У перші дні весни: види обрізки і формування молодих дерев персика

Види обрізки 

Господарська обрізка. Видаляють сухі та пошкоджені гілки. Цей вид обрізки зазвичай поєднують з контурною та омолоджуючою. 

При омолоджуючій обрізці гілки вкорочують, обрізаючи на 2-6-річну деревину (35 см), при слабкій – на 2-3-річну, при помірній – на 4-5-річну і сильній – на 6-8-річну деревину. 

Контурна обрізка. Систематично щорічно обрізають зовнішні гілки, обмежуючи об'єм крони. 

Відновлювально-формуюча обрізка. На наступний рік після омолоджування формують скелетні та обростаючі гілки.  Відібрані для провідників однорічні пагони вкорочують на 1/3-1/5 довжини.

Диференційована обрізка. Проріджують верхню частину крони. У нижній частині крони, де енергія росту слабкіша, гілки вкорочують. 

Детальна обрізка. При цій обрізці вкорочують усі гілки. Забирають до 50% старих гілок, а також ретельно проріджують гілки у кроні.

Відновлювальна обрізка. Застосовується для відновлення крони, ушкодженої морозом.

Всі ці положення дещо модифікуються при обрізанні персика. Для успішного вирощування персика кожному садоводу-аматору необхідно освоїти його правильну обрізку.

Персик – культура дуже щедра і формує плодів більше, ніж може забезпечити поживними речовинами, тому вони дрібнішають та обсипаються. Перевантаження врожаєм впродовж двох-трьох років може призвести до загибелі дерева. 

Щоб цього не сталося, нормують кількість плодів, навесні разом з формуванням та омолодженням крони обрізку плодових органів. У розвинених країнах із цією метою застосовують хімічні препарати, після обробки ними дерев частина квіток обсипається. 

Форма крони  

Персик – культура південна та теплолюбна, тому в Лісостепу України – північній зоні проростання, його формують кущем у 3-4 штамби. Якщо підмерзне один стовбурець, залишаться інші, які забезпечать урожай плодів. До того ж омолоджуюча обрізка, стимулює утворення нових сильних пагонів, надалі вони стануть штамбами. 

Основні завдання формування персика: створення потужної крони та забезпечення добрих урожаїв високоякісних плодів. 

Найчастіше персик формують у вигляді куща або чаші (кущоподібна крона) або утворюють без'ярусну крону.

Залежно від висоти штамба розрізняють такі форми крон: низькоштамбові (штамб 50-60 см), кущові (30-40 см) або без штамба (основні гілки виходять майже з кореневої шийки).

Штамбове формування застосовують у південних районах, кущове – у північних.

Кущова крона складається з 3-4 основних гілок (стовбурів), які відходять від нижніх частин частин рослини. Центральний провідник при такому виду формування не виділяють. Така форма забезпечує хорошу освітленість крони, підвищує морозостійкість, врожайність рослини, полегшує догляд за нею. 

Персик у формі куща починають формувати в розпліднику і продовжують у саду. У розпліднику, якщо на окулянтах є 5-8 пагонів, провідник прищипують, щоб краще розвивалися залишені пагони. Навесні під час посадки однорічних саджанців на постійне місце в їхній кроні залишають 3-4 основні пагони, розташовані в нижній частині рослини. Інші разом із провідником видаляють. При цьому пагони дуже коротко обрізають (на 3-4 бруньки). Вже першого року виростають сильні пагони. На другий рік після посадки навесні вибирають 3-4 основні пагони та обрізають їх на 1/3-1/4 довжини. 

Навесні третього року з цих пагонів формують 6-8 основних гілок на підношення. Пагони, які ростуть у середині куща, видаляють або коротко обрізають для кращого освітлення центру крони.

До осені третього року кущ уже сформовано. У наступні роки на ньому формують плодові гілочки.

Основні розгалуження повинні розвиватися під кутом 45° до поверхні ґрунту, пагони, які ростуть горизонтально, вирізають, щоб вони не заважали механічній обробці ґрунту.

• Рослини персика, вирощені з насіння, легко піддаються формуванню в кущовій формі вже в розпліднику, оскільки у них багато бічних пагонів.
• Принцип формування куща у сіянців не відрізняється від описаного для саджанців. 

При формуванні та обрізці потрібно прагнути до того, щоб кущ був кулястої форми і зберігалася рівновага всіх частин дерева, всі гілки мають бути однакової сили. Кущову форму застосовують переважно в Лісостепу України.

Чашоподібне формування крони застосовується у південних областях України. Поширене воно також у Болгарії, Франції та інших країнах.

Така крона позбавлена центрального провідника, має лише один ярус із 3-4 основних гілок. Рослини, сформовані чашею, низькорослі, всі гілки в кроні добре освітлені, завдяки чому плоди мають гарне забарвлення та гарний смак (як і у кущової форми).

• Чашоподібну крону формують у розпліднику.
• Висота штамбу 45-60 см.
• У південних районах, особливо в садах, розміщених на крутих схилах, краще залишати штамб заввишки 60-70 см. 

Якщо окулянт досягне висоти 40-45 см, з бічних пагонів вибирають 3-6 найбільш розвинених і рівномірно розташованих (2-3 з них – на випадок зламу основних гілок). Верхній пагін (провідник) і розташовані нижче пагони прищипують, якщо вони досягають довжини 20-25 см. Ті, що ростуть у напрямку центру крони, також прищипують коротко.

Навесні однорічні саджанці висаджують у сад, пагони коротко обрізають на 3-4 бруньки. На другий, третій рік з 5-6 пагонів вибирають 3-4 основні, розташовані рівномірно навколо стовбура, після обрізки вони дають 6-8 вилкоподібних гілок по периферії крони.

Покращена чашоподібна крона має ті ж переваги, що і чашоподібна, але її гілки знаходяться на відстані 10-20 см одна від одної. Тому вона потужніша, маса врожаю розподіляється рівномірно і немає загрози обламування основних гілок, що особливо актуально для відкритих місць під час сильних вітрів.

Поліпшену чашоподібну крону формують із 3-4 основних гілок, рівномірно розташованих на стовбурі. Пагони прищипують. Провідник видаляють на найсильніший пагін. Основні гілки формують так само, як і в чашоподібній кроні.

Щоб сформувати широко відкриту крону, треба вибирати пагони, які відходять під кутом 45 °, оскільки вертикально розташовані пагони надалі оголюються сильніше, ніж нахилені. 

Ірина Кудренко, Леся Чупріна 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com