Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Квіти і рослини

Чарівна квітка — гіменокаліс: посадка, вирощування та розмноження рослин

21 січня 2022
3081
Чарівна квітка — гіменокаліс: посадка, вирощування та розмноження рослин

Кошик нареченої, ангельські труби, перуанський нарцис, гіменокаліс нарцисоквітковий або ісмене рання – всі ці назви належать одній рослині. Серед звичних оку рослин він вигляє як прибулець з іншого світу. Величезний, білий, витончений, такий досконалий у своїй незвичайній красі. Родом цей екзотичний гість із гірських районів Перу та Болівії, де він росте в долинах уздовж берегів річок, піднімаючись на висоту до 2,5 тис. м.

У культуру рослину введено понад 200 років тому. 

У гіменокаліса ременевидне листя довжиною до 80 см, що віялом розходиться від основи. Злегка ущільнена стрілка висотою 50-80 см несе суцвіття-парасольку. Чим більша цибулина, тим більше вона дає квіток.

Квітки білі, з ніжним легким ароматом. Широка та довга трубка з відігнутим бахромчастим краєм оточена шістьма вузькими довгими стрічкоподібними пелюстками, загнутими у правильні кільця.

Цибулина велика, грушоподібна, покрита сухими, блискучими лусками, як у звичайної цибулі.

Рослина листопадна – після літньої вегетації листя засихає, і настає період спокою.

Вирощують гіменокаліс як у кімнатних умовах, так і у відкритому ґрунті.

При вирощуванні в горщиках восени, після відмирання листя, припиняють полив і не менше трьох місяців зберігають рослину в темному сухому місці при температурі 10-12 °С в абсолютно сухому ґрунті. У середині лютого горщики виставляють світ і поливають (рідко, невеликою кількістю води). Перші листочки з'являються через 30-40 днів. Поки не відросте листя, поливи обмежують, щоб запобігти замоканню цибулини.

Гіменокаліс краще вдається при посадці у відкритий ґрунт, але при цьому цибулини потрібно щорічно викопувати і в зимовий період зберігати їх у кімнаті. 

  • Щоб прискорити вегетацію, цибулини перед посадкою пророщують.
  • Для цього в середині лютого їх висаджують у дрібні ящики і до половини засипають вологим торфом або тирсою.
  • Особливу увагу варто звернути на наявність дренажу. Навіть невелика кількість застояної води може викликати загнивання донця цибулин.
  • Щоб субстрат не пересихав, ящик можна помістити в поліетиленовий пакет, іноді знімаючи його для провітрювання.
  • Оптимальна температура пророщування 10-15 °С.

У відкритий ґрунт цибулини висаджують на початку квітня, не чекаючи появи зеленого листя. Цибулину закопують з таким розрахунком, щоб над її верхівкою було 5-6 см ґрунту. Листя з'явиться лише через 2-4 тижні. Воно чутливе до заморозків, але при достатній глибині посадки відростає знову.

Гіменокаліс любить ділянки, що добре освітлюються сонцем, і легкі, повітропроникні ґрунти.

Від посухи він страждає: не цвіте, утворює дрібні цибулини. Однак і перезволоження для нього згубне – листя жовтіє, біля кореневої шийки стає водянистим і полягає, цибулина гине. Ось чому його не можна поливати під корінь.

Для поливу нарізають канавки на відстані 10-15 см від рослин. 

Якщо рослин багато, садити їх зручно рядами з інтервалом 50-60 см між великими цибулинами. Дітки в ряду розташовують через 15-20 см один від одного.

При посадці краще не вносити гній та перегній. Досить зробити це при перекопуванні ділянки.

Гіменокаліс – виключно здорова рослина. Однак надмірна вологість ґрунту, особливо у поєднанні з органічними добривами, може призвести до появи червоних, розм'якшених плям на цибулинах.

У зв'язку зі швидким нарощуванням великої кількості зеленої маси рослини потребують підживлення. Бажано підживлювати гіменокаліс 4 рази за період вегетації. Причому, перше підживлення збігається з посадкою, а остання проводиться на початку серпня. Можна використовувати одне комплексне добриво.

Якщо його немає, можна використовувати прості добрива. Тоді для перших підживлень вибирають суміші з переважанням азоту та фосфору. Останнє підживлення проводять удобрювальними сумішами з переважанням фосфору та калію. Добрива вносять в поливальні канавки, неглибоко рихлять і рясно поливають. 

Розмножується гіменокаліс дітками, що наростають на денці навколо дорослої цибулини.

Дітки утворюються, коли цибулина досягне 3-4-річного віку. Молоді цибулини дітки не утворюють. У зв'язку з цим маткові цибулини потрібно зберігати особливо ретельно.

Восени гіменокаліс виглядає особливо пишно. Якщо вберегти його від перших заморозків, він ще довго радуватиме око високим пишним султаном яскраво-зеленого листя.

Але як тільки листя підмерзне, його одразу ж обрізають, а цибулину викопують, зберігаючи довге товсте м'ясисте коріння. Після викопування гіменокаліс промивають і добре просушують, доки не почнуть шарудіти зовнішні луски. Зберігати його можна при кімнатній температурі в сухому приміщенні, як звичайну цибулю. Найкраще помістити цибулини в пластмасовий сітчастий ящик, і нічим не пересипаючи і не загортаючи, поставити в сухе прохолодне місце.

Цибулини, що зберігаються, необхідно регулярно перевіряти на сухість, а в разі необхідності розсипати їх для просушування.

Гіменокаліс дуже гарний. Він досить декоративний і без квіток. Пишні каскади листя цієї рослини чудово виглядають як у груповій посадці, так і у вигляді солітера на газоні або кам'янистій гірці. Терміни цвітіння у нього дещо розтягнуті. На початку червня зацвітають найбільші цибулини. Поступово, по мірі росту, входять у цвітіння та дрібніші. Загалом "галявинка" гіменокаліса цвіте 1-1,5 місяці. 

Ніна Босая 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте