Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Секрети вирощування баклажанів

01 червня 2017
4038
Баклажани

Багато років ми вирощували теплолюбні баклажани у теплиці. Переживши кілька катастрофічно «гарячих» сезонів, коли у немислиму спеку рослини ніби по команді скидали листя, квітки та зав'язі, переселили їх у відкритий ґрунт. Але й там не обійшлось без проблем. Готову розсаду висадили наприкінці квітня, при цьому не зважили на коливання нічних температур. Капризний баклажан миттєво відреагував — скинув майже половину листя. Довелося виводити рослини зі стресу.

А потім встановилася ідеальна для баклажанів погода: спекотні дні, теплі ночі. Краплинний полив, розпушування ґрунту, підживлення робили свою справу — рослини добре розвивалися, нарощуючи зелену масу, активно цвіли та радували гарними плодами.

А останніми роками ми відмовилися від «хімії» і почали активно використовувати біотехнології.

Розробили свою агротехніку, яка дає змогу отримувати високі врожаї добірних смачних плодів. Адже до цього, як і багато городників, були впевнені, що плоди баклажана прісні, майже несмачні… Виявляється, у правильно вирощених плодів і особливий смак, і аромат відчутний, і зовсім немає гіркоти.

Чому ми перестали "хімічити"

Коли довгі роки займаєшся городництвом, починаєш розуміти, що до рослини потрібно ставитися, як до себе — давати рятівну "таблетку" лише за необхідності, коли є реальна загроза здоров'ю. Те саме стосується і арсеналу "хімічної зброї" проти хвороб та шкідників: застосовувати лише у тих випадках, коли перемогти ворога у "рукопашному бою" або здолати хворобу народними засобами неможливо.

Гранично дозовано вносимо навіть біопрепарати.

Адже годувати рослини "на око" - шкідливо і нерозумно. Така коротко наша філософія. З неї виходили, розробляючи свою біотехнологію.

Грядки під баклажани готуємо восени. Під неглибоку оранку вносимо достатню кількість гною, що перепрів (1 відро на 1м2). Навесні, за два тижні до висадки розсади, вносимо добриво ЕМ-бокаші (на основі мікроорганізмів), злегка розпушуємо і рясно поливаємо ґрунт. Температура повітря при внесенні цього добрива має бути не нижче 10 °С, щоб ефективні мікроорганізми, розвиваючись у ґрунті, пригнічували хворобливу мікрофлору.

Насіння баклажанів перед посівом обробляємо в 1%-ному розчині марганцево-кислого калію 30 хв, потім промиваємо у відстоєній воді кімнатної температури і замочуємо в розчині біоглобіну (10 крапель на 1 л води) на 5-6 годин. Біоглобін, або білок життя, - біостимулятор зростання, що прискорює процеси розвитку насіння.

Сходи з'являються на 5-й день посіву. Сіянці починаємо підгодовувати у фазі 1-2 справжніх листків розчином Rost-концентрату 5:5:5 (2 мл на 1 л води). У міру підсихання субстрату продовжуємо поливати розсаду цим препаратом до висаджування її у відкритий ґрунт. Підживлення розсади мікроелементами (розчин препарату терафлекс-старт) проводимо у фазу 2-3 справжніх листків.

Під час укорінення розсади для наростання зеленої маси на кущах проводимо кореневе підживлення біоактиватором азотофіт.

Догляд

Догляд за баклажанами в період вегетації нормальний: полив, розпушування, підживлення, захист від хвороб та шкідників.

Ця культура більш вимоглива до ґрунтового живлення, ніж перець. Її голод вгамовують регулярні (раз на два тижні) кореневі підживлення органо-мінеральним добривом: до цвітіння (Rost-концентрат азотний - 15:7:7 - 20 мл на 10 л води), а після появи зав'язі - Rost-концентрат калійний - 5 :10:15 (20 мл на 10 л води). До речі, якщо ви поливаєте рослини артезіанською водою зі свердловини або водою з колодязя, обов'язково додайте трішки ортофосфорної кислоти (5 мл на 10 л води). І лише потім у підкислену воду вводите Rost-концентрат. А якщо ні, то препарат може випасти в осад.

Після кожного поливу (дощу) злегка (на глибину 3-5 см) зрихлюємо ґрунт, щоб не допустити утворення ґрунтової кірки.

Це дозволяє підтримувати чистоту у міжряддях. Бур'яни у нас не водяться. До того ж, намагаємося мульчувати грядки, щоб зберегти вологу.

Наша порада:

Баклажан не терпить пересихання ґрунту, моментально скидає квітки та зав'язь. Тому ми забезпечуємо безперебійний полив за допомогою краплинного зрошення.

Хвороби баклажанів допомагають подолати профілактичні позакореневі обробки біофунгіцидами (фітоцид – 10 мл на 1 л води та фітоспорин – 25 мг на 5 л води).

У періоди затяжних холодних дощів, коли денна температура знижується до 18-22 ° С, а нічна до 12-15 ° С, обробляємо рослини з інтервалом 8-10 днів розчинами біофунгіцидів, збільшивши дозу вдвічі. Завдяки цьому вони переносять погодні стреси. Профілактичні обробки від шкідників (переважно колорадський жук, кліщі та трипси) проводимо біоінсектицидами актофіт (10-12 мл на 1 л води) або лепидоцид. За сезон 4 обробки з інтервалом у 15 днів цілком достатньо, щоб позбутися дорослих особин колорадського жука та личинок. Рослини обробляємо в суху безвітряну погоду. Препарат починає діяти через 12-24 год. Термін очікування у нього незначний - плоди можна вживати вже через 3 дні.

Формуючи кущ баклажана, залишаємо 3-4 основних стебла, решту видаляємо. Прибираємо також непродуктивні пасинки, нижнє пожовкле листя, що загущає кущ. Плоди виростають великими, вчасно дозрівають.

Три хвилі плодоношення

Не сперечаємося, наша технологія досить трудомістка, але добрий урожай красивих, корисних для здоров'я плодів – найкраща нагорода за всі старання.

Перші плоди баклажанів дозрівають до 20 червня - на 100-110-й день після сходу. Надранні сорти Марія, Посмішка, Ци-ма, Рожевий фламінго. Секрети вирощування баклажановінго, Іспанський солодкий плодоносять дружно. Плоди у них, як правило, циліндричні, довжиною 20-30 см, діаметром 3-4 см, масою 200-300 г, забарвлення від ніжно-лілового до темно-фіолетового. М'якуш у плодів білий, ніжний, зовсім без гіркоти.

Сорти другої групи баклажанів почали дозрівати на початку липня - на 110-120-й день після сходу. Олексіївський, Батайський, Смугастий рейс, Кашалот, Санчо Панса, Смак грибів, Матросік, Соляріс ми визначили до групи ранньостиглих. Плоди у них різні за формою та забарвленням, масою від 150 до 700 г, з білою смачною малонасіннєвою м'якоттю.

Третя група баклажанів почала дозрівати до середини липня (120-130-й день після сходу). Лебединий, Товстий пан, Геліос, Карлсон, Бичаче серце, Бізе, Віолетта, Тонда, Северянін - типові представники групи середньостиглих сортів. Плоди у них дуже великі (маса від 300 г до 1 кг), овально-округлі, кулясті, мають форму бичачого серця або розкритого віяла. Відмінна риса цих сортів: у плодах багато білої смачної м'якоті без гіркоти та дуже мало насіння.

Плоди баклажану для вживання в їжу потрібно збирати в технічній стиглості, а для отримання насіння - в біологічній.

Визначити це просто: якщо плід втратив глянсовий блиск, потьмянів, значить, його м'якоть усередині стала щільною, твердою та гіркого смаку. У їжу такий плід не годиться. Саме тому з збиранням плодів не можна запізнюватися.

У нашій великій колекції є сорти баклажанів на будь-який смак. Винятково корисні плоди можна фарширувати, тушкувати, смажити як гриби або битки, запікати, маринувати, солити, в'ялити, сушити, морозити, вживати протягом усього року. Це смачний, багатий на вітаміни та амінокислоти дієтичний овоч. Хороших усім урожаїв, успіхів та приємного апетиту!

Олена ЦИКАЛЕНКО,
© «Городник»

Фото pixabay.com

comments powered by HyperComments
Новое на сайте