Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Затишний дім

Золоті яблука зі свого городу: поживні та цілющі властивості помідорів

20 грудня 2021
2744
Золоті яблука зі свого городу: поживні та цілющі властивості  помідорів

Поговоримо про корисні властивості добре всім знайомої та улюбленої культури – помідора.

Золоте яблуко – так звучить у перекладі з італійської (pomo d`oro) назва помідора. Батьківщина його – Південна Америка, де й досі зустрічаються дикі та напівкультурні форми. У середині XVI століття рослини помідора потрапили до Іспанії, Португалії, а потім до Італії, Франції та інших європейських країн, а у XVIII столітті — до нас. Спочатку помідори вирощували в якості декоративних рослин. Тепер їх вживають у їжу у свіжому, вареному, смаженому, печеному, мороженому, маринованому, солоному вигляді. Із них готують салати, вінегрети, приправи, маринади, сік, пасту, напої. 

Специфічність впливу плодів помідора на організм людини визначається насамперед високим вмістом у них органічних кислот (лимонної, яблучної, щавельної, винної). У плодах, як правило, домінують вільні кислоти, які мають здатність вилужувати кров, лімфу та тканинну рідину.

Органічні кислоти забезпечують активне травлення: посилюють виділення травних соків та перистальтику кишечника; пригнічують життєдіяльність гнильних мікробів у кишечнику; підвищують апетит. Крім того, вони беруть активну участь в обміні речовин, зокрема синтезі білків, жирів, вуглеводів, регулюють мінеральний обмін. 

Харчова цінність помідорів обумовлена вмістом у них великої кількості дуже важливих для організму людини речовин: цукрів, вітамінів, амінокислот, білків, ферментів, мінеральних солей, клітковини, пектинів, жирів, фітонцидів та інших корисних біологічно активних сполук. 

Помідори містять цинк, мідь та залізо, які посилюють лікувальну дію один одного. Встановлено, що мідь необхідна для кращого засвоєння заліза, вона посилює дію цинку, підвищуючи захисні функції організму. Хром, що у формі природного комплексу міститься у помідорах, необхідний хворим на цукровий діабет. Він засвоюється майже повністю. Магній знижує стомлюваність, підвищує працездатність, запобігає розвитку склерозу. Дієта з використанням помідорів корисна при лікуванні та профілактиці багатьох захворювань.

За вмістом заліза та магнію вони займають одне з перших місць серед овочевих рослин. Крім того, заліза в плодах у 17 разів більше, ніж у молоці; у 3 рази більше, ніж у рибних продуктах та в курячому м'ясі. У зрілих плодах багато легкозасвоюваних солей заліза, що відіграють важливу роль у кровотворенні. Тому помідори дуже корисні при недокрів'ї.

Щедрий вміст біологічно активних речовин та низька калорійність помідорів роблять їх незамінними у лікуванні та профілактиці серцево-судинних захворювань. 

Вони мають фітонцидні властивості, містять лікопін – сильний антиоксидант, необхідний для профілактики серцево-судинних та онкологічних захворювань. Препарати з них діють як протимікробні, антисклеротичні, жовчогінні, кровоочисні та загальнозміцнюючі засоби.

З лікувальною метою застосовують сирі, парені, варені плоди, цільний і розведений сік.

Хімічний склад змінюється в залежності від сорту, ступеня стиглості плодів та умов вирощування.

У південних районах у помідорах накопичується більше сухої речовини, цукрів та вітамінів. Плоди містять від 2,5% (молочна стиглість) до 8,7% (біологічна стиглість) розчинної сухої речовини. По мірі дозрівання плодів її кількість у них збільшується.

У продуктах переробки плодів вміст розчинної речовини наступний: у соку не менше 4,5%; пюре – 12, 15, 20%; у пасті звичайній – 25, 30, 35, 40; у пасті солоній (без урахування кухонної солі) – 26, 32, 37; гострому соусі – не менше 28, маринованих помідорах – 4%. До складу сухої речовини входять цукри, органічні кислоти, азотисті речовини, жири, мінеральні солі тощо.

Помідори містять велику кількість (від 0,2 до 0,9 г на 100 г сирої речовини) органічних кислот, які представлені в здебільшого яблучною кислотою, менше лимонною, винною та бурштиновою. У перезрілих плодах з'являється невелика (5 мг на 100 г) кількість щавлевої кислоти, що дозволяє використовувати їх у дієтичному харчуванні. 

Плоди мають ніжну клітковину, на частку якої припадає всього 0,5-0,9%, що підвищує їх корисні властивості. До складу помідорів входять також пектинові речовини (0,1-0,3%), геміцелюлоза (0,1-0,2%), харчові волокна (0,4-0,8%), крохмаль.

Помідори, поряд з морквою і гарбузом, є важливим постачальником каротиноїдів, що утворюють в організмі людини вітамін А. Вміст бета-каротину (провітамін А) знаходиться в прямій залежності від ступеня стиглості плодів. У червоних плодах найбільша кількість бета-каротину (1,6-2 мг на 100 г сирої речовини), а в молочних – 0,7 мг. Для задоволення добової потреби в бета-каротині (3-5 мг) дорослій людині достатньо вживати, залежно від сорту та ступеня стиглості, від 200 до 400 г помідорів. До переваг цього овоча слід віднести вміст у плодах 0,2% жиру.

Насіння помідора містить 17-29% олії. За складом жирних кислот олія насіння помідорів відноситься до повноцінних продуктів харчування. В Італії, наприклад, олією з насіння заправляють салати.

Помідори є представниками харчових продуктів із групи «мінімум калорій – максимум біологічної цінності». Середня кількість енергії, яку отримує організм людини при вживанні 100 г помідорів, становить 79 кДж. Невисока енергетична цінність плодів дозволяє включити їх у меню тих, хто має надлишкову масу тіла. 

Чудові смакові якості дозволяють рекомендувати зрілі плоди практично всім людям.

Надія Потопаєва 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте