Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Скромна американка в наших садах: розмноження та посадка дерев азиміни

22 лютого 2022
3319
Скромна американка в наших садах: розмноження та посадка дерев азиміни

Азиміна трилопатева (Asimina triloba) відноситься до великої родини Аннонові (Annonaceae) з Північної Америки, де її називають Pаwpaw або Paw Paw.

Вона – єдиний представник родини (серед понад 120 родів), ареал проростання якого виходить за межі субтропічної зони.

Вперше в Україну азиміну було інтродуковано в Нікітський ботанічний сад у 1819 р. На початок XX ст. серед випробуваних у саду інтродуцентів її відзначили як один із найперспективніших видів для вирощування. 

Природні умови росту 

Азиміна трилопатева – реліктовий вид стародавньої льодовикової флори США. Вона природно росте у східних штатах. Кліматичні умови природного ареалу азиміни характеризуються помірно холодною зимою, теплим і вологим літом, середньорічна температура становить 9-12 °С, сума опадів 900-1000 мм. Абсолютний мінімум для північної частини ареалу вбирається у –30 °С.

Для нормального росту, розвитку азиміни та визрівання плодів необхідно не менше 160 днів вегетації за сумою ефективних температур 2600-2800 °С. Північний кордон природного ареалу азиміни поширюється до штатів Нью-Йорк, Мічиган і Канзас, а культурі — до південних районів Канади, яких характерна низька температура повітря до 25—30 °С.

Кліматичні умови України відповідають вимогам до вирощування азиміни – вона росте у Києві у Ботанічному саду ім. О. В. Фоміна, у багатьох ботанічних садах та дендропарках у південній та центральній частині України.

Відносно висока морозостійкість азиміни підтверджується успішним її вирощуванням у колекціях наукових установ, на дослідних станціях, а також садоводамии-аматорами (пошкодження однорічних пагонів були відзначені лише у суворі зими).

Квіткові бруньки азиміни завдяки тонкій захисній оболонці легко витримують заморозки. У разі підмерзання азиміна дуже добре регенерує, пошкоджені рослини відновлюються зі сплячих бруньок.

Найстаріше дерево азиміни у віці 65 років росте у дендропарку Одеського державного університету та у Києві у Ботанічному саду ім. А. В. Фоміна.

Азиміна у великих масштабах (на рівні сортів та форм), була інтродукована в Нікітський ботанічний сад у 1994 р. науковим співробітником С. Ю. Хохловим, який вивчав її та проводив сортовипробування.

Я познайомилася з азиміною в Америці ще в 1993 р. в розпліднику Northwoods Nursery (штат Орегон). Там я багато працювала з цією культурою, освоюючи технологію її насіннєвого та вегетативного розмноження. 

Роботи в розпліднику проводилися з великим розмахом: попит на посадковий матеріал був (і залишається) високим, тому що ця рослина в Америці дуже популярна.

Тоді я не розраховувала на успішне культивування азиміни на півночі нашої країни, вважалося, що ця культура підходить лише для південних регіонів України. Однак у 2001 р. до Національного ботанічного саду привезли кілька рослин та насіння з розплідника.

Ці рослини прижилися – і досвід їхнього вирощування започаткував розмноження азиміни на півночі України.

Розмноження культури 

Азиміну розмножують як насіннєвим, так і вегетативним способом. 

Насіння азиміни після видалення з плодів швидко висихає – вже через 5 днів зберігання на відкритому повітрі вміст води в ньому різко знижується, що призводить до втрати схожості. Вийняте з плодів насіння для збереження життєздатності краще зберігати у вологому субстраті. 

Для отримання добрих сходів необхідна холодна стратифікація (0-5 °С) насіння протягом 3-4 місяців. У стратифікованого насіння в теплих умовах відбувається дорозвинення корінця і сім'ядолей, що забезпечує більш-менш дружню появу сходів. 

Сіяти насіння треба на глибину 2-3 см. Масові сходи з'являються через місяць, а окремі – через 2 місяці. Схожість у правильно збереженого насіння становить 80%.

Посіяне в ґрунт стратифіковане насіння проростає при температурі повітря не нижче 18-22 °С, в наших умовах сходи з'являються наприкінці травня – на початку червня незалежно від термінів весняного посіву. 

  • У перший рік сіянці досягають заввишки 10-15 см, мають 6-10 листків, коренева шийка – 1,5-3 мм у діаметрі. Корінь сіянця стрижневий, коренева система однорічних рослин досягає 150-170 см у довжину, розташована в ґрунті на глибині до 20 см.

При пересадці сіянців з парника в розплідник коріння дуже часто ламаються, тому треба пересаджувати їх з грудкою землі або сіяти одразу в контейнери, з яких потім легко перевалювати рослини в підготовлену посадкову яму.

Для вирощування сортового посадкового матеріалу азиміну розмножують окуліруванням під час масового цвітіння рослин (як правило, в умовах Києва – 5-15 травня), приживаність щеплень становить 75-90%.

Окулірування (і щеплення) азіміни необхідно проводити швидко і акуратно, використовуючи ніж з нержавіючої сталі, оскільки зрізи через високий вміст дубильних речовин на повітрі швидко окислюються.

Рослини азіміни утворюють також кореневу поросль, яку можна відкопувати та використовувати у якості садивного  матеріалу.

Рослини насіннєвого походження зацвітають лише на 5-6-й рік після посадки, урожай наростає поступово, щеплені – вже на 2-3-й рік, швидко вступають у плодоношення.

Урожай формується на торішніх пагонах і залежить від сили росту рослини, умов вирощування, а також від наявності комах-запилювачів та перехресного запилення. Повне масове плодоношення притаманно 10-15-річним рослинам.

Для посадки використовують сіянці або саджанці азиміни. 

Дворічні сіянці висотою 40-50 см з діаметром кореневої шийки 6-9 мм мають 14-20 листків і загальну довжину кореневої системи 2,5-3 м.

Висота саджанців (щеплених сортових рослин) в однорічному віці досягає 60-70 см, діаметр штамбу – 10-12 мм, у них має бути хороше зрощення прищепи з підщепою.

Для посадки азиміни найкраще підходить піднесене, захищене від вітру та добре освітлене місце. При посадці на схилі для запобігання потокам зливових або талих вод треба облаштувати водостоки. 

  • Оптимальна схема посадки, що забезпечує гарний розвиток рослин, 3 м між рослинами та 5 м – у міжряддях. 
  • На присадибній ділянці площа живлення може бути меншою – 2,5 х 4 м, але з огляду на те, що азиміна добре росте і швидко розвивається, бажано не висаджувати близько інші рослини. 
  • Глибина посадкових ям – 50-60 см, ширина – 60-70 см. 

Землю верхнього шару ями змішують з 5-10 кг компосту або перегною, рослину висаджують на горбок, розправляючи кореневу систему, заповнюють яму землею з міжрядь, роблять лунку для поливу.

Після посадки рослини поливають, мульчують торфом, корою, перегноєм. Впродовж вегетаційного періоду поливають за необхідності. 

Світлана Клименко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: Григор'єва О.В. 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте