Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Огород

Підземний "артишок": вирощування, користь та цілющі властивості топінамбура

12 октября 2020
306
Підземний "артишок": вирощування, користь та цілющі властивості топінамбура

Останнім часом все більше людей вдаються до народної медицини, вибираючи для лікування і попередження хвороб натуральні рослинні продукти.

Один з таких смачних лікувальних засобів – топінамбур. Його бульби містять багато вітамінів, мінералів і органічних кислот.

Однак головна цінність топінамбура – інулін – природний аналог інсуліну. 

У деяких країнах Європи цю рослину вважають справжнім делікатесом і називають «підземним артишоком». В Україні топінамбур з'явився більше трьох століть тому. 

Універсальна багатогранність

Ще в давні часи Авіценна використовував топінамбур для лікування багатьох хвороб. Зараз цю рослину застосовують в традиційній і народній медицині, промисловому виробництві продуктів харчування, спирту етилового, кормів для тварин і навіть палива для автомобілів.

В останні 15-20 років в Америці і Європі топінамбур активно застосовують як біоенергетичну, харчову, лікувальну, кормову культуру. Його використання дозволяє оберігати єкологію та економити природні ресурси. 

Згідно зі статистичними даними, близько 25% населення похилого віку хворіють на цукровий діабет і потребують повної або часткової заміни сахарози фруктозою. Топінамбур містять інулін, який розщеплюється в шлунково-кишковому тракті на молекули фруктози. Нерозщеплені частина інуліну виводить з організму радіонукліди, важкі метали, холестерин, жирні кислоти, шлаки і токсини.

  • Людям, які хворіють на цукровий діабет, рекомендовано вживати 2-3 сирих бульби топінамбура 3 рази в день за 10-15 хвилин до їжі. У традиційній медицині порошок з бульб цієї культури додають в протидіабетичні біологічно активні харчові добавки.

Крім того, до складу топінамбура входить 28 амінокислот, які, як відомо, людський організм не здатний синтезувати самостійно.

Топінамбур успішно використовують для лікування дисбактеріозу (зокрема, через довготривале приймання антибіотиків), подагри, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу, профілактики раку і інфаркту міокарда.

  • При загостренні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки рекомендовано за 30 хв до їди приймати по 0,5 склянки соку топінамбура або ж квасу з топінамбура (для його приготування подрібнені бульби залийте холодною кип'яченою водою і поставте в тепле місце на 2-3 дні).

Протипоказаний топінамбур тільки в разі індивідуальної непереносимості.

У харчовій промисловості з топінамбура виробляють фруктозні сиропи, дріжджі, високоякісний спирт (96% об.) для виготовлення лікереводочних виробів, молочну та лимонну кислоти, винний оцет і ін. Цікаво, що з топінамбура виходить в 1,5-3,7 рази більше спирту, ніж з цукрових буряків, картоплі, зерна кукурудзи чи пшениці.

Надземна частина топінамбура використовується в якості кормової культури (зелений корм, сіно, силос, трав'яне борошно), а також для виробництва біопалива для автомобілів.

Топінамбур – одна з небагатьох рослин, яка не містить радіоактивних речовин.

Він має високу продуктивність фотосинтезу – в 10 разів більше, ніж у інших культур. Це означає, що рослини топінамбура збагачують повітря киснем і покращують екологічну середу.

Для порівняння: 1 га посадок топінамбура поглинає за рік 6 т вуглекислого газу, а 1 га лісу – 3-4 т.

Топінамбур стійкий до кислотних дощів, сприяє окультуренню ґрунтів, оберігає їх від водних і вітрових ерозій, створює захисні зелені бар'єри. Крім того, він практично не хворіє і не уражується шкідниками, прекрасно відлякує попелицю.

Біологічні особливості

В Україні топінамбур поширений практично повсюдно, але обробляється на невеликих площах.

Це багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Зовні нагадує соняшник, але, на відміну від нього, формує в ґрунті бульби. На одному місці може рости до 25 років, проте найкращі врожаї дає в одно-, дво- або трирічній культурі.

Топінамбур – засухо- і морозостійка культура, до умов вирощування не вимоглива. Сходи переносять заморозки до -6 °С, дорослі рослини - до -8 °С. Бульби можуть зимувати в ґрунті і при температурі -40 °С. Коренева система у топінамбура мичковата, стебло пряме, 1,5-2 м у висоту. Суцвіття – кошик діаметром 3-4 см.

Топінамбур – рослина короткого дня. В умовах України розмножується бульбами, які бувають грушоподібної, веретеноподібної і довгасто-овальної форми. Забарвлення бульб – біле, жовтувате, рожеве, фіолетове; м'якоть – біла і кремова. Одна рослина формує 30-40 бульб, різних за величиною і масою (від 25 до 250 г).

Смак у топінамбура солодкуватий, мабуть, тому його і стали називати земляною грушею. 

Агротехніка і розмноження 

Бульби топінамбура висаджують за схемою 70х40-60 см на глибину 10-12 см.

Роблять це ранньою весною, коли ґрунт прогріється до 6-8 °С, або восени, за 2-3 тижні до настання стійких холодів, щоб бульби встигли вкоренитися, але не відросли.

При появі сходів ґрунт розпушують в рядках і міжряддях після кожного дощу або поливу до змикання рядків.

Збирають бульби по потребі з кінця вересня до замерзання ґрунту.

На відміну від картоплі, топінамбур погано зберігається в підвалі (швидко в'яне). Найкраще залишати бульби на грядці, вони добре зимують в ґрунті. Взимку їх можна викопувати в період відлиг, а навесні – як тільки відтане ґрунт і до початку відростання. 

Як бачите, вирощування топінамбура не вимагає особливих зусиль і фінансових витрат. А ось користь, яку він принесе вашому організму, компенсує всі докладені зусилля.

Відмінний рецепт

Салат з топінамбура «Вітамінна бомба»

Необхідні продукти: 400 г очищеного топінамбура, 1/2 склянки журавлини, 1 пучок крес-салату, по одному зеленому, жовтому і червоному болгарського перцю, 6 стрілок зеленої цибулі.

Для соусу: 3 зубчики часнику, 1/3 склянки яблучного оцту, 1/3 ст. меду, 3 ст. л. гірчиці, 1/3 склянки соняшникової олії, по 3-4 гілочки петрушки, кропу і кінзи, сіль і мелений перець – за смаком. 

Топінамбур і болгарські перці нарізати соломкою, додати журавлину, подрібнені зелену цибулю і крес-салат. Трави і часник промити і дрібно нарізати. Змішати оцет, мед, гірчицю, часник, олію, петрушку, кріп, кінзу, сіль і мелений перець. Отриманим соусом заправити салат, прикрасити листям петрушки, залишити маринуватися при кімнатній температурі на 1 г. 

Олена Семенченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com

comments powered by HyperComments
Новое на сайте