Ваш помощник каждый день
Подпишитесь

Ставка на чорне: агротехніка смородини та продуктивні сорти для вирощування в Україні

25 июня 2020
616
Ставка на чорне: агротехніка смородини та продуктивні сорти для вирощування в Україні

Все в нашому житті переживає підйоми і падіння, навіть популярність ягідних культур.

Вчорашні лідери ринку сьогодні стають аутсайдерами.

І навпаки, ті ягоди, які ще недавно не викликали інтересу у покупців, сьогодні користуються колосальним попитом, моментально розкуповуються, і ціни на них ростуть.

Не минула ця доля і запашну вітамінну чорну смородину.

На хвилях популярності

В останні роки чорна смородина, яка втратила було лідерські позиції, відновлює своє реноме.

До 1997 р. площа посадок смородини в Україні значно перевищувала розміри суничних плантацій. Але впродовж кількох наступних років ціна суниці на ринку росла, а смородини залишалася на колишньому рівні. Поки, нарешті, 1 кг суниці не став коштувати втричі дорожче за 1 кг смородини. Очевидно, що вирощування суниці стало більш рентабельним, а площі під смородиною стали скорочуватися.

Певну роль у зміні ціни на смородину зіграла зміна клімату. Через підвищення температури влітку до 30 ° С навіть на півночі України молоді посадки смородини стали масово гинути. Цей фактор теж сприяв зниженню поставок ягід на ринок. Смородини стало значно менше.

Відповідно, ціна на неї почала рости, перевищуючи часом ціни малини і суниці. З ростом ціни зріс і інтерес фермерів-ягідників до вирощування цінної культури.

До того ж, з'явилися нові ринки збуту – заморозка, переробка, гіпермаркети. В результаті значно виріс і попит. На даний момент Україна може забезпечити внутрішній ринок чорної смородини приблизно на 50%. Тому з року в рік збільшується кількість бажаючих закласти промислові плантації чорної смородини.

Ось тільки одних можливостей і бажання найчастіше недостатньо для того щоб отримувати високі врожаї. Необхідні ще й знання.

Біологічні особливості

Чорна смородина – багаторічний кущ висотою 1,5-2,0 м, що складається з безлічі пагонів різного віку Залежно від сорту кущі можуть бути компактними прямостоячими або розлогими.

Тривалість життя кущів – більше 20 років, але продуктивний період триває 8-10 років.

Смородина не утворює кореневої порослі, прикореневі пагони з'являються з бруньок основи гілок і мають висоту до 1 м і більше.

Вегетація пагонів закінчується в жовтні-листопаді при сумі активних температур 2300-2600 ° С (в залежності від сорту). На наступний рік з бруньок з'являються відгалуження довжиною від 12 см (у верхній частині) до 30 см (в середній зоні гілок). У наступні роки на відгалуженнях першого порядку з'являються відгалуження другого, третього і т.д. порядків, що визначає вік гілок.

Характерна особливість чорної смородини – інтенсивний ріст прикореневих пагонів. У перший рік пагін дає сильний приріст, на другий рік вступає в плодоношення. На третій рік прикоренева гілка плодоносить в основному на бічних однорічних пагонах.

Найпродуктивніші – три-чотирирічні гілки, у яких основне навантаження врожаєм несуть однорічні прирости першого і другого порядків.

На п'ятий – шостий рік приріст гілок стає незначним. При низькій агротехніці процес старіння гілок прискорюється.

Ще одна особливість чорної смородини полягає в тому, що з кожної бруньки розвиваються як вегетативні, так і генеративні органи. Суцвіття зазвичай опущені вниз, рідше розташовані горизонтально або спрямовані вгору. З однієї бруньки може розвинутися 2-3 суцвіття, що складаються в залежності від сортових особливостей з 3-10 ягід і більше.

Квітки розпускаються від основи до кінця кисті. Цвітіння може тривати від 3 до 20 днів. Кожна квітка придатна до запилення ввпродовж 3-4 діб. Ягоди у більшості сортів округлі, чорні. Період від формування зав'язей до дозрівання ягід складає 40-45 днів. Ягоди дозрівають послідовно від основи до верхівки. Вся кисть дозріває приблизно за 4-11 днів.

У коренів чорної смородини спостерігається дві хвилі росту – в травні-червні і вересні-жовтні.

Навесні спочатку розвиваються поверхневі корені. Вони починають рости при температурі 3-4 °С і активно ростуть при температурі до 10 ° С. При 20 °С їх ріст сповільнюється, а при 30 °С припиняється. Відновлюється ріст коренів у вересні, коли температура ґрунту знижується.

Усмоктувальні корені мають досить високу морозостійкість і гинуть при температурі ґрунту нижче 4,7 ° С.

Вегетація чорної смородини починається дуже рано, вже через 2-3 діб після встановлення позитивної середньодобової температури. Довжина вегетаційного періоду 140-180 днів, в залежності від сорту.

Смородина дуже вимоглива до вологозабезпечення ґрунту, адже в природі вона росте на вологих берегах струмків, річок і в лісах з болотистею землею. Основна маса її коренів розташована у верхньому шарі ґрунту і при нестачі вологи страждає.

Смородина добре росте і плодоносить в напівтіні і на відкритому місці. Може рости і в повній тіні, проте при цьому практично не плодоносить.

Вона добре росте на всіх типах ґрунтів, але найбільш сприятливі для неї супіщані і суглинисті чорноземи, сірі, лісові, лучно-чорноземні ґрунти з орним шаром 25-30 см, рН = 5,1-6,5 і стоянням ґрунтових вод не ближче 1,5 м.

Не придатні для чорної смородини карбонатні, солонцюваті, заболочені ґрунти. Абсолютно непридатні низинні ділянки та западини, де скупчуються холодні маси повітря, і існує велика ймовірність сильних весняних заморозків.

Елементи агротехніки

Високий урожай чорної смородини можна отримати тільки при високому рівні агротехніки Догляд включає в себе поливи, підгодівлі, розпушування грунту і захист від хвороб і шкідників.

Полив 

Зрошення смородини дає прибавку врожаю 30-100%! При промисловому вирощуванні найбільш продуктивне крапельне зрошення. Всі інші види поливу більш трудомісткі і дають менший приріст врожаю.

Найбільшу прибавку величини ягоди і врожайності дає прокладка двох крапельних стрічок на відстані близько 30 см з однієї й іншої сторони ряду.

Полив проводять в міру необхідності, підтримуючи вологість на рівні 80% повної польової вологоємності. Найкраще встановити датчики, але можна визначати і на око.

  • Якщо ґрунт, взятий із зони залягання коренів, при стисканні в руці не розсипається і не прилипає до руки – вологи достатньо. Якщо ж кришиться – полив необхідний.

Якщо пересушити ґрунт в період цвітіння, ягоди можуть не зав'язатися. При посухи в період росту ягід вони можуть обсипатися, і кисті будуть не повними. При нестачі вологи зменшується розмір ягід. У всіх випадках спостерігається значне зниження врожайності.

Але не слід і зловживати поливом.

При надлишку вологи земля сильно ущільнюється, припиняється доступ кисню до коренів, вони можуть підгнивати. В результаті знижується врожайність, у важкому випадку рослина може загинути.

Підживлення

Регулярні підживлення також дозволяють значно збільшити врожайність смородини.

  • Під плодоносні кущі ранньою весною вносять 40 г азоту (діючої речовини), а після збору врожаю 30-40 г фосфору і 20-25 г калію. 
  • Раз на три роки вносять перегній, до 10 кг на кущ.
  • У період вегетації кущі підживлюють раз на 10-15 днів комплексними мінеральними добривами типу Майстер, поєднуючи їх з поливами.
  • Позитивно впливають і позакореневі підживлення цими ж препаратами. Вносять їх відповідно до інструкції по застосуванню.
  • Але найбільш продуктивним вважається дозоване внесення добрив по системам крапельного зрошення. Для цього монтують систему фертигації, що складається з бака для розчину добрив, дозатора і блоку управління. Така система дозволяє дуже точно вносити добрива, необхідні в той чи інший період розвитку рослин.

Розпушування і прополки

Землю на плантації необхідно підтримувати в пухкому стані.

Якщо ґрунт не рихлити, він сильно ущільнюється після дощів і поливів, що призводить до кисневого голодування рослин. При підсиханні такий ґрунт розтріскується, розриваючи коріння. Крім того, через тріщини волога випаровується не тільки з поверхні, але і з глибинних шарів ґрунту.

Розпушений ґрунт менше випаровує вологу, скорочуючи обсяги поливів. Це дуже актуально при дефіциті води. При регулярному розпушуванні знищують бур'яни, які не тільки тягнуть поживні речовини з ґрунту, конкуруючи з культурними рослинами, а й є проміжними господарями шкідників і збудників хвороб.

Останнім часом на плантаціях смородини стали застосовувати залуження і мульчування. Все частіше в міжряддях висівають різні трави, які періодично скошуються. Виходить свого роду мульча, яка затримує випаровування вологи і підвищує гумусність ґрунту.

Досить багато клопоту викликає обробка ґрунту безпосередньо під кущами. Проводиться вона тільки вручну, сапою.

Тому стали застосовувати посадку смородини на мульчуючі матеріали. Найчастіше використовують геотекстиль. 

Його розстеляють по всій площі плантації, в необхідних місцях роблять хрестоподібний розріз, в який за допомогою гідробуру висаджують смородину. Попередньо під геотекстиль укладають жорстку крапельну трубку. Як варіант встановлюють поверх геотекстилю краплинні системи «павук» які дозволяють вносити воду не по всій довжині ряду, а безпосередньо під кущ.

Звичайно, геотекстиль недешевий, але все окупається економією коштів і часу на прополки і розпушування.

Застосовують і комбінований варіант. Ряди вкривають геотекстилем, а міжряддя задерняють. Або застеляють тільки міжряддя, а в рядах проводять обробки. Досить часто для боротьби з бур'янами травами між рядками використовують гербіциди вибіркової дії типу пантера, франтьер, фюзилад форте та ін. Ці препарати знищують бур'яни, але не шкодять культурним рослинам.

Збір ягід, реалізація

Ягоди смородини для продажу збирають тільки вручну.

  • При будь-якому механізованому зборі ягоди деформуються і втрачають товарний вигляд, термін зберігання і транспортабельність ягід зменшуються в рази. Тому механізоване збирання застосовується тільки при зборі ягід, які  йдуть на переробку.

За кордоном смородину зазвичай збирають в блістери різної місткості (пластикові, картонні і т.п.). У нас на ринках така продукція йде туго, люди з підозрою ставляться до промислових ягід. Тому найчастіше збирають в різні ящики. Але все залежить від кон'юнктури ринку. І про це необхідно подбати заздалегідь.

Асортимент

Промислові сорти повинні відповідати певним критеріям (компактність куща, одночасність дозрівання, сухий відрив, щільна шкірка і т.д.). Тому промислових сортів набагато менше, ніж сортів для хобі-ринку (площі до 0,5 га).

На порівняно невеликих ділянках можна миритися і з розлогими кущами, і з неодночасним дозріванням врожаю. Це може компенсуватися величиною, врожайністю, смаком ягід.

А ось на великих площах це вже проблема практично нерозв'язна. Спробуйте підв'язати пониклі під вагою ягід пагони на 20 тисячах кущів! Тому до вибору сорту необхідно підходити дуже серйозно.

Благо, є дуже багато наших українських сортів, які вже багато років з успіхом вирощують на великих площах і у нас і за кордоном. В основному це сорти селекції Копаня В.П., Шеренгового П.З., Шестопал З.А. – Голосіївська-2, Аметист, Вернісаж, Верховина, Володимирська, Козацька, Софіївська, Черешнева, Ювілейна Копаня та ін.

Саме ці сорти висаджені на більшості плантацій в Україні. Однак при всій принадності цих сортів, у них є один істотний недолік: всі вони технічні і практично у всіх смак з кислинкою.

Є безліч сортів з більш смачними ягодами, але їх поширення стримує відсутність реєстрації в Державному реєстрі сортів рослин, дозволених для вирощування в Україні.

Якщо ж у вас плантація смородини менше 0,5 га, краще вирощувати такі сорти: Мрія-3, Яринка, Нара, Дачниця, Добриня, Сластьона, Пігмей, Атлант, Спокуса, Орловський вальс, Ластівка, Партизанка Брянська та ін.

Що стосується зарубіжних сортів, то вони поки що не конкурентоздатні в порівнянні з українськими та російськими сортами. Останнім часом можна зустріти пропозицію таких сортів як польської селекції як Тібен, Тісель, Рубен, Гоферт і ін. Так, він є достатньо врожайні, ягоди дуже щільні і транспортабельні. Але середній розмір ягід цих сортів 1,5 г і менше. Такі ягоди не будуть  затребувані на свіжому ринку. Та й виводилися ці сорти не для нього, а для переробки.

Зустрічаються і більш великоплідні сорти іноземного походження, але вони не випробувані в наших умовах, тому невідомо, як вони поведуть себе на українських полях. А посадка неперевірених сортів – завжди ризик. Тому при виборі сорту потрібно визначитися з тим, для яких цілей ви збираєтеся вирощувати ягоди, куди реалізовувати, і на підставі цього приймати рішення.

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте