку (1:10), а під час цвітіння і формування зав'язі – добривом Кеміра люкс (20 г на 10 л води) або Майстер^®агро (25 г на 10 л води).  

Також на грядці з огірками регулярно видаляла бур'яни і обережно розпушувала ґрунт навколо рослин.

На жаль, ні гібриди, ні сорти огірка не володіють абсолютною стійкістю до хвороб і шкідників. Тому дуже важливо не упустити момент, щоб своєчасно почати профілактичні заходи щодо захисту рослин.

Для профілактики пероноспорозу, борошнистої роси і альтернаріозу раз в тиждень по черзі бризкала огудиння спеціальними розчинами:

1. 30 крапель йоду і 25 г рідкого мила на 1 л молока.

2. Булку чорного хліба замочити на ніч в 10 л води, вранці процідити і додати в рідину пляшечку йоду. Робочий розчин готують з розрахунку 1 л настоянки на 10 л води.

3. Стакан золи залити 10 л окропу, залишити на 30 хв, процідити і додати 2 ст. ложки рідкого мила.

4. Дві таблетки аспірину розчинити в 10 л води.

 Також прекрасні результати дає обробка рослин біопрепаратами фітоспорін, фітоцид, фітохелп та Байкал ЕМ.

Для порятунку від попелиці бризкала на огірки часниковою і тютюновою настоянками.

Щоб приготувати часникову настоянку, 200 г часнику пропускаю через м'ясорубку, заливаю 10 л теплої води, залишаю на добу і проціджую.

Для тютюнової настоянки 400 г махорки заливаю 1 л теплої води, залишаю на дві доби, після чого проціджую і розводжу з водою (1: 2). У робочий розчин додаю 40 г рідкого мила.

Проти попелиці використовую і такі біопрепарати, як фітоверм, актофіт чи актоцид та актоверм.

Якщо ж ви все-таки упустили час і виявили на рослинах огірків велику кількість попелиці, обійтися без застосування хімічних засобів, на жаль, не вийде. У цьому випадку вам допоможе високоефективний препарат «Рятувальник огірків».

Щоб упродовж всього вегетаційного періоду рослини почувалися добре та не хворіли, використовувала ефективний препарат на основі амінокислот AminoStar® (25 г на 10 л води). Робочий розчин додавала у воду для поливу та наповнювала нею пластикові пляшки, встановлені біля рослин огірка. Чесно кажучи, результат мене здивував: врожай зеленців виявився набагато більшим, ніж зазвичай, рослини були більш стійкими до хвороб та шкідників, а найголовніше – легко переносили стрес через несприятливі погодні умови, добре росли та розвивалися.  

Таким чином, вчасно розпочата боротьба з хворобами і шкідниками огірків, а також пройдений експеримент дали відмінні результати.

Я зробила висновки, що вирощування огірків в мішках має кілька важливих переваг: 

• огудина рівномірно висвітлюються сонцем і добре провітрюється  
• збирати урожай легше та і зручніше  
• немає необхідності щороку шукати нове місце для посадки огірків, досить оновити землю в мішках 
• істотно економиться місце на присадибній ділянці.

​Рослини сорту Богатир, які я вирощувала в мішках, виросли потужними, з довгими пагонами, плодоносили до самих заморозків.

Плоди цього сорту без шипів, з маленькими насіннєвими камерами, мають приємний смак без гіркоти та яскравий аромат. Ці зеленці прекрасно підходять як для салатів, так і для зимових заготовок.

А плоди, які я залишила дозрівати в полі на насіння, виросли справжніми богатирями! Їх довжина сягала 40 см, а маса – 1,8 кг.

Юлія Калько 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора