Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Усадьба и дизайн

Таємна чарівність запашних квітів: як створити сад ароматів

05 августа 2019
973
Таємна чарівність запашних рослин: як створити сад ароматів

Світ, нарешті, помітив, що сучасний сад – прекрасна картинка, яка не пахне. І народилася нова мода – «сад ароматів». 

Колись все квітники буяли ароматами, але сьогодні запашні рослини та хвилі пахощів навколо клумб – це особливий акцент саду. Причому додати досить сильні аромати в сад зовсім не просто. «Щемливий запах резеди», «тютюн запашний» звучить нині, як насмішка, тому що немає вже запаху у нікотіани...

Та й більшість троянд втратили свої пахощі. Селекціонери так ретельно працювали над формою пелюсток, стійкістю до хвороб, що втратили душу квітки – її незрівнянний аромат. І сад позбувся своєї таємничої сили.

Щоб повернути її, ми поговоримо про те, як створити цей самий «сад ароматів», а простіше кажучи, – нормальний повноцінний сад, напоєний приємними пахощами, які струмують, витають, залітають у вікна, але не стають настирливими. 

У ароматів свій «габітус»

Рослин, які в довідниках і описах називаються запашними, – сотні, проте запах більшості з них відчуєш, якщо в квітку «уткнутися носом». По-справжньому сильний, «розлогий» запах мають в нашому кліматі не так вже й багато рослин – бузок, липа, робінія, псевдоакація ( «белой акации гроздья душистые» – це про неї), черемха, бузок, старі сорти троянд. 

Щоб сад буяв ароматами, вибирають саме такі види з інтенсивним летючим запахом, адже 1-2 куща бузку або чубушника досить на ділянку в 6 соток. Менш сильний, але досить інтенсивний аромат, що поширюється на декілька метрів навколо, мають лілії, флокси, півонії, аліссум, лаванда.

Помічена вченими і така особливість ароматичного «габітусу»: чим менше пігментів в забарвленні, тим ароматніша квітка.

Найбільш ароматними вважаються білі, за ними йдуть жовті, світло-рожеві і ніжно-фіолетові відтінки. Яскраво-жовті і фіолетово-сині пахнуть менше. Мінімум запаху – у синіх, помаранчевих і червоних. Принаймні, так стверджують дослідники.

Також вважається, що вранці, прокидаючись, квіти видають аромат «упівсили», а найяскравіше пахнуть опівдні.

Однак деякі починають пахнути лише з настанням сутінків – це всім відома матіола, вечірниця матрони, старі сорти запашного тютюну (з нинішніх рекомендують хіба що сортосерію Perfume і Whisper). На заході сонця починає випромінювати парфумерний запах лілійник лимонно-жовтий, а жимолость каприфоль підсилює свій аромат.

Крім квітів, джерелом приємного запаху може бути листя герані, котовника, полину, чебрецю, м'яти, любистку, маренки запашної. А у чорнобривців, монарди, лаванди, материнки, сантоліни, піретруму, вербени лимонної пахне як листя, так і квітки. Пахощі таких рослин багаторазово посилюються, якщо листя турбують – зачіпають, проводять по ним рукою, розтирають. До видів з ароматним листям відносяться також вічнозелений самшит і хвойні, особливо приємний аромат у ялівців. 

Фахівці ділять рослинні аромати на безліч класів: ніжні, фруктові, важкі, рожеві і т. д.

Однак покладатися на слова і описи при виборі запашних рослин не варто. Важливо самому відчути їх запах. Адже навіть у рослин одного виду, але різних сортів запах має різну інтенсивність і відтінки.

Тільки у троянд – десяток різних ароматів. Запах махрового бузку відрізняється від сортів з простими квітками. По-різному пахнуть сорти ірису бородатого (аж до неприємних запахів), флокса, чебрецю, герані.

А чи знаєте ви, що неприємно пахнуть деякі півонії? Запах клопогону – теж на любителя, у деяких він асоціюється з загнилою  болотної водою, а іншим подобається. Багато хто не любить запаху шавлії, а запах культових українських волошок (один з видів базиліка) називають «кухонним».

Зврніть увагу на такий момент:

Вибираючи рослини для саду, не можна керуватися ароматом букету з цих квітів, треба принюхуватися до них в умовах зростання. Наприклад, гіацинти, півонії, конвалії в кімнатних умовах проявляють дуже інтенсивний запах, а в саду він стає скороминущим.

Головна троянда – це роза вітрів

Як же правильно розмістити в саду запашні рослини?

Планування починається з вивчення рози вітрів – напрямків повітряних потоків на ділянці, в тому числі і постійних протягів.

Допоможуть в цьому флюгери, вертушки, повітряні кульки, розміщені на різній висоті (нижні і верхні потоки іноді можуть йти в протилежних напрямках).

Знаючи розу вітрів, легко висадити запашні рослини так, щоб їх аромат потрапляв в потрібні місця: у вікна, на терасу, до місця  відпочинку.

Для «збирання» запахів служать всілякі екрани – трельяжі, з виткими рослинами, живоплоти, різні огорожі, які гасять вітер і тим самим концентрують запахи біля себе. А нагріті сонцем стіни будинку або цегляні огорожі ще й підсилюють запах рослин – летючість ефірних масел посилюється з підвищенням температури. Низькі й почвопокривні рослини (іберіс, чебрець, гвоздика периста) висаджують в альпінаріях або поруч з замощеними майданчиками – тепловим екраном тоді будуть камені та плити.

Звичайно ж, вибираючи місце для запашних видів, треба пам'ятати, що вони люблять сонце.

І ще важливий нюанс:

запах приваблює комах, в тому числі комарів, так що ризиковано садити запашні квіти там, де грають діти або влаштовують барбекю дорослі.

За ростом рослини підбирають так, щоб вийшло 3-4 рівня ароматів: на рівні ніг, рук, обличчя і вище голови. 

  • Зазвичай нижній ярус розміщують уздовж доріжок і висаджують в ньому більше рослин з пахучим листям, щоб частіше торкатися до нього на прогулянці. З квітучих для цього ярусу підійде невибагливий літник аліссум (лобулярія морська) з сильним летючим ароматом.
  • На середніх «поверхах» запахи забезпечують рослини висотою від 70 до 150-170 см – лілії, кущові троянди, флокси.
  • Чим вище розташовані квіти, тим далі розносяться їх пахощі, так що троянди не випадково піднімають на високі арки і перголи. Верхній «поверх» запахів забезпечують також деревні і кущові види, ліани, зокрема запашні клематиси – італійський, пекучий, деякі сорти клематиса гірського.

Сезони запахів – весна, літо, осінь

В ідеалі в саду на кожен сезон має бути хоча б 1-2 запашних рослини.

Навесні з цим проблем немає – пахне все. «Конвеєр» вишуканих ароматів в цей час забезпечать кущі: магонія, магнолія зірчаста, вовчеягідник весняний, бузок, чубушник, калина. Підтримують ніжні пахощі весни крокус жовтий, фіалка запашна, нарцис поетичний, гіацинт голландський, конвалія травнева. 

Раннє літо купається в ароматах ірисів, жимолості, та королеви літніх ароматів – троянди.

Найприємніше пахнуть старі їх сорти, але вони швидко відцвітають. Із сучасних сортів з сильним ароматом і повторним цвітінням рекомендують гібриди Девіда Остіна, також плетиста троянда Bobby James вважається однією з найбільш пахучих.

Яскравий аромат літа дарують і лілії. У них теж пахнуть не всі види, до ароматних відносяться лілія королівська і білосніжна (кандида), гібридні лінії ЛО і ОТ.

Важко уявити собі запашний сад і без лаванди.

Серед ароматних літніх рослин можна вибрати «свої» запахи, які відрізнятимуть саме ваш сад.

Ніжно-фруктовий запах дають однорічники – запашний горошок, геліотроп, мірабіліс; пряний – чорнобривці та вербена. Прикрашають сад різноманітні аромати багаторічників – і чарівні флокси, і пряна монарда з запахом бергамоту, шавлія, материнка, полин лікувальний з ніжно-лимонним запахом, молочай медоносний з насиченим солодким ароматом і суцвіттями півметрової довжини.

Багатство літніх запахів дає можливість створювати квітники як композицію ароматів.

Наведемо кілька рекомендованих поєднань: попурі з геліотропа, м'яти і тонколистих чорнобривців; поєднання троянд і лаванди, а також троянд і котовника.

Восени ароматних рослин залишається менше. Але і в холодних променях сонця солодко пахне «кущ метеликів» – будлея, нотку прянощів вносять перовскія, жоржини, чорнобривці. Варто посадити і «пряникове дерево» – багряник, або круглолітнік японський. Його осіннє листя має незвичайний карамельний запах, правда, з часом цей кущик перетворюється на 30-метрову рослину. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments