Від пагона до пенька: особливості обрізки плодових дерев у різні вікові періоди

Як і будь-який інший живий організм, плодове дерево проходить певні етапи, зазнаючи значних морфологічних та біологічних змін.

Виходячи з цього, життєвий цикл плодового дерева можна умовно поділити на дев'ять вікових періодів:

1-й – період росту; 2-й – росту і плодоношення; 3-й – плодоношення і росту; 4-й – плодоношення; 5-й – плодоношення і усихання; 6-й – усихання, плодоношення і росту; 7-й – усихання, росту та плодоношення; 8-й – усихання і росту; 9-й – росту. 

У назві кожного періоду початку позначений домінуючий процес, потім менш активний, і, нарешті, той, що ледь проглядається. Для спрощення 5-9-ї періоди можна об'єднати в один період загасаючого плодоношення, усихання і росту. 

Тривалість цих періодів у різних дерев різна. Вона залежить від породи, сорту, підщепи та умов росту.

У кожному з перелічених вікових періодів обрізкою переслідують різні цілі. Це необхідно враховувати, обрізуючи дерева різного віку. Розглянемо докладніше особливості кожного вікового періоду.

Період росту починається з моменту проростання насіння (або прищепленої бруньки у щеплених рослин) і закінчується початком плодоношення. Тривалість цього періоду коливається від 2-3 років у персика, до 10 і більше у пізньоплодових сортів яблуні та груші на насіннєвих підщепах.

Період характеризується інтенсивним ростом надземної частини та кореневої системи плодових дерев.

Основне завдання обрізки в цей час – формування крони.

Впродовж 4-5 років необхідно закласти скелет дерева – 1-2 яруси скелетних гілок з рівномірно розміщеними на них напівскелетними та обростаючими гілками. Гілки з кутом відходження від стовбура менше 40 ° не варто залишати як скелетні, тому що вони неміцно прикріплені до стовбура. Найбільш придатні для формування кістяка крони гілки з кутом відходження 45-60 °. Гілки, у яких кут відходження від стовбура більший, розвиваються занадто слабо.

Особливу увагу слід приділяти підпорядкуванню гілок у кроні.

Якщо ви формуєте лідерну крону (з чітко виділеним центральним провідником), то провідник повинен перевершувати скелетні гілки за товщиною та довжиною. Товщина кожної гілки, що відходить від нього, має бути наполовину меншою, ніж стовбура над нею. 

Якщо гілка тонша, вона слабшатиме, а товстіша – почне пригнічувати провідник.

Необхідно стежити, щоб гілки вищих порядків розгалуження не розвивалися сильніше за гілки нижніх порядків.

Крона дерева, сформована за типом лідерної округлої, має подобу конуса: найпотужніші — скелетні гілки першого (нижнього) ярусу. Саме на них має формуватись основна маса врожаю.

Обрізка, спрямована на формування плодового дерева, має бути мінімальною. Сильна щорічна обрізка веде до посилення ростових процесів, відтягує початок плодоношення і може призвести до послаблення, а іноді навіть до загибелі дерева.

При обрізці перевагу слід віддавати проріджуванню. Укорочують гілки в цей віковий період тільки для підпорядкування і, за необхідності, щоб стимулювати розгалуження. Зайві гілки можна не вирізати, а відігнути до похилого становища і зафіксувати. Це сприятиме закладенню на них плодових бруньок. 

Період росту і плодоношення триває від отримання першого врожаю до настання стійкого плодоношення – зазвичай, це 3-5 років. Дерева в цьому періоді називають такими, що вступають в плодоношення. 

Розгалуження посилюється, інтенсивно закладається плодова деревина та збільшується площа листового апарату. Все ще зберігається сильний поступальний ріст гілок і коренів, але його швидкість поступово знижується, оскільки частина поживних речовин витрачається на плодоношення. Перші плоди великі, але, як правило, недостатньо лежкі і слабо забарвлені.

У цей віковий період продовжується формування крони.

Дерева ретельно проріджують, видаляючи конкуренти, пагони, що жирують і загущають крону, вирізують невдало розташовані або спрямовані всередину крони гілки.

Період плодоношення і росту триває від настання регулярного плодоношення до отримання найвищих урожаїв. Дерева в цьому періоді переводять у розряд таких, що вступили у плодоношення. Тривалість цього періоду у яблуні та груші може коливатися від 5 до 20 років, залежно від підщепи та сорту.

Настає біологічна рівновага між ростом та плодоношенням. 

Поступальний ріст гілок слабшає. Крона дерева сягає граничного обсягу. Скелетні гілки поступово оголюються, оскільки плодоносні гілочки у їхньої основи починають відмирати. Плодоношення поступово переміщається на периферію крони. Однак утворення нових генеративних органів все ще домінує над їх відмиранням, тому врожайность дерев залишається високою. Плоди великі, високої якості. Рослини мають найвищу зимостійкість.

У цей час закінчується формування крони.

Обрізкою коригують розміри та форму дерева. Обмежують ріст центрального провідника (y лідерних крон), переводячи його на верхню бічну гілку. Продовжують стежити, щоб верхні яруси скелетних гілок не домінували над нижніми. В іншому випадку нижній ярус помре.

Необхідно також підтримувати нормальний розвиток всіх типів гілок – скелетних, напівскелетних та обростаючих. 

Вирізують загущаючі та пошкоджені гілки. При зменшенні довжини річних приростів до 20 см проводять легке омолоджування, укорочуючи гілки (видаляють частину гілки, що виросла за останні роки, у даному випадку 2-4-річну). При цьому, як правило, роблять переведення гілок на добре розвинене бічне відгалуження. Якщо гілки покриті лише короткими плодовими утвореннями, зріз у зерняткових порід можна робити і на плодуху (складну кільчатку).

Період плодоношення – найбільш продуктивний у житті плодового дерева. Відрізняється максимальними та стабільними врожаями. У кроні закінчується поступальний ріст скелетних гілок, а коренева система досягає максимального розміру. 

Відмирання обростаючих гілок переважає над їх утворенням, гілки в середині крони оголюються. Дерева перевантажені плодовою деревиною, що старіє. Листова поверхня зменшується. Дерево не в змозі забезпечити численну зав'язь повноцінним живленням, тому дрібнішають плоди. Зимостійкість рослин знижується, часто спостерігається періодичність плодоношення. Ослаблені великим урожаєм дерева сильніше ушкоджуються хворобами та шкідниками.

Основне завдання обрізки в цей період – відновлення вегетативного росту у всіх частинах крони та пом'якшення періодичності плодоношення.

Для відновлення хорошого росту необхідно періодично (один раз на 3-4 роки) укорочувати скелетні та напівскелетні гілки на 4-6-річну деревину (середнє омолоджування), а в кінці періоду – на деревину старше 6 років (сильне омолоджування).

Крім того, для поліпшення ростових процесів посилюють азотне живлення та підтримують достатню вологість ґрунту.

У сортів яблуні та груші з кільчатковим типом плодоношення проріджують плодухи, залишаючи їх на відстані 10-15 см одна від одної. Залишені старі плодухи омолоджують на 1/3-1/2. 

Період загасаючого плодоношення, усихання і росту характеризується тим, що продовжує усихати обростаюча деревина, і починають відмирати напівскелетні, а потім і скелетні гілки, починаючи з верхівок. В результаті зменшується об'єм крони, урожаї різко знижуються.

Порушується рівновага між кореневою системою та надземною частиною дерева, на оголених місцях усередині крони з'являються вовчки – починається природна циклічна заміна гілок.

Догляд за плодовим деревом у цій фазі розвитку досить складний. На початку періоду (до циклічної зміни скелетних гілок) проводять легку або середню омолоджуючу обрізку. У другій половині періоду, коли починається усихання верхівок скелетних гілок і з'являються вовчки, омолоджуючу обрізку посилюють на фоні високої агротехніки. Вовчки проріджують і використовують для заміни старих скелетних гілок.

Варто заздалегідь подбати про заміну дерев, які вступили в період загасаючого плодоношення та усихання, оскільки утримання таких дерев на ділянці здебільшого не виправдане.

Вадим Пелехатий 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com