Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Врятуйте ваші груші: шкідники культури та заходи боротьби з ними

25 травня 2022
3474
Врятуйте ваші груші: шкідники культури та заходи боротьби з ними

Щоб покращити стан грушевих насаджень, збільшити їхню врожайність, важливо впроваджувати сучасну технологію вирощування, складова частина якої – інтегрована система захисту від шкідливих організмів.

Отже, якщо у вашому саду на грушах змінено забарвлення листя, плодів, передчасно обсипається зав'язь, чорніють і усихають верхівки пагонів, можливо, вони пошкоджені шкідниками або уражені хворобами. Подібний стан молодих та плодоносних дерев може бути обумовлено також дефіцитом у ґрунті окремих елементів живлення.

Розглянемо одну із причин – пошкодження шкідниками.  

Поширені шкідники 

Яблуневий квіткоїд. У період від розпускання бруньок і до кінця цвітіння в ентомокомплексі шкідливої ​​фауни переважає яблуневий квіткоїд. Крім груші сильно пошкоджує яблуню. З місць зимівлі виходить ще до розпускання бруньок. За  температури повітря 6 °С жуки стають активними, а за 8 °С – спаровуються. У теплу погоду за температури 10 °С жуки літають і заселяють дерева. Одразу після пробудження вони харчуються бруньками, що розпускаються, глибоко проколюючи їх. З ранок виступає пасока у вигляді крапель, виблискучих на сонці. Такий тип пошкодження називають "плач бруньок".

Прохолодна погода знижує активність жуків: вони сидять у заціпенінні у розвилках гілок або біля кільчаток. Забарвлення тіла імаго подібне до забарвлення кори дерева, через що виявити їх нелегко.

Після виходу з місць зимівлі жуки спочатку заселяють грушу, а потім уже яблуню, яка розвивається на 5-7 днів пізніше. Самки приступають до відкладання яєць у фенофазу "оголення бутонів". На початку розпускання плодових бруньок, при появі бутонів, відбувається масове зараження яйцями шкідника. Шкода, заподіяна квіткоїдом, буде значною при пошкодженні 70-80% бутонів за умови нормального цвітіння, а пошкодження до 50% квіток істотно не вплине на врожай. Пошкоджені бутони не розпускаються, пелюстки засихають, набувають іржавого забарвлення та форми ковпачків, у яких розвиваються личинки та лялечки квіткоїда. На рік шкідник дає одне покоління.

Яблунева плодожерка. Пошкоджує яблуню, грушу, айву, абрикос, персик, сливу. Зимує на стадії гусениці. Найбільш поширені місця зимівлі: у тріщинах під старою відмерлою корою на штамбах, розвилках скелетних гілок, у ґрунті на глибині до 3 см, а також на поверхні ґрунту під рослинними рештками. Навесні при середньодобовій температурі вище 10 °С гусениці заляльковуються.

Літ метеликів покоління, яке перезимовує, починається під час цвітіння яблуні і триває 1,5-2 місяці. Метелики активні у теплу погоду у вечірній час. Гусениці яблуневої плодожерки першого покоління відроджуються після накопичення суми ефективних (понад 10°) температур – 230 °С.

Для визначення точного терміну відродження метеликів у саду проводять спостереження за відкладанням самками яєць, за розвитком яєць та появою перших гусениць. 

Гусениці розвиваються у плодах 22-45 днів. За період розвитку гусениця ушкоджує 1-2 плоди. В умовах північного Лісостепу яблунева плодожерка дає одне повне та друге факультативне покоління, у південних областях – два повні та третє факультативне.

Грушева плодожерка. Шкодить лише груші. Зимує в стадії гусениці, що розміщується в коконах під рослинними залишками та в поверхневому шарі ґрунту на глибині 5 см. Навесні реактивується за середньодобової температури 15 °С. Літ метеликів починається у першій половині червня, вони активні після заходу сонця, до настання повної темряви. 

Гусениці відроджуються у третій декаді червня. Орієнтовно початок їх відродження можна визначити за накопичення суми ефективних (вище 10 °С) температур – 560 °С. Не виходячи на поверхню плода, гусениця прогризає нижню оболонку яйця, вгризається всередину, прокладаючи хід до насіннєвої камери, в якій живиться насінням. Доросла гусениця виходить із плода, прогризаючи прямий хід угору, не залишаючи екскрементів. Масовий вихід гусениць із плодів відбувається з кінця липня до половини серпня. За рік дає одне покоління. 

Грушева листоблошка, або мідяниця. Це один із основних шкідників, які харчуються на груші. Шкідлива діяльність фітофагу починається ще до розпускання бруньок. З настанням тепла дорослі комахи виходять із місць зимівлі, виповзають на дерева та харчуються клітинним соком, висмоктуючи його з бруньок. За високої чисельності личинок і німф, які висмоктують сік, листя деформується, плоди набувають потворної форми та дерев'янистої консистенції. Пошкоджене листя і плоди засихають, передчасно обсипаються.

В результаті інтенсивного харчування листоблошки виділяють багату кількість липкої цукристої рідини (медв'яної роси), що стікає з листя на пагони, плоди, гілки та ґрунт.

На забруднених екскрементами органах дерева поселяються гриби, що покривають їх суцільним чорним нальотом.

Плоди, що залишилися на деревах, вкриті грибом, дрібніють, втрачають товарні та смакові якості. Загальний стан заселених шкідником дерев погіршується, знижується їхня морозостійкість і зменшується закладка плодових бруньок. Протягом літа розвиється 4-5 поколінь. Після пошкодження груші цим шкідником засихають та обсипаються зав'язі.

Грушева плодова галиця. У фенофазу "відокремлення бутонів" із ґрунту виходять дорослі особини, що нагадують комариків. Самки відкладають яйця у бутон. Личинки, що відродилися, проникають у зав'язь і харчуються її вмістом. Візуально легко відрізнити пошкоджені та здорові плоди. За наявності у плоді личинок вони швидко розвиваються. На тлі дрібних здорових плодів ушкоджені виглядають більшими. Заселені шкідником зав'язі засихають, зморщуються, розтріскуються та опадають на землю. Галиця може пошкодити 50-90% плодів. Генерація однорічна.

Грушева листова галиця. Шкідливою стадією є личинки. Пошкоджують верхівки пагонів (вони чорніють) і молоде листя, яке при сильному заселенні засихає і опадає. У період розпускання плодових бруньок з'являються дорослі комахи. Самки відкладають яйця в молоді листочки, які ще не розгорнулися. Після відродження з яєць личинки висмоктують соки з листя на кінцях пагонів. Краї пошкодженого листя загортаються вгору, утворюючи тугі валики з обох боків від центральної жилки. Усередині валиків живуть личинки. За вегетацію шкідник дає 3-4 генерації.

Яблунева зелена попелиця. Крім груші, харчується на яблуні, горобині, айві, мушмулі, ірзі, кизильнику та глоду. Зелені личинки, засновниці та безкрилі діви, суцільним шаром обліплюють верхівки пагонів, молоде листя. Вони висмоктують соки, що призводить до припинення росту листя, воно скручується та відмирає. Однодомний вид протягом вегетаційного періоду розвивається на одній культурі. 

Бура грушево-зонтична та зелена грушево-зонтична попелиця. З культурних рослин спеціалізовані види попелиць розвиваються лише на груші. В результаті висмоктування клітинного соку листя складається уздовж центральної жилки нижньою поверхнею вниз. У місцях харчування формуються гали, всередині яких знаходиться попелиця. Пошкоджене листя стає жовтим або червоним. Дводомні види. Бура попелиця з груші мігрує на рослини вторинних господарів — пастернак і борщівник, а зелена — на лазурник звичайний, кінський фенхель. Всі види попелиць поліциклічні, за сезон (залежно від кліматичних умов) розвивається 8-15 поколінь. 

Висмоктуючи велику кількість соку, попелиця виділяє екскременти у вигляді падевого меду, що забруднює листову поверхню та кору дерев. Виділення попелиць виконують функцію субстрату, на ньому поселяються сажеві гриби, які в процесі свого розвитку повністю покривають забруднену поверхню суцільним чорним нальотом. Сажистий наліт ускладнює процес фотосинтезу, що впливає на зменшення кількості поживних речовин.

Пошкоджуючи листовий апарат, зелені пагони, попелиця пригнічує розвиток рослин, знижується їхня продуктивність і морозостійкість, це призводить до передчасної загибелі плодових насаджень. 

Грушевий галовий кліщ. Завдає груші значної шкоди. На початку розпускання бруньок вже видно пошкодження кліщем на молодому листі у вигляді невеликих жовто-зелених або червоних здуттів. Пізніше листок повністю покривається здуттям. З жовто-зелених здуття стають чорними. За вегетацію кліщ дає три покоління. Перше розвивається у бруньках, а друге та третє — зовні на листі. Утворення на листі здуття (галів) викликано впливом ферментів, що вводяться кліщами разом зі слиною при живленні. Шкідлива діяльність грушевого галового кліща призводить до недобору 95% врожаю та значного укорочення приросту. 

Горбатка-буйвол та зелена цикадка. Іноді на пагонах діаметром 4-6 мм або на штамбиках молодих дерев помітні невеликі тріщини. Їх буває так багато, що вся поверхня кори здається подряпаною. Такі ушкодження роблять самки деяких видів підряду цикадових при відкладанні яєць. Самки гострим яйцекладом розрізають кору і відкладають усередину яйця двома короткими кривими рядами (горбатка-буйвол) або в один ряд (зелена цикадка). Для продовження роду самки відкладають яйця тільки у живі рослини, у яких вони зимують. Ці шкідники розвиваються на різних плодових та лісових рослинах. Вони завдають значної шкоди молодим деревам, оскільки через ранки у корі проникають патогенні мікроорганізми, що руйнують деревину. На рік шкідники дають по одній генерації.

Методи захисту 

Вирощування здорових рослин, підвищення їх довголіття та стійкості до різних стресових факторів та повне розкриття потенціалу врожайності кожного сорту можливе за дотримання комплексу прийомів для догляду за плодовими насадженнями. Провідне місце тут належить захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів.

Агротехнічний метод. Він здатний змінювати екологічне середовище, від якого залежить розмноження, розвиток шкідливих організмів, і навіть їх природних ворогів.

Зяблева обробка ґрунту або просто його перекопування знижує чисельність шкідливих грибів, бактерій, вірусів, клопів, попелиць, личинок хрущів, гусениць плодожорок, листомінуючих молей та інших фітофагів. При цьому частина шкідників, що зимують у стадіях личинки та лялечки, переміщується глибше, що ускладнює вихід дорослих комах на поверхню. Ефективність обробки ґрунту залежить від терміну її проведення та погодних умов. Більшість популяції гусениць яблуневої плодожерки в сухе і спекотне літо коконується в ґрунті. Обробка міжрядь і приштамбових кіл у цей час дозволяє винищити більше гусениць, ніж вологим літом, коли більша частина їх лялечок на дереві.

Регулярна обробка ґрунту покращує аерацію, водний та поживний режими, активізує корисну діяльність ентомофагів – жужелиць та вуховерток.

Захисні функції виконує підживлення дерев мінеральними добривами. Оптимальні норми їхнього внесення негативно впливають на шкідників та збудників хвороб, підвищують стійкість рослин до пошкоджень. Мінеральні добрива посилюють осмотичний тиск клітинного соку, і комахи не можуть харчуватися на таких рослинах.

Внесення у ґрунт підвищених норм азотних добрив у літній період сприяє тривалому та інтенсивному приросту пагонів, що зумовлює збільшення чисельності павутинних кліщів, попелиць, грушевої листоблошки, східної плодожерки. 

Традиційно вважають, що бур'яни є резерваторами шкідливих членистоногих. Відомо багато шкідників (попелиці, кліщі, цикади), що концентруються з початку свого розвитку або після зимівлі на бур'янах з подальшим переходом на плодові насадження. У чистих від бур'янів садах чисельність сисних шкідників знижується через дефіцит кормових запасів, тому ґрунт у садах необхідно утримувати під чорною парою або культурним задернінням.

Щоб отримувати стабільно високі врожаї, надзвичайно важливо для вирощування груші використовувати оздоровлений садивний матеріал.

Механічний метод. Зачистка штамбів і скелетних гілок від старої відмерлої кори, збирання та видалення з ділянки рослинних решток (падалиця плодів, опале листя), струшування садових довгоносиків, накладання ловчих поясів для збирання та винищення гусениць грушової, яблонної плодожерок, обрізка крони дерев (один раз на три роки), видалення зимуючих гнізд златогузки, яйцекладок шкідників та муміфікованих плодів покращить не тільки фітосанітарну обстановку на садовій ділянці, але й дозволить скоротити кількість хімічних обробок, а також норми витрат робочих розчинів.

Для вилову метеликів листовійок застосовують ємності з мелясою, що бродить (1 ч. меляси, 3 ч. води, 2,3-3,0 г дріжджів на 50 мл води). Відловлених метеликів збирають, спостерігають за рівнем меляси – у суху погоду доливають воду, у дощову накривають ємності.

Хімічний метод. Для отримання високих урожаїв проти шкідників та хвороб застосовують інсектициди та фунгіциди. Доведено, що використання їх у системі агротехнічних заходів дає змогу знизити втрати врожаю як мінімум на 30%. В окремі роки на плодових культурах цей показник сягає понад 70%.

Необдумане або недбале застосування хімічних препаратів небезпечне і для рослин, і для людини. Необхідно знати властивості препаратів та їх вплив на шкідливі організми, оптимальні дози (у сільському господарстві – норми витрати на одиницю площі), можливі негативні та побічні ефекти, регламент застосування.

При проведенні хімічних обприскування проти комах використовують такий показник, як економічний поріг чисельності (ЕПЛ), що позначає щільність популяції шкідника, за якої застосування захисних заходів окупається збереженим урожаєм. 

Проти грушевої мідяниці дерева обприскують, якщо ЕПЛ становить 5 екземплярів німф (проміжна вікова стадія після личинки) на 100 листків або плодів у фенофазу "закінчення цвітіння". 

Для обробки використовують інсектициди, рекомендовані для продажу населенню (конфідор, 20% р.к., конфідор максі, 70% р.р., актара, 25% р.р., шерпа, 25% к.е.). Одним із перспективних препаратів для обприскування дерев є інсектицид 30В, виготовлений на основі індустріальної олії. Після обприскування робочим розчином препарату 30В тіло комах покривається тонкою маслянистою плівкою, що порушує процес дихання через обмежений доступ кисню. Робочий розчин готується із розрахунку 0,4 л на 10 л води. Ефективність обробки підвищується, коли німфи не покриті медв'яною росою, що залежить від погодних умов. У суху і спекотну погоду особи інтенсивно харчуються і рясно виділяють медв'яну росу, що утруднює проникнення в них препарату. Обробки проводять після спостережень за динамікою чисельності шкідника під час вегетації.

Грушеву плодову галицю ефективно контролюють конфідор, конфідор максі, актара, дантоп, моспілан – інсектициди групи неонікотиноїдів. Обробки проводять у період відокремлення бутонів груші, перед цвітінням, проти самок, що відкладають у бутони яйця. Знімають з дерев пошкоджену личинками зав'язь, яка стає більшою, ніж здорова. Пошкоджену зав'язь знищують.

При виявленні в садах шкідників групи цикадових з ними борються так само, як з грушевою плодовою галицею. Обробки приурочують до фенофази "білий бутон" і продовжують впродовж вегетації з інтервалами між обприскуваннями 24-28 днів (період токсичної дії препаратів).

У ранньовесняний період (перед розпусканням бруньок) проти зимових яєць попелиць застосовують препарат 30В (0,6 л на 10 л води). Весною в період відродження личинок дерева обприскують інсектицидами децис, карате, кінмікс, фастак, шерпа. Влітку, коли попелиці харчуються всередині згорнутого листя, застосовують препарати з групи неонікотиноїдів, що рекомендуються проти грушевої плодової галиці.

До розпускання бруньок ЕПЛ попелиці становить 30 яєць на 2 м 1-3-річних гілок. Після цвітіння груші ЕПЛ – 5 личинок і самок попелиці на 100 листків. Якщо після обстеження показники обліку перевищують зазначені значення, необхідно проводити обприскування.

Ранньовесняна обробка дерев проти грушевого галового кліща неефективна, оскільки він зимує у бруньках. Обробки проти цього шкідника проводять під час короткочасного перебування особин кліща на поверхні пагонів або листя. При виявленні на листі пошкоджень (галів кліща) обприскування проводять тричі.

  • Перше – під час розпускання бруньок та оголення бутонів, коли кліщі розповзаються на здорові органи.
  • Друге – наприкінці цвітіння, при зміні кліщами галів.
  • Третє – у липні-серпні під час міграції кліщів у місця зимівлі. 

Кліщів успішно контролюють фосфорорганічний препарат БІ-58, 40% к.е., 20 мл або селективні препарати акарициди проти кліщів: демітан, 20% с.к., 6 мл; ніссоран, 10% с.п, 6 г; ортус, 5% с.к.; 7,5 мл на 10 л води.

Для визначення кількості обробок проти плодожерок використовують такі показники: чисельність метеликів, відловлених феромонними пастками (після цвітіння – 3-тижневий період, ЕПЛ – 3 екземпляри на пастку, після обсипання фізіологічної падалиці – до серпня, ЕПЛ – 5 екземплярів на пастку), і чисельність зимуючих гусениць у ловчих поясах.  У зоні розвитку одного покоління яблуневої плодожерки за чисельності гусениць понад 1 екземпляра на дерево (за результатами осіннього обліку) проводять 2-3 обробки, залежно від періоду токсичності інсектициду, що використовується. 

Проти плодожерок застосовують інсектициди піретроїдної та неонікотиноїдної групи, зазначені вище. Високоефективні проти цих шкідників селективні препарати групи інгібіторів синтезу хітину (ІСХ) — матч, 5% к.е. та римон, 10% к.е. Тривалість токсичної дії ІСХ становить 25-35 днів.

Оптимальний термін їх застосування – початок відродження гусениць. Першу обробку проти плодожерок проводять орієнтовно у другій декаді червня. На ранніх сортах достатньо однієї обробки, на осінніх – дві, на пізніх – три.

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте