Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Затишний дім

Рослина з легенди: цілющі властивості солодки голої

05 січня 2023
604
Рослина з легенди: цілющі властивості солодки голої

Солодку голу без перебільшення можна назвати рослиною із легенди.

Так, у країнах Східної Азії вважалося, що вона здатна лікувати людей мало не від усіх хвороб, дарувати їм здоров’я, вічну молодість і красу.

Як ліки солодку голу використовували в Китаї, Індії та середньовічній Європі.

А твердження східних лікарів про те, що солодка за своїми цілющими властивостями не поступається знаменитому женьшеню, додало цій рослині ще більшої привабливості. 

Магія коріння

Солодка гола була відома задовго до нашої ери. Вперше рослина згадується в знаменитому трактаті-травнику «Бень-цао», авторство якого приписують китайському імператору Шень-нуну. Він нібито розсилав гінців по всіх куточках країни збирати зразки рослин, вивчав їхні цілющі властивості і на собі випробовував дію кожної рослини. 

Проаналізувавши декілька тисяч рецептів тибетської медицини, вчені з’ясували, що в зборах лікарських трав солодка використовувалася значно частіше, ніж славнозвісний женьшень. 

Рослина входила до складу майже 98% лікарських зборів.

Вона й сьогодні залишається одним із найбільш затребуваних і популярних представників зеленої аптеки.

Солодка гола (Glycyrrhiza glabra) – багаторічна трав’яниста рослина родини бобових, що набула поширення по всій земній кулі. На території колишнього СРСР у природних умовах росте 12 видів солодки.

Ботаніки розрізняють дві групи солодки: справжня солодка, в корінні якої міститься гліциризин (суміш калієвої та кальцієвої солей гліциризинової кислоти), і несправжня солодка – у неї гліциризин відсутній.

Цінність становить справжня солодка, а саме чотири її види: гола, уральська (лакриця), Коржинського, шорстка.

В Україні солодка гола в природних умовах росте по солончакуватих місцях і приморських схилах на півдні степової частини та в Криму. Солодку голу ще називають: вербець, солодець голий, солодковий корінь, сонячний корінь, лакричник…

У солодки голої дуже потужна коренева система, стрижневий корінь проростає глибоко (до 8 м) в землю. Стебла прямостоячі, розгалужені, до 2 м заввишки. Листя солодки дуже схоже на листя акації. Квітки зібрані китицями в суцвіття, білясто-фіолетові. Плід – видовжений (2-3 см) голий біб, містить 2-6 насінин. Насіння дрібне, гладеньке, жовто-коричневе. 

Цвіте рослина в травні–серпні, плоди достигають у липні–вересні.

Корінь солодки, крім гліциризину, містить флавоноїди, пектини, цукор, крохмаль, аскорбінову кислоту та інші речовини. 

  • Солодковий корінь застосовують як відхаркувальний, пом’якшувальний при кашлі, спазмолітичний, сечогінний та послаблюючий засіб.
  • Гліциризинова і гліциритинова кислоти виявляють протизапальну, протиалергічну, антибіотичну і протипухлинну дію, регулюють водно-сольовий обмін в організмі.
  • Ліки, виготовлені з солодки голої, використовують при катаральних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, астми, запальних процесах шкіри, очей, простатиті, аденомі передміхурової залози, серцево-судинних захворюваннях, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.

Солодка гола – ефективний засіб при отруєнні м’ясом та рибою.

  • Китайські лікарі відносять солодковий корінь до засобів, що омолоджують організм.
  • У суміші з іншими лікарськими рослинами солодку використовують при ожирінні, хронічному алкоголізмі, гострому та хронічному пієлонефриті тощо.

Крім медицини, солодку голу успішно використовують у понад 20 сферах промисловості та сільського господарства.

У харчовій промисловості корінь рослини використовують при виготовленні пива, лимонаду і квасу. Солодка – технічна сировина для виготовлення туші, чорнил, акварельних фарб. Із стебел роблять мотузки, мішковину.

Солодка – гарний барвник, а її зелена маса у вигляді сіна чи силосу йде на згодовування худобі. 

Посильна агротехніка

Виростити солодку голу на присадибній ділянці під силу кожному.

Вона може рости на будь-яких ґрунтах, крім глинистих та надмірно вологих, а також пісків, які влітку висихають. Рослина переносить не надто тривале підтоплення ґрунтовими або повеневими водами. Солодка гола стійка до морозів і посухи, але потребує регулярного поливу.

Розмножують солодку голу насінням та вегетативно.

Насіння у солодки тугоросле, тому перед сівбою його потрібно скарифікувати, перетираючи наждачним папером. Після скарифікації висіяне насіння краще вбирає воду, швидше набухає й проростає.

Утім доцільніше і простіше розмножувати солодку голу вегетативним способом.

Щоб садивний матеріал гарантовано прижився, я роблю так.

  • Рано навесні викопую кореневища солодки, розрізаю їх на відрізки завдовжки 10-15 см, закутую тканиною, посипаною вологим піском, а зверху обгортаю поліетиленовою плівкою. Згорток кладу в тепле місце.

Уже через тиждень перебування в цьому «кожусі» на кореневищах з’являються бруньки. Після висаджування на постійне місце вони дають дружні сходи.

  • Висаджую кореневі живці у квітні, встановлюючи їх вертикально й заглиблюючи в ґрунт на 2-3 см. Відстань між живцями в ряду – 25-30 см, між рядами – 60-80 см. 

Одразу попереджаю, що солодка гола запросто може з’явитися на відстані 3-4 м від маточної рослини. Тому при висаджуванні живців солодки рекомендую відступити від межі на 4-5 м, щоб ваша рослина, бува, не з’явилася на сусідському городі. 

По догляду за рослиною застосовую традиційні агрозаходи: поливаю і видаляю бур’ян.

Весною під перекопку вношу по 4=5 кг перепрілого гною або 1,5-2,0 кг біогумусу на 1 м2. Влітку рослини не підживлюю.

Із лікувальною метою або для інших потреб викопую кореневища 3–4-річних рослин рано навесні або восени, після того як надземні частини рослини починають в’янути. 

Корені ретельно очищаю від залишків ґрунту, мию в холодній воді, видаляю коріння, покрите бурими й чорними плямами чи пошкоджене шкідниками. Сушу корені на сонці, розклавши їх тонким шаром.

Добре висушеним вважається корінь, який легко ламається при спробі його зігнути. Він набуває світло-жовтого забарвлення, на смак нудотно-солодкий через вміст гліциризину.

Готова сировина може зберігатися в кімнатних умовах до 10 років, не втрачаючи лікувальних властивостей.

Із коріння солодки готують лікувальні відвари, настоянки, мазі. За потреби кожен може приготувати ліки у себе вдома.

Для цього15 г коріння солодки необхідно подрібнити й кип’ятити в 1 стакані води протягом10 хв, після чого настояти 1 годину і процідити. Вживати відвар по 1 ст. ложці 4-5 разів на день.

Це чудовий засіб для омолодження організму.

У солодки, порівняно з рештою лікарських рослин, безліч переваг, але, мабуть, найголовніша – здатність посилювати цілющу дію інших трав, що входять до лікарських зборів.

До того ж, попри свої дивовижні цілющі властивості, солодка не належить до екзотичної флори, вона невибаглива у вирощування і сама себе культивує. Достатньо посадити кілька кореневих живців, і через 3-4 роки матимете цілу плантацію цієї унікальної культури. 

Валентина Ткаченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте