Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Огород

В неї "вибуховий" характер: кукурудза для попкорну

16 октября 2019
277
В неї "вибуховий" характер: кукурудза для попкорну

Окрім цукрової кукурудзи ми широко вживаємо у їжу ще один підвид цієї культури – кукурудзу розлусну.

Цю кукурудзу називають так, бо її зерна при підсмажуванні тріскаються, виштовхуючи назовні ендосперм у вигляді легкого білого здуття, яке в 15-20 разів більше за звичайне зернятко. Ласувати такими "хмаринками" люблять у всьому світі. 

В Америці цей продукт харчування називають попкорном, в країнах Європи повітряною кукурудзою, а у нас в Україні – баранцями. 

Ботанічні та біологічні особливості 

Кукурудза розлусна (Zea mast L.) – однорічна рослина родини злакових.

Стебло вузлувате, висотою 1-3 м, листя лінійне, загострене. Квітки одностатеві: тичинкові зібрані в верхівкові волоті, маточкові – в качани, приховані в пазухах стеблових листків. Плід – зернівка різного забарвлення: від білої до чорної і навіть мозаїчної. Зерно дрібне, маса 1000 зерен 30-35 г.

Розлусна кукурудза поділяється на дві підгрупи – рисову і перлову. Зерно у рисової кукурудзи подовжене, з характерною клювоподібною вершиною, у перлової – більш округле, також з округлою вершиною.

З всіх підвидів розлусна кукурудза найбільш вимоглива до умов вирощування (температура, вологість, освітленість, забезпечення поживними речовинами).

Для неї потрібно відводити найбільш освітлені ділянки, в тіні вона не формує качанів. Найбільше тепла (20-22 °С) їй потрібно в період від сходів до цвітіння, значно менше – від цвітіння до дозрівання зерна.

При обробітку середньопізних і пізніх сортів і гібридів окрім зрілих качанів отримують велику кількість високоякісного зеленого корму – листково-стеблової маси, яку використовують свіжою або у вигляді силосу як корм для худоби. 

Агротехніка і розмноження 

Найбільш сприятливі для кукурудзи волого- і повітропроникні ґрунти: чорноземи, темно-каштанові, сірі лісові суглинки. На важких глинистих і дуже кислих ґрунтах її сіяти не можна. 

Найкращі попередники для кукурудзи – капуста, огірки, томати.

Ділянку готують восени: ґрунт перекопують на глибину 25-27 см, вносять 250-300 кг перепрілого гною на 1 сотку. Навесні ділянку розрівнюють, розпушують і за день до посіву боронують.

Величезне значення має правильне визначення строку сівби (орієнтиром може служити початок цвітіння вишні або абрикоса).

Календарні строки сівби: 

  • для Степу України – середина квітня - I декада травня
  • для Лісостепу – III декада квітня - I декада травня
  • для Полісся – перша п'ятиденка травня.

Сіють пунктирним способом з міжряддями 70 см, відстань між лунками в ряду 20-25 см. У кожну лунку кладуть 4-5 зерен. Глибина загортання насіння 6-8 см. Щоб отримати дружні сходи, потрібно після посіву обов'язково прикатати ґрунт дерев'яним катком.

Коли на рослинах утворяться 3-4 листка, посіви проріджують, залишаючи в лунці по дві рослини. У період вегетації кукурудзи бур'яни в міру появи прополюють, а ґрунт у міжряддях розпушують 3-4 рази, щоб запобігти утворенню ґрунтової кори.

Підгодовують рослини в фазі 3-5 листків, на 1 сотку вносять 3-5 кг перегною, розведений пташиний послід (1:10) або 2-3 кг золи. Добрива вносять на глибину 10-12 см на відстані 20-25 см від рядка. 

Розрізняють декілька фаз стиглості.

Молочна настає через 20 днів після запліднення. Зерно в цей період містить молочну рідину, накопичення поживних речовин ще не закінчене, листя на стеблі жовтіють тільки знизу.

Воскова стиглість настає через 35-40 днів після запліднення. Накопичення органічних речовин припиняється, рослина майже повністю жовтіє, зерно стає твердим і міцним, але ще ріжеться нігтем, як віск, схожість зерна після підсушування стає нормальною. 

Повна стиглість настає через 50-55 днів після запилення. Рослина остаточно жовтіє, зерно зовсім твердне, досягає властивих конкретному сорту або гібриду форми і забарвлення.

Збирають кукурудзу при повній стиглості зерна, коли пожовтіють листяні обгортки качана, а зерно стане блискучим і твердим.

Початки, призначені для отримання повітряної кукурудзи, просушують до 14-15% вологості. Обрушувати їх рекомендується незадовго до використання зерна на переробку.

Лікувальні властивості  

У зерні розлусної кукурудзи в легкозасвоюваній формі містяться майже всі необхідні поживні речовини.

Воно багате білком (6-21%), жиром (3,5- 7%), крохмалем (65-68%). Ці показники залежать від біологічних особливостей сорту (виду) і умов обробітку.

В останні роки селекціонери США, Канади створили нові форми розлусної  кукурудзи, вміст жиру в яких становить майже 10%, а крохмалю 71-83%.

В народної і офіційній медицині здавна застосовуються кукурудзяні рильця.

У них містяться вітаміни К, D, Е, С і вітаміни групи В, а також сапоніни, рослинні стерини, ефірна і жирні олії, алкалоїди та інші корисні речовини.

Препарати з них (рідкий екстракт, настоянку, відвар) призначають при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, недостатньому жовчовиділенню, ентероколітах і інших захворюваннях шлунково-кишечного тракту, при кровоточивості, пов'язаної із захворюваннями печінки, а також при глаукомі. Прийом препаратів з кукурудзяних рилець сприяє виведенню зайвої рідини і солей з організму (водну настоянку і рідкий екстракт призначають також при серцевих набряках, каменях у сечовому міхурі і нирках). Тривалий прийом кукурудзяних рилець сприяє розчиненню карбонатних, фосфатних і уратних каменів в сечовивідних шляхах і нирках. Кукурудзяні рильця – ефективний засіб при застої жовчі. Вони полегшують відділення жовчі, зменшують її в'язкість. Прийом настоянки або відвару швидко покращує стан хворого (зникає почуття тяжкості в правому підребер'ї, нудота, зменшуються розміри печінки).

Для лікувальних цілей кукурудзяні рильця заготовляють в період дозрівання качанів (у фазі молочної та воскової стиглості зерна).

Попкорн по домашньому

Зерно розлусної кукурудзи використовують для приготування харчових продуктів, найчастіше попкорну. 

Щоб отримати повітряну кукурудзу, зерно нагрівають, волога в ньому перетворюється в пар, який і викликає вибух зерна.

Найціннішою для приготування "повітряної кукурудзи" вважається рафінована і дезодорована арахісова олія з ароматичними добавками.

При високій температурі вона не підгорає, пом'якшує продукцію, надає їй аромат і приємний смак. Подібні властивості мають також кокосова, бавовняна і кукурудзяна олія. 

  • У домашніх умовах вилущені зерна смажать на соняшниковій олії в глибокій сковороді або казані.
  • Засипають кукурудзу, коли масло почне диміти, і відразу ж накривають посуд кришкою. Зерна тріскаються.
  • Коли тріск припиниться, кришку знімають. Зерна перетворюються на смачні пластівці, нагадують красиві розетки.
  • Їх присолюють або, навпаки, підсолоджують, перемішують і подають як ласощі. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте