Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Огород

Володар осені, гарбуз!

18 октября 2019
497
Володар осені, гарбуз!

Гарбуз – давня культурна рослина (залишки твердокорого гарбуза, знайдені археологами в Мексиці, датуються 3 тис. до н. е.). З прадавніх часів його вирощували в Перу, Болівії, Чілі, Мексиці, Північній та Південній Америці. Сьогодні гарбуз культивують в багатьох країнах світу.

В Україні його вирощують повсюди як харчову та кормову культуру. Столові сорти гарбуза відносяться до 3 видів: великоплодний, або гігантський, твердокорий, або звичайний, та мускатний. 

Ботанічні та біологічні особливості

Гарбуз – однорічна рослина родини гарбузових.

У рік посіву формує плоди і насіння. У всіх видів гарбуза потужна коренева система і надземні вегетативні органи. Коріння розташовуються в орному і підорному шарі ґрунту на глибині 40-50 см, окремі досягають 2-4 м. Стебло стелеться (повзуче), 2-4 м в довжину, листя велике (до 25 см в діаметрі) з довгими черешками.

Плід (помилкова соковита ягода) лежкий, здатний дозрівати в період зберігання.

Види гарбуза різняться за морфологічними ознаками стебла, листа, плодоніжки, а також формою, розміром, забарвленням плоду і насіння.

У великоплодного гарбуза плоди великі, кулеподібно-плескатої форми, сірого, розувато-сірого, зеленувато-сірого або мармурового забарвлення, м'якоть оранжева, ніжна, соковита. Насіння велике, гладке з товстим обідком і грубою шкіркою.

У твердокорого гарбуза плоди середньої величини, оберненояйцеподібної форми, зеленого і оранжевого забарвлення, з смугами. Кора плода тверда, м'якоть волокниста. Насіння сірувато-біле з рівним обідком.

У гарбуза мускатного плоди невеликі, подовжено-грушеподібної форми, оранжевого забарвлення, зі блідими білими або зеленими смугами. М'якоть плоду тверда, щільна, соковита. Насіння дрібне, сірувато-жевте з торочкуватим обідком.

Рослини перехрестнозапилювані, але між собою види гарбуза не схрещуються.

  • Гарбуз теплолюбний. Насіння проростає при 8-10 °С, масові, дружні сходи з'являються при 14 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 25-35 °С, мінімальна –12-15 °С. Сходи чутливі навіть до невеликих заморозків.
  • Гарбуз також полюбляє добре освітлені сонячні ділянки.
  • До родючості ґрунту гарбуз більш вимогливий, ніж кавун і диня. Любить багаті органікою, супіщані або середньосуглинисті ґрунти, здатні добре вбирати і утримувати вологу. 

Агротехніка і розмноження  

Гарбуз розмножується насінням.

Ділянка повинна бути добре освітленою, захищеною від холодних вітрів. Шкідливий вплив вітру можна зменшити за допомогою куліс, які створюють з кукурудзи. Її висівають прямо на ділянці (по 1-2 ряди через 3-4 ряди гарбуза) або ж по його краю (2-3 ряди).

  • Ґрунт готують з осені. Під оранку вносять свіжий гній. Компост або перегній краще вносити навесні за 1-2 тижні до посіву, закладаючи на глибину 4-5 см.
  • Насіння сіють безпосередньо в ґрунт з I по III декаду травня (в ті ж терміни, що квасолю і кукурудзу). Висівають рядовим способом, в лунки за схемою 2,5-3,0 м х 1,5-2,0 м. В одну лунку кладуть 3-5 насіння і присипають ґрунтом (шар 1,0 1,5 см).
  • Сходи з'являються через 7-10 днів (при посіві пророщеного насіння – через 4-5 днів). В фазі 1-го справжнього листка сходи проріджують, залишаючи в лунці 2-3 найбільш розвинених сіянця. 
  • У північних районах гарбуз вирощують розсадним способом.

Догляд за рослинами в період вегетації, до змикання рядків в міжряддях, полягає у своєчасній прополці бур'янів і розпушуванні ґрунту. У спеку рослини поливають 1-2 рази на тиждень теплою водою, намагаючись не намочити листя. Після дощу і поливу ґрунт розпушують.

Важливо регулювати плодоношення, особливо в північних районах, за допомогою прищіпування і пасинкування.

Коли на рослині сформується 5-7 плодів, вибирають 3-5 кращих, розташованих на різних батогах. Вище кожного плода залишають 4-5 листків (вони будуть постачати плоди харчуванням) і батіг прищипують. Утворені в пазухах листків пасинки видаляють по міру появи до кінця вегетації.

Збирають гарбуз перед заморозками. Плоди треба витримати деякий час на сонці, щоб в них зменшилася кількість вологи, надлишки якої погіршують лежкість.

Плоди гарбуза добре і довго зберігаються навіть при кімнатній температурі. При 14-16 °С плоди великоплодного гарбуза можуть зберігатися до двох років, якщо в процесі збирання вони не отримали ніяких механічних пошкоджень.

Лікувальні та харчові властивості 

В м'якоті плодів гарбуза міститься 5,5-11,6% цукрів, до 2,0% крохмалю, 1,1% клітковини, до 1 г протеїну, набір цінних мінеральних речовин: 170 мг калію, 20 мг кальцію, 14 мг натрію, 0,8 м заліза.

Плоди гарбуза багаті на пектин. У них високий вміст каротину (2,8-8,4 мг%) і вітаміну В6- 0,13 мг%, трохи менше вітамінів В1і В2 (по 0,05 мг%); РР – 0,5 мг%.

Сучасна медицина включає гарбуз в дієтичне харчування дітей і людей, які страждають від захворювань шлунка та кишківника, порушення обміну речовин. Корисний він і при атеросклерозі, хворобах нирок, печінки і сечового міхура, гіпертонії, порушеннях діяльності серцево-судинної системи.

Ідять гарбуз в свіжому і переробленому вигляді. Перед вживанням м'якоть очищають від насіння і грубої кори.

У свіжому вигляді її разом з іншими овочами і фруктами вживають в салатах, вичавлюють сік. Готують каші, оладки, запіканки, варення, повидло. М'якоть, заправлену цукром, олією і яйцями, використовують як начинку для пирогів. 

Модні штучки

Декоративні гарбузи з кумедними плодами-іграшками у вигляді груш, грибочків з "шапочкою", пляшечок, кульок, ліхтариків, дисків; з горбистою і гладкою шкіркою, білі, зелені кремові, помаранчеві, смугасті і плямисті - до вподоби і дітям і дорослим.

Але більшість цих "красенів" неїстівні. 

Приємний виняток – колючеплодний "гарбуз-корона" ( "морська зірка", "рогатий гарбуз"). Окрім гарного вигляду "корони" мають високі смакові якості. М'якоть у них світла, щільна, солодкувата, зі свіжим огірковим ароматом.

Молоді плоди замінюють кабачки, патисони. Вони смачні в маринадах і соліннях. Мініатюрний розмір гарбузиків дозволяє запікати їх цілком у духовці, наповнивши овочевим, м'ясним фаршем або бринзою із зеленню.

Виростивши таку красу, можна не тільки отримати естетичну насолоду, милуючись плодами, але і урізноманітнити своє меню. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте