Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Все зайве – геть! Основні принципи обрізки зерняткових культур

21 лютого 2022
1785
Все зайве – геть! Основні принципи обрізки зерняткових культур

Зерняткові культури в Україні надзвичайно популярні. Яблуня, груша, айва, горобина, глід – навряд чи в нашій країні знайдуться місця, де ці культури сьогодні не вирощують. Важко уявити собі промисловий сад чи дачну ділянку без яблуні та груші.

Звичайно, хотілося б поділитися досвідом обрізки по всіх зерняткових культурах в різних районах і на різних ґрунтах, але цього разу ми розповімо тільки про яблуні і про груші.

По-перше, ці зерняткові культури дуже поширені не тільки в Україні, а й у Європі, а по-друге, на їх прикладі можна вивчити основні принципи обрізки, що застосовуються і до інших плодових рослин. 

За допомогою обрізки садовод вирішує одразу кілька важливих для розвитку рослини завдань, таких як формування крони та покращення умов її освітлення, регулювання росту та плодоношення рослини, омолоджування дерева.

При описі різних форм обрізки використовуються різні терміни, тут ми наводимо основні з них. 

Штамб – частина дерева від поверхні ґрунту до першої скелетної гілки.

Лідер, або центральний провідник, – верхня частина головної осі дерева від першої скелетної гілки.

Скелетні гілки – це великі гілки, що відходять від лідера. Поділяються на гілки першого порядку, що відходять від ствола і розгалужуються на другий і наступний порядки. Ці гілки несуть у собі обростаючі гілки і гілочки.

Необхідно пам'ятати, що одні гілочки розвиваються у великі гілки, що утворюють скелет крони, інші – в обростаючі гілки, які забезпечують накопичення поживних речовин для росту та розвитку дерева.

Обрізка кожної гілочки залежить від того, яка роль буде їй відведена – вона розвинеться в скелетну гілку, скелетне розгалуження або обростаючу гілку. Сильні гілочки найбільш придатні для формування скелетних гілок, слабкі для обростаючих.

Щоб розуміти принципи проведення обрізки, потрібно знати різні види гілочок і методи їх трансформування для плодоношення або заміщення старих гілок.  

Отже, гілочки:

Кільчатка – коротка гілочка, довжина якої рідко перевищує 6 см, на її кінці – одна добре розвинена брунька – плодова або листова залежно від умов розвитку (на світлі формується плодова, а в загущеній кроні – листова).

Списики –  однорічний прямий приріст довжиною 5-15 см, який закінчується плодовою брунькою, і в основі товщі, ніж на верхівці.

Плодушки – під цим терміном маються на увазі як кільчатки, так і списики.

Плодові прутики – тонкі гілочки довжиною до 25 см. У яблуні верхівкові бруньки на прутиках, як правило, плодові.

Плодові сумки – укорочені товсті гілочки, які за формою нагадують сумку, розвиваються з плодових бруньок.

Плодухи – розгалужені, багаторічні утворення, що складаються з розгалужень плодушок. 

Вовчки, або жирові пагони, надмірно сильні гілочки, що ростуть вертикально. Споживають багато поживних речовин, але на них відсутні плодові бруньки. Зазвичай вовчки вирізають, але при сильному омолоджуванні обрізання проводять саме на вовчки, які потім формують.

Вся обрізка плодових рослин зводиться в основному до таких прийомів, як укорочування та проріджування.

При укорочуванні видаляється частина гілки. Укорочення гілок прискорює пробудження сплячих бруньок, при цьому посилюється зростання нижчих бруньок і плодових гілочок і зменшується оголеність гілок.

  • Укорочування може бути слабким, помірним та сильним. При слабкому видаляють 1/4-1/5 довжини гілки, при помірному – 1/3, при сильному – 1/2.

Проріджування – це видалення всієї гілки. Передбачається повне видалення гілок на "кільце", що для рослини менш відчутно, ніж укорочування.

  • При слабкій обрізці "на кільце" маса видалених гілок становить трохи більше 3-5%, при помірнй – 6-10%, при сильній – 15%.

Проріджування частіше застосовують до дерев сортів, схильних до загущення, укорочування – до сортів, що утворюють довгі, малорозгалужені гілки.

Вибір прийомів обрізки залежить від біологічних особливостей сорту, вікових періодів рослини, її підщеп.

Найпильнішої уваги вимагають сорти, у яких значна частка врожаю формується на кінцях однорічного приросту.

Сорти, які плодоносять на списиках більше, ніж на кільчатках та плодових прутиках (наприклад, старий сорт Бельфлор), найчастіше проріджують. У сортів, що плодоносять переважно на кільчатках (Папіровка, Білий налив, Боровинка), вкорочують сильні бічні однорічні прирости у молодих дерев, що сприяє розгалуженню та утворенню плодових гілочок.

У пору повного плодоношення у дерев найкращі результати приносить періодичне проріджування та омолоджування складних плодових гілочок. 

Сорти змішаного типу – Антонівка звичайна, Вагнер, Мелба, Старкрімсон (на кільчатках, з утворенням багаторічних плодух на всіх інших плодоносних гілках) – схильні до щорічного плодоношення, але завдяки регулярній обрізці покращується врожайність і якість.

Для сортів Ренет Симиренко, Джонатан, Голден Делішес та їм подібних характерне бічне плодоношення. У молодому віці значна частина врожаю зосереджена на плодових прутиках та списах. При загущенні крони та скороплідності проводять проріджування та слабке укорочування.

Щоб обрізка була ефективною для кожного сорту, садоводи повинні знати біологію своїх культур та особливості їхнього плодоношення.

Неправильна обрізка може пошкодити плодові дерева. 

Так, при видаленні великої кількості гілок послаблюється надземна частина та коренева система дерев (це особливо шкідливо в умовах північних районів), рослини втрачають багато енергії, уповільнюють ріст, не накопичують достатньої кількості поживних речовин до зими. 

Сильна обрізка, а також обрізка, що не відповідає біологічним особливостям сорту, уповільнює вступ молодих дерев у пору плодоношення, а у плодоносних рослин знижується врожайність.

Якщо старі дерева раніше ніколи не обрізали, то першу обрізку потрібно проводити з найбільшою обережністю.

Ірина Кудренко, Володимир Кузнєцов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте