Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Плями на вишні: поширені хвороби культури та захист від них

01 червня 2022
982
Плями на вишні: поширені хвороби культури та захист від них

Найбільш поширені грибні хвороби вишні – моніліоз, клястероспоріоз та кокомікоз.

Встановлено, що у сприйнятливих сортів вишні моніліальний опік спричиняє загибель 50-80% суцвіть, 50-60% пагонів, клястероспоріоз та кокомікоз – обсипання 50-80% листя, сіра гниль вражає 60-90% плодів.

Поширення патогенів залежить від вологості: за частих опадів розвиток хвороб посилюється, при дефіциті вологи – загасає.

Глобальна зміна клімату в останні десятиліття спричинила підмерзання та загибель багатьох дерев вишні. Зимові відлиги забезпечили успішну перезимівлю збудникам хвороб та їхнє масове поширення в період вегетації.

Моніліальний опік – весняна форма прояву моніліозу. Вражає всі кісточкові культури, але найбільше страждають вишня і абрикос. Так, за останні десятиліття від поразки моніліальним опіком загинуло безліч рослин повстяної (китайської) вишні, яку раніше можна було зустріти майже в кожному дворі або на садовій ділянці.

Моніліальний опік вражає також культурну вишню. Зараження відбувається під час цвітіння. Після розпускання бутонів спори потрапляють на рильце квітки, проростають, грибниця проникає в квітконіжку, з неї – в квітковий пагін. Тому в період цвітіння можна виявити побуріли і зів'ялі квіти, які потім засихають. Прохолодна та волога погода під час цвітіння сприяє прогресу хвороби. Цвітіння затягується, отже, рівень зараження росте. На уражених органах утворюються спори у вигляді світло-сірих подушечок. Влітку вони заражають плоди: інфекція потрапляє до них після порушення цілісності шкірки шкідниками. Заражені плоди загниють і опадають або засихають і висять на дереві.

Стійкі до хвороби сорти: Шпанка рання, Анадольська, Гріот український; сильно уражаються Гріот остгеймський, Володимирська, Любська, Жуковська, Чорнокорка, Лотівка, Норд Стар.

Клястероспоріоз, або дірчаста плямистість, аналогічно моніліозу вражає всі кісточкові, але більше за інших – абрикос і персик. На ураженому листі утворюються жовто-бурі, різної величини і форми плями з малиновою облямівкою, які згодом випадають, і листя стає дірчастим. При сильному розвитку хвороби листя обсипається.

Характерна ознака клястероспоріозу на плодах – усихання ураженої м'якоті до кісточки, від чого плоди стають потворними.

Гриб зимує у вигляді конідій у корі та деревині уражених пагонів. Під час зимових відлиг, коли дерева ще у стані спокою, патоген утворює спори, що заражають бруньки та пагони. У період вегетації інфекція переноситься на здорові рослини комахами або потрапляє на них під час вітряної погоди чи дощу.

Відносно стійкі до хвороби сорту: Підбельська, Жуковська, Володимирська, Любська, Шпанка краснокутська, Шпанка рання, Ревертон, Ребатська красуня.

Кокомікоз сильно вражає вишню та черешню, слабо – сливу, терен, антипку, абрикос, мигдаль. Зовсім не вражає повстяну вишню та персик. Характерні симптоми кокомікозу: дрібні плями темно-бурого кольору на верхній стороні листя. З нижнього боку листа у місцях плям утворюються спори. Гриб вражає також плодоніжки та плоди (великі втиснуті ділянки коричневої м'якоті). Первинна інфекція проявляється пізно – у середині травня, через що первинні ознаки можна виявити в червні, а при сухій та спекотній погоді хвороба взагалі не розвивається. Зимує гриб у вигляді міцелію на опалому листі. 

Сильний розвиток плямистостей (клястероспоріоз, кокомікоз) викликає в дерев передчасне обсипання листя – наприкінці липня чи у серпні. Передчасний листопад погіршує загальний стан рослин: у них закладається мало плодових бруньок; знижується морозостійкість, що призводить до вимерзання дерев у суворі зими; зменшується врожайність і погіршується якість плодів у рік зараження, а то й у наступний. У хворих дерев підвищується чутливість до різних стресів (шкідники, хвороби, екстремальні погодні умови).

Сильно уражаються хворобою сорти: Анадольська, Володимирська, Любська, Гріот остгеймський, Гріот український, Радість. Слабко вражаються – Шпанка рання, Мелітопольська десертна, Тургенєвка, Олімпійська, Пам'яті Вавілова, Гріот серідко, Альфа, Ровесниця, Норд Стар, Нічка, Ребатська красуня.

Стійкість вишні до кокомікозу залежить від підщепи. Дерева на антипці хворіють більше, ніж щеплені на сіянцях черешні та вишні.

Для обмеження поширення цих хвороб важливе значення має виконання комплексу профілактичних та захисних заходів щодо догляду за вишнею.

  • Для профілактики проводять кореневі та позакореневі підживлення рослин, у посушливий час їх поливають, що значно підвищує стійкість до шкідливих організмів. 
  • Уражені моніліальним опіком, висохлі пагони через два тижні після цвітіння вирізають та спалюють.
  • У період вегетації гнилі плоди збирають та закопують у землю.
  • Уражені пагони та плоди є джерелами хвороби, які до приходу весни необхідно знищити.
  • Загущена крона сприяє розвитку хвороб вишні, тому потрібна омолоджуюча обрізка старих дерев, з обов'язковим видаленням уражених моніліозом гілок.
  • Уражене листя періодично протягом вегетації згрібають і компостують.

У фенофазі “зелений конус” вишню обприскують 3%-ною бордоською рідиною (300 г мідного купоросу та 400 г свіжого гашеного вапна на 10 л води).

Сприйнятливі до моніліального опіку сорти перед цвітінням і після нього обприскують топазом, 10% к.е. (10-15 мл), топсином М, 70% с.п. (8-10 г) або хорусом, 75% в. (2,5-3 г на 10 л води). Після обробки діюча речовина системних фунгіцидів проникає в рослину та виліковує дерева після їх зараження патогеном.

Щоб запобігти розвитку стійкості у збудників хвороб до препаратів, щоразу під час обприскування використовують новий фунгіцид. 

Слабо уражені сорти обробляють один раз перед цвітінням. Вчасно проведені обробки дерев проти комах (вишневий слоник, вишнева муха, казарка) зменшують ураження плодів сірою гниллю.

Для обмеження поширення плямистостей через 8-12 днів після обробки, проведеної наприкінці цвітіння, дерева обприскують купроксатом, 34,5% к.е. (50 мл), вектрою, 10% к.е. (3 мл), сапролем, 19% к.е. (10-20 мл), скором, 25% к.е. (2 мл) або стробі, 50% в. (2 г на 10 л води). Після цвітіння рекомендується провести три обробки з інтервалом 8-12 днів.

Під час проведення останньої (третьої) обробки необхідно витримувати термін до збирання врожаю, під час якого відбувається напіврозпад діючої речовини фунгіциду. Цей термін називають періодом очікування, тривалість якого залежить від токсичності препарату. Наприклад, у вектри період очікування 45, купроксату – 15, скору – 30 днів. В інструкції, що додається до препарату, зазначено кількість днів, необхідних для безпечного застосування фунгіциду.

Сорти, що сильно вражаються плямистістю, після збору врожаю обробляють ще 1-2 рази фунгіцидом.

Під час згрібання листя та обробітку ґрунту намагаються не пошкодити кору на штамбах, бо рослини на це дуже болісно реагують. З ран виступає камедь, у якій накопичується інфекція. Камедні рани лікують. Для цього обережно зчищають утворену камедь, захоплюючи 4-5 мм здорової тканини, дезінфікують рани 1%-ним розчином мідного купоросу і замазують садовою замазкою або олійною фарбою.

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте