Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Задача з одним невідомим: як визначати та коригувати кислотність ґрунту на ділянці

25 жовтня 2021
1824
Задача с одним невідомим: як визначати та коригувати кислотність ґрунту на ділянці

Від чого залежить родючість ґрунту? «Звичайно, від його складу, фізичних і біохімічних властивостей», – скажете ви. Однак землероби з досвідом знають, що все не так просто.

Склад ґрунту – справжнє рівняння з безліччю невідомих. Щоб урожай був якісним і щедрим, повинні співпасти багато різних параметрів ґрунту. Один з найважливіших показників родючості грунту – її кислотність. Спробуємо розібратися, як вона впливає на продуктивність нашої ділянки і яка кислотність оптимальна для вирощування овочів, ягід і фруктів. Ну і, звичайно ж, навчимося застосовувати отримані знання на практиці. 

Кислотність ґрунту – це параметр, який вказує на здатність ґрунту проявляти властивості кислот. Він вимірюється показником рН в одиницях від 0 до 14 за логарифмічною шкалою. Зміна значення рН на одну одиницю означає десятикратну зміну кислотності або лужності. Часто рН називають водневим показником. Він характеризує концентрацію вільних іонів водню у воді (в ґрунтовому розчині).

Для землеробства придатні ґрунти з показником рН в діапазоні від 3,5 до 8,5.

Чим нижче рН ґрунту, тим вище його кислотність. Якщо значення рН не перевищує 4 одиниць, ґрунт вважається сильнокислим; знаходиться в межах від 4 до 5 – середньокислим, від 5 до 6,5 – слабокислим, від 6,5 до 7 – нейтральним. 

Якщо показник рН більше 7, ґрунт лужний. Зокрема, якщо рН 7-8 – слаболужний; 8-8,5 – середньолужний; 8,5 і більше – сильнолужний.

Більшість плодових культур успішно ростуть і розвиваються на слабокислих і нейтральних ґрунтах (рН 5-6,5).

Ґрунт – біологічна екосистема. Його населяють невидимі мікроорганізми, гриби і бактерії. Крім того, в землі живуть комахи і черв'яки. І чим більше в ній таких «живих помічників», тим вона поживніша. Адже в результаті їх життєдіяльності синтезуються елементи, необхідні для росту і розвитку рослин.

Високий вміст кислот пригнічує діяльність корисних мікроорганізмів. На ґрунтах з помірним показником кислотності процес розпаду органіки і засвоєння рослинами мікроелементів протікає нормально. Якщо ґрунт характеризується підвищеним вмістом лугу, рослинам складніше отримувати з нього поживні речовини, при цьому в тканинах і плодах культур підвищується вміст солей і важких металів.

Кислотність ґрунту на ділянці можна регулювати. 

Як ми вже відзначали, оптимальне значення рН для вирощування більшості рослин одне – 5-6,5 одиниць.

  • Якщо рівень рН необхідно знизити, тобто зробити ґрунт більш кислим, в нього додають кислий торф, поливають підкисленою водою (1 ст. ложка щавлевої або лимонної кислоти на 10 л води). З цією ж метою ґунт мульчують хвоєю або подрібненими гілками дерев хвойних порід.
  • Щоб підвищити показник рН до необхідного рівня, ґрунт вапнують, тобто додають в нього гашене вапно (пушонку), мелену крейду, деревну золу або доломітове борошно. Їх закладають в ґрунт в період підготовки до посадки на всій площі, призначеної для закладки саду або посадки плодових, ягідних і овочевих культур. 

Кількість розкислювача визначають залежно від вихідного і необхідного рівня рН ґрунту. Цей показник коливається в межах від 100 до 1000 г речовини на 1 м2.

Якщо ви не знаєте, як самостійно розрахувати норму витрати розкислюючого засобу, можна придбати готові комплексні препарати, які покращують фізичні та біохімічні показники складу ґрунту. Правила їх застосування вказані на упаковках. 

Зниження кислотності ґрунту – процес складний. Надлишкове лужне середовище перешкоджає засвоєнню рослинами цілого ряду мікроелементів. Щоб уникнути негативного впливу лугу на рослини, краще внести менше вапна, ніж потрібно, а в наступні роки скорегувати його вміст.

Вапнування ґрунту проводять кожні 3-4 роки, оскільки рівень кальцію в ньому з часом знижується. Частину кальцію споживають рослини, а частина розчиняється в воді і вимивається з ділянки. Через деякий час після внесення лужних препаратів на ділянку додають перегній або компост. Це стимулює появу нових мікроорганізмів і підвищує швидкість відновлення ґрунту.

Одночасно вносити гній і вапно не можна, оскільки в результаті їх взаємодії виділяється велика кількість вільного азоту, який може негативно впливати на стан рослин.

Більш делікатний, але і більш повільний спосіб зниження кислотності – регулярне вирощування на ділянці сидератів (люпин, віка, фацелія, овес, жито), які потім скошують і закладають в ґрунт.

Точний аналіз складу ґрунту можна зробити в агротехнічній лабораторії.

Але приблизний рівень кислотності можна визначити і в домашніх умовах одним із наступних способів.

1. Візьміть лист звичайного скла, покладіть його на горизонтальну рівну темну поверхню і висипте на нього жменьку землі. Полийте землю невеликою кількістю звичайного 9% -ного оцту і спостерігайте за утворенням піни, яка з'являється в результаті взаємодії кислоти і лугу.

Сильне піноутворення свідчить про те, що ґрунт лужний, помірне – нейтральний, а якщо піни взагалі немає – кислий.

2. Листя смородини або вишні залийте кип'яченою дистильованою або дощовою водою (3-4 листочка на 200 мл води). Настій остудіть і помістіть в нього грудочку землі з ділянки.

Реакцію середовища можна визначити за кольором отриманого розчину. Червоний колір свідчить про те, що ґрунт кислий, синій – слабокислий, зелений – нейтральний. 

3. Ґрунт для аналізу потрібно відібрати на глибині 35 см, в зоні кореневої системи рослин. Викопайте ямку потрібної глибини і з кожного боку візьміть по 1 ч. ложці грунту і ретельно перемішайте всі зразки. Отриману суміш змочіть дистильованою водою і занурте в отриманий розчин лакмусовий папір (продається в спеціалізованих магазинах).

Його колір зміниться в залежності від кислотності ґрунту: червонуватий, рожевий і жовтий відтінки вкажуть на кислий ґрунт (чим червоніше забарвлення, тим вища кислотність), зелені і сині – на лужний (чим ближче до темно-синього кольору, тим більше лугу).

Кислотність ґрунту значною мірою впливає на його придатність для вирощування плодових, ягідних і овочевих культур. Звичайно, це не єдиний параметр з довгого переліку показників, від яких залежить родючість ґрунту, але він дуже важливий. Сподіваємося, наведена інформація стане вам у пригоді і допоможе отримувати високі врожаї якісних плодів. 

В'ячеслав Левенець 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте