Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Замість йоду та "зеленки": використання цілющого чистотілу для загоювання ран

26 червня 2024
612
Замість йоду та "зеленки": використання цілющого чистотілу для загоювання ран

Чи знаєте ви, що чистотіл називають ще даром неба? Цю символічну назву рослині дали древні лікарі, які задовго до нової ери чудово знали, високо цінували та широко застосовували її цілющі властивості.

Так і закріпилося в науковій літературі ім'я Хелідоніум (Chelidonium), яке походить від латинських слів "дар неба". 

В Україні його називають ще адамовим рубом, бородавником, волосником, гірчаком, зимозіллям, звіробоєм, курячою сліпотою, ластівчиною травою, маслянкою, молочником, печіночником, овечою петрушкою, сметанником, стародубом... 

Така велика кількість місцевих назв говорить про те, що знають цю рослину в кожному куточку країни, у кожному селі. Та й не дивно, адже росте він по всій території України. Але безліч імен свідчить і про різноманітне застосування цієї скромної трави. 

Цілющі властивості чистотілу використовували ще лікарі Стародавньої Греції та Риму. Вони призначали його при подагрі, золотусі, шкірних хворобах тощо. Цікаво, що Пліній Старший у своїй "Природній історії" з разючою наївністю заявляє, ніби лікарські властивості рослини були виявлені під час спостереження за ластівками, "які лікують хвороби очей у своїх пташенят соком чистотілу". Що ж, і великим теж властиво помилятися. 

В епоху Середньовіччя знаменитий Парацельс рекомендував використовувати сік чистотілу при захворюваннях печінки на тій підставі, що він схожий на жовч. Це пояснюється існуючим тоді вченням про "сигнатури". Вчені того часу вважали, що природою створені ліки від усіх хвороб і потрібно лише їх знайти. Ось і шукали рослини, які можуть нести зцілення.  Особлива увага надавалась зовнішній схожості рослинного препарату з продуктами виділення внутрішніх органів (шлунковим соком, жовчю, слиною).

Алхіміки вважали, що з допомогою кореня чистотілу можна отримати золото з менш цінних металів. 

При роботах на дачі, на жаль, не обійтися без подряпин, порізів та садна. Обробити ж рану оперативно буває непросто, особливо пізно восени, взимку і напровесні, коли немає води, а часто і йоду або зеленки.

У таких випадках роблю наступним чином.

У багатьох місцях на дачі (не на сонці, звичайно) ставлю пляшечки з-під ліків із соком чистотілу. При пораненні беру найближчу (навіть якщо руки не дуже чисті), струшую, відкручую кришечку і легким струшуванням наношу сік чистотілу на ранку. За кілька хвилин таке припікання повторюю.

Якщо кровотеча не припинилася, до ранки прикладаю ватку, змочену соком. Кровотеча швидко припиняється. При цьому рани гояться швидко, шрами практично відсутні.

Цей сік можна з успіхом використовувати для припікання прищів, вугрів, лікування лихоманки. Народна медицина завжди застосовувала чистотіл переважно при захворюваннях шкіри (звідси і назва – чистотіл). З його допомогою позбавляються бородавок, лишаїв, корости, мозолів, наривів та інших захворювань.

Зовнішнє застосування чистотілу для загоєння ран, особливо застосування його в міжсезоння в умовах дачі, є доцільним не тільки за медичними показаннями. 

А заготовити сік чистотілу нескладно і не накладно. Робиться це дуже просто. Росте чистотіл майже повсюдно.

  • Під час початку цвітіння викопують рослину.
  • Коріння добре промивають у воді, рослину просушують у тіні до злегка прив'яленого стану.
  • Потім рослину подрібнюють – квітки, листя, стебла, коріння ріжуть на шматочки довжиною 1-1,5 см і пропускають через м'ясорубку. 
  • Отриману масу віджимають через два шари марлі або капронову панчоху.
  • У сік додають приблизно десяту частину спирту (щоб сік не прокис).
  • Потім сік розливають у невеликі пляшечки з-під ліків (для використання), а частину, що залишилася, – зливають у пляшку, закривають пробкою і ставлять для тривалого зберігання в холодильник. 

Після закінчення роботи потрібно ретельно вимити руки, посуд, м'ясорубку. Слід зазначити, що чистотіл отруйний. Поводитися з ним потрібно обережно і тримати в недоступному для дітей місці.

Гарольд Шаламов 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте