Ваш помощник каждый день
Подпишитесь

Важливе правило для вирощування великоплідної суниці: у всьому знати міру

17 августа 2020
432
Скупий платить двічі: важливе правило для вирощування великоплідної суниці

Не секрет, що великоплідна садова суниця – одна з найпопулярніших ягід не тільки в Україні, але і в світі.

Щорічно в Україні вирощують більше 60 000 т суниці.

Однак на частку промислових насаджень припадає лише близько 10 000 т.

Решту 50 000 т вирощують на присадибних ділянках і дачах. При цьому рівень вирощування в основному дуже низький. 

Спільна поширена помилка багатьох садоводів-початківців – надлишкова економність. 

Цим часто грішать власники маленьких ділянок, коли намагаються з одних і тих же кущів отримати і ягоди, і розетки для посадки.

Але рослина не може дати якісні вуса і ягоди одночасно.

  • Чим більше вусів, тим гірше урожай. На плодоносній плантації не варто допускати розвитку вусів, їх потрібно обрізати або вирубувати сапою.
  • А якщо потрібен маточник, з якого хочуть отримати максимальну кількість молодих розеток, то у кущів вищипують квітконоси, не допускаючи цвітіння і тим більше плодоношення.

Дане правило особливо актуально для сортів постійного плодоношення. Якщо на таких кущах не прибирати квітконоси, а залишати все на урожай, вуса взагалі не утворюються. Тому для отримання максимальної кількості вусів квітконоси на сортах постійного плодоношення вищипують впродовж усього сезону.

До того ж, більшість вірусних хвороб суниці поширюють комахи при запиленні квіток. Вищипування квітконосів необхідно для профілактики зараження вірусами.

Потрібно звернути увагу і на стан рослин. Кущі, навантажені і ягодами, і вусами, сильно послаблюються. У них падає імунітет, знижується стійкість до збудників грибних хвороб. Часто симптоми ураження з'являються в період дозрівання ягід, коли вже не можна обробляти насадження фунгіцидами (а біопрепарати на такій стадії неефективні).

Є два виходи з подібної ситуації.

Перший – прибрати всі ягоди і обприскати рослини захисними препаратами. Звичайно, в цьому випадку доведеться розпрощатися з урожаєм.

Другий – дочекатися закінчення плодоношення і зібрати урожай з хворих кущів, хоча він буде значно нижчим за очікуваний.

В уражених листках знизиться інтенсивність фотосинтезу, в результаті надходження поживних речовин зменшиться, рослина почне голодувати і економити на кількості і якості ягід. Крім того, вуса і молоді розетки теж захворіють, а це неприпустимо, тому що потенціал розвитку хворих саджанців набагато нижче, ніж у здорових.

Як бачимо, обидва рішення проблеми дають поганий результат. Саме тому садівники в усьому світі ягоди вирощують окремо, а саджанці окремо.

При необхідності засоби захисту рослин в розсадниках можна застосовувати набагато більш інтенсивно, ніж на плодоносних плантаціях. До початку плодоношення в наступному році всі отрути, накопичені рослинами, встигнуть розкластися на нешкідливі складові.

Така поширена проблема, як загущення посадок – теж виникає «від жадібності». 

Садоводи-початківці вважають, що чим більше кущів ростуть на одній площі, тим вище буде урожай. Деякі навіть залишають вуса рости поряд з материнськими рослинами.

В результаті на ділянці утворюється суцільний луг з суниці, де на 1 м2 росте понад 50 кущів. І кожен потребує повноцінного харчування. 

Їхнє коріння бореться за життя, відбираючи одне в одного крихти поживних речовин, що залишилися в ґрунті. При цьому коріння недорозвинене, його ріст блокують «сусіди». Листю теж несолодко живеться – з суцільного «килима» воно тягнеться до світла, витягується, стоншується, в ньому порушуються всі ростові процеси, в тому числі фотосинтез.

Ягодам не вистачає світла, повітря і харчування. Вони стають дрібними і несмачними.

У густих посадках листя довго не просихає після рясних рос і дощів, а у вологому середовищі починають бурхливо розвиватися хвороби, в тому числі і коренева гниль. Поступово рослини починають гинути і урожай стає зовсім мізерним.

Тоді власник ділянки вирішує, що суниця «виродилася» і її пора замінити. Купує нові саджанці, висаджує і знову вирощує луг...

Звичайно, це неправильно!

На невеликих ділянках посадки суниці при необхідності можна загустити, але тільки до певної міри.

В умовах відкритого ґрунту оптимальна кількість рослин на 1 м2 – від 4 до 8 шт. (в залежності від сорту і агротехніки).

Кожна рослина має добре провітрюватися і мати свою, достатню для повноцінного розвитку, площу живлення. Тільки тоді можна отримати високий урожай.

До негараздів, що виникають через бажання отримати все одразу, відноситься і надлишкова експлуатація рослин, тривале вирощування суниці без заміни куща.

  • При промисловому вирощуванні, із застосуванням інтенсивних технологій, найчастіше використовують рослини до 2-х років. Потім змінюють на молоді.
  • За екстенсивної технології вирощують до 3-х років. Далі рослину експлуатувати безглуздо, – її врожайність сильно знижується. 

Це пов'язано з біологічними особливостями культури – з віком у суниці наростає величезна кількість ріжків. Кількість квітконосів збільшується настільки, що коренева система вже не в силах годувати ягоди.

Крім того, при наростанні ріжків кущ піднімається над ґрунтом. Частина коренів виявляється в повітрі і всихає. Поступово починають відмирати і ріжки, які кущ теж не може повноцінно годувати. Проблема частково вирішується підгортанням. Однак якщо суниця росте на плівці або агроволокні, її вже не врятувати.

Є дані про вирощування кущів сортів Чорний принц і Моллінг Пандора до 5 років без заміни, але агротехніка в цих випадках була дуже високою – щороку підсапували ряди, вносили підвищені дози добрив. Здрібніння ягід на 4-5 рік при такій підтримці було незначним.

Але все таки краще після 2-3 років експлуатації замінювати старі кущі молодими. 

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте