Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Вихованці

Щоб птахи були здоровими: профілактика та лікування захворювань у цесарок

25 червня 2024
511
Щоб птахи були здоровими: профілактика та лікування захворювань у цесарок

Цесарки – унікальні птахи, невибагливі в утриманні та витривалі. Стосується це і схильності до хвороб. Цесарки хворіють значно менше за інших сільськогосподарських птахів (курей, індичок, качок). Так, за здатністю переносити низькі температури (але не вогкість) дорослі цесарки посідають серед свійських птахів перше місце. Але і вони піддаються деяким поширеним хворобам та паразитам. Лікувати хвору птицю важко, часом дорого і не завжди раціонально. Набагато легше попередити захворювання, для чого потрібно вчасно проводити профілактичні заходи. 

Цесарки сильно хворіють, а нерідко і гинуть, через вживання недоброякісного корму. Тому не можна давати їм зіпсовані корми, які тривалий час зберігалися. Дуже важливо годівниці, напувалки, інвентар утримувати в чистоті, регулярно мити гарячою водою з содою і просушувати на сонці або біля інших джерел тепла.  

Серед незаразних захворювань цесарок нерідко зустрічається авітаміноз, особливо групи В. Хвороба вражає нервову систему, спричиняє атрофію м'язової тканини. У птахів погіршується апетит, рухи стають некоординованими, з'являються судоми, знижується несучість.

У цьому випадку птахам згодовують пророщене зерно, зелену масу рослин, свіжі пекарські дріжджі, молочну сироватку, рибне, м'ясне та трав'яне борошно або вводять концентрати вітамінів. 

Нерідко у самок спостерігається жовтковий перитоніт. Основні причини виникнення захворювання – неповноцінне годування, білковий токсикоз при перегодовуванні м'ясо-кістковим або рибним борошном, травматичні пошкодження яєчника і яйцевода, захворювання несучок пулорозом, колібактерізом, паратифом, нестача в раціоні вітамінів Д, Е, марганцю, цинку, кальцію, надлишок фосфору. 

У хворих цесарок збільшується і відвисає живіт, відзначається болючість при промацуванні, загальний пригнічений стан, підвищення температури тіла, посинення сережок і гребеня, погіршення апетиту.

При згодовуванні птахам недоброякісних кормів, білковому перегодовуванні (надлишку м'ясо-кісткового, кров'яного та рибного борошна), нестачі вітамінів, неправильному співвідношенні в раціоні кальцію і фосфору, натрію і калію виникає сечокислий діатез (подагра). Хворі птахи малорухливі, багато п'ють, пір'я у них скуйовджене, суглоби кінцівок опухлі і затверділі, спостерігається болючість при їх промацуванні, знижується несучість. Пір'я біля клоачного отвору забруднено білим послідом, що містить крупинки сечокислих солей, шкіра в цьому місці запалена.

До найпоширеніших незаразних хвороб молодняку ​​цесарок належить омфаліт – погане загоєння пуповини, пов'язане з неповноцінністю яєць та порушенням режиму інкубації. Цесарята малорухливі, нерідко відмовляються від корму, пір'я скуйовджене. Для лікування в першу добу життя їм у воду чи корм додають тераміцин, синтоміцин.

Дуже часто у дорослих цесарок, особливо у молодняку, виникають травми внаслідок переляку. Поява в пташнику сторонніх людей, собак, кішок, щурів, мишей викликає у птахів стрес: птахи збиваються в купи у кутках, давлять один одного. Тому не слід турбувати цесарок уночі, а вдень не можна допускати до пташника сторонніх. 

Інфекційні хвороби при утриманні цесарок у присадибних господарствах трапляються рідко. Відомі випадки захворювання цесарок на пулороз, пастерельоз, сальмонельоз і виключно рідко туберкульоз

До вельми небезпечних протозойних захворювань відносять трихомоноз цесарок. Він вражає молодняк у віці 8-10 діб та старше. Викликають захворювання найпростіші одноклітинні паразити – трихомонади. Основне джерело зараження – хворі птахи та носії, які своїми виділеннями інвазують корми та воду.

Захворілі цесарята сидять насупившись, розпустивши крила, відмовляються від корму, п'ють багато води. У них спостерігається сильний пронос (фекалії у вигляді жовтої пінистої рідини). Хвороба закінчується, як правило, паралічем кінцівок. У середньому гине до 70% цесарят у віці кількох тижнів. 

Відзначено випадки поголовної загибелі молодняку ​​від трихомонозу. Досить часто трихомоноз у цесарят супроводжується масовим ураженням глистами-гетеракісами (гетеракідоз), що паразитують у сліпих кишках. Перебуваючи на обмежених вигулах у дощову, сиру погоду, птахи п'ють із калюж брудну воду і можуть заразитися глистами.

  • Для лікування цесарок, хворих на трихомоноз, використовують осарсол, сульфадимезин, фуразолідон, у хворих на гетеракідоз – фенотіазин.
  • У приміщеннях, де утримують птахів, обов'язково проводять дезінфекцію.

Ефективними методами для запобігання таким захворюванням є: ізольований вміст молодняку, дотримання чистоти в приміщенні та на вигулах, годування доброякісними кормами.

У цесарок рідше, ніж в інших видів птахів, заводяться пухопероїди. Ці безкрилі нашкірні комахи відкладають яйця біля основи пір'я і швидко розмножуються. Харчуються вони відторгнутими частинками шкіри, пером та пухом. Найчастіше паразитують під крилами та біля клоаки.

Пухопероїди викликають у птахів свербіж. Цесарки втрачають апетит, худнуть. У дорослих птахів знижується несучість, може спостерігатися відхід молодняку. 

Найбільш простий спосіб боротьби з пухопероїдами – облаштування у пташнику "зольної ванни"

  • Для цього в дерев'яний ящик (100х70х20 см) насипають дрібний сухий пісок у суміші з золою (1:1). Бажано додати на кожне відро суміші по 200 г порошку сірки.

Цесарки охоче "купаються" у "зольній "ванні", при цьому пори на тілі паразитів забиваються зольним пилом, і вони гинуть. Влітку таку "ванну" можна встановити на вигулі, але обов'язково під навісом, щоб не потрапляла дощова вода. Вміст "ванни" систематично поповнюють. 

Ольга Циганюк 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте