Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Цветы и растения

Вогнівка наступає: як боротися з агресивним шкідником самшиту

22 ноября 2019
718
Вогнівка наступає: як боротися з агресивним шкідником самшиту

Самшит завжди славився невибагливістю при вирощуванні, стійкістю до пошкодження шкідниками та ураження збудниками хвороб.

Але в останні роки ситуація кардинально змінилася, оскільки в Україні з'явився новий для наших місць агресивний і дуже «ненажерливий» шкідник – самшитова вогнівка. 

Тепер рослини самшиту потребують захисту. 

Прийшла біда, звідки не чекали

Самшитова вогнівка – шкідлива комаха, що відноситься до сімейства вогнівок трав'яних.

Батьківщина цього шкідника – країни Східної Азії – Японія, Китай, Тайвань, Корея, Індія.

Однак з 2006 року шкідник зустрічається і в Європі. Вперше самшитову вогнівку виявили в Німеччині, але потім вона почала швидко поширюватися по Європі і була занесена в список особливо небезпечних видів шкідників в Європі.

Зараз цей вид зустрічається в таких країнах, як Німеччина, Угорщина, Румунія, Туреччина, Швейцарія, Нідерланди, Франція, Росія, Грузія, Україна, Словаччина, Бельгія, і став екологічною проблемою, особливо для насаджень самшиту, оскільки може за один сезон повністю знищити його посадки.

В Україну, як і в інші країни, самшитова вогнівка була завезена з посадочним матеріалом самшиту.

Не самшитом єдиним

Харчується гусінь вогнівки переважно на самшиті, але за відсутності необхідної кормової бази, крім самшиту може пошкоджувати також модрину колхидську, лавровишню, клен, ясен, мушмулу японську, а на батьківщині, в Східній Азії також живе, харчується і шкодить на бруслині (японській та крилатій) і на падубі пурпуровому. 

Самшитова вогнівка завдає величезної шкоди рослинам: в результаті заселення кущів самшиту шкідником вони починають стрімко всихати, втрачати декоративність і навіть гинути. Вигризаючи значний обсяг листяного покриву, шкідник руйнує цілісність крони, що призводить до порушення обміну речовин рослини і серйозному збою в фотосинтезі.

Це несприятливо позначається і на інших культурах, які ростуть на одній території з самшитом.

Чисельність популяції комахи, як і шкода, яку вони завдають, залежить від кормової бази, умов навколишнього середовища та ін.

Портрет в інтер'єрі

Дорослий метелик самшитової вогнівки досить великого розміру з розмахом крил до 45 мм. Крила широкі закруглені, складаються з безлічі поздовжніх вузьких сегментів на зразок віяла, світло-блакитні, з коричневою окантовкою по краю, низ обрамлений бахромою з коротких тонких волосків. У спокійному стані крила складені "будиночком". 

Імаго відкладає яйця (діаметром близько 1 мм) на свіжому зеленому листі з тильного боку.

Гусениці народжуються жовтувато-зеленого кольору. Довжина молодої личинки – 1-2 мм. Голова велика і чорна.

Розвивається личинка впродовж 3-4 тижнів, за які збільшується в розмірі до 3,5-4 см. У міру дорослішання колір личинки змінюється на більш темний, а з боків утворюються чорні і білі лінії. На кожному боці по 1-й товстій чорній лінії та по декілька тонких білих ліній. Також на тілі гусениці з'являються темні опуклі крапки.

Ненажерливі істоти

Гусінь харчується листям самшиту. У разі його нестачі шкідник переходить на листя інших рослин або поїдає кору самшитового куща.

Гусінь вогнівки дуже ненажерлива – за 4 години одна особина поїдає лист самшиту середнього розміру, 20 особин за 2 години переробляють 3-літрову ємність, щільно заповнену листям самшиту.

Через 3-4 тижні гусениці переходять в стадію лялечок. Лялечка світло-зелена, в пухкому павутинному коконі. Довжина лялечки – 2,5-3 см. Через 10-15 днів з лялечок вилітають метелики другого покоління.

В умовах України шкідник може дати 3 покоління. За особливо сприятливих кліматичних умов, ідентичних умовам природного місця існування, можлива і 4-я генерація, яка характерна для західних областей України.

Для зимівлі вогнівка готує собі місце в вигляді кокона, закріпленого в густому павутинні між листям самшиту.

Основні ознаки, за якими можна дізнатися заселення самшиту вогнівкою:

  • найперша ознака – побіління листя;
  • листя і пагони густо вкриті павутинням, яке засмічене екскрементами гусениць і чорними головними оболонками; 
  • здорові кущі всього за 2-3 місяці перетворюються в сухі трухляві гілки;
  • на гілках і листі мешкає велика кількість темно-зелених і жовтувато-зелених гусениць, покритих тонкими волосками;
  • земля всіяна екскрементами, шаром «недогризків» зелені, які видають неприємний специфічний запах. 

Як уберегти самшит

Боротьба з цим шкідником серйозно ускладнена з кількох причин.

По-перше, на території нашої країни склалися дуже сприятливі умови для розвитку і розмноження шкідника.

По-друге, в «Переліку інсектицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні» відсутні інсектициди для боротьби з вогнівкою. 

Тому для успішної боротьби з самшитовою вогнівкою необхідно своєчасно виявити і ідентифікувати шкідника.

Механічний спосіб полягає в зборі гусені та яєць з подальшим спалюванням. Також для зменшення популяції самшитової вогнівки необхідно провести ретельну обрізку рослини.

Важливо скорегувати режим підгодівлі самшиту.

У період шкодочинності слід виключити азотні підживлення, провівши кореневу підгодівлю сульфатом калію (20 г на 10 л), 1-2-кратне позакореневе підживлення препаратом Майстер 15: 5: 30 або Майстер 20:20:20.

З біологічних препаратів проти вогнівки ефективні: 

  • Актофіт – з розрахунку 8-10 мл на 1 л робочого розчину;  
  • мікробіологічні препарати, що містять спорові бактерії роду Bacillus thuringiensis різних штамів – Лепідоцид-БТУ (60 мл/4 л води) і Бітоксибацилін – БТУ (80-100 мл/4 л води), але тільки проти гусениць молодших віків.

Обробки проти гусениць старших вікових груп біологічними препаратами не ефективні.

Проводячи обробки препаратами по листу, слід пам'ятати, що захисна дія препаратів триває 7-10 днів, а цикл розвитку комахи – близько 40 днів. Тому необхідно проводити 2-3 обробки з інтервалом не більш 5-7 днів. При обприскуваннях рослин ретельно обробляйте всю листову поверхню, використовуйте прилипач для кращого розподілу робочого розчину по рослині. 

Анна Ткаленко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments