Пережити морози без втрат: етапи підготовки троянд до укриття

Вибір сорту та місця посадки 

Троянди, що культивуються в наших садах, виведені з диких видів – у природі їх, за різними джерелами, від 200 до 350, більшість з яких ростуть у субтропічних районах планети. За історичними даними, зображення квіток троянди знаходили у пам'ятниках культури Ассирії та Вавилону (4–5 тисячоліття до н.е.). Культура троянд почалася в Стародавній Персії (Ірані) і звідти прийшла до Стародавньої Греції.

Сучасний сортимент троянд налічує понад 10 видів та 30 тисяч сортів. 

Більшість із них походять із зон з м'яким кліматом і є результатом складної гібридизації. Вибираючи саджанець троянди для свого саду, варто дивитися не лише на фото квітки, а й познайомитися з характеристиками сорту та відгуками троянд вашого регіону.

Морозостійкими, що майже не потребують укриття, вважаються видові троянди або шипшини, наприклад, троянда зморшкувата з рожевими простими квітками та її культурні сорти з махровими квітками білого та пурпурового забарвлення, центифольні (R. сentifolia, у нас її називають «чайною трояндою»), троянди корична (R. Majalis), найколючіша та т. ксантина з жовтими квітками.

У колекціях ботсадів України вирощують близько 40 видів шипшин, придатних для озеленення, що відрізняються рясним цвітінням та яскравими плодами: троянди багатоквіткову, сизу, блискучу, білу, галльську (французьку), альпійську та інші. 

Більш теплолюбні чайно-гібридні троянди, багато сучасних сортів яких з чудовою формою квітки виведені для вирощування в теплицях, в морозні зими можуть сильно обмерзнути і навіть загинути. Відносно морозостійкими вважаються троянди груп флорибунда, поліантові, ґрунтопокривні, паркові та шраби.

Плетисті троянди, що цвітуть на пагонах минулого року, завдають чимало клопоту зі зняттям з опори та укриттям, а після сильного обмерзання можуть взагалі не цвісти наступного сезону. Особливо клопітно зберігати штамбові троянди.

Тому перш ніж вибирати саджанці, добре подумайте, чи готові ви забезпечити їм належний догляд.

Другою важливою умовою гарного росту, цвітіння та вдалої зимівлі троянд є посадка кущів на добре освітленому, вкритому від морозних вітрів (бажано біля південної стіни) місці, де навесні немає застою холодного повітря та сніг швидко тане, не злежуючись у крижану брилу, а вода не застоюється у ґрунті. 

Здоровий та міцний кущ 

Про подальшу зимівлю варто потурбуватися ще наприкінці літа – на початку осені.

• У вересні проводять останнє підживлення добривом, що містить калій і фосфор. Наразі в садових центрах пропонують спеціальні комплексні осінні добрива з мінімальним вмістом азоту для троянд.
• Якщо осінь суха, проводять осінній вологозарядковий полив.

Троянди продовжують цвісти до самих морозів, і багато аматорів розчулюються такому рясному цвітінню.

Однак зелені, невизрілі, пагони, що активно ростуть, найбільш вразливі, тому з настанням низьких температур слід обрізати верхню частину кущів (від 1/3 до 1/2, повну обрізку згідно з групою і сортом проводять навесні), що пригальмує їх ріст і дасть рослині сигнал до початку періоду спокою. Здерев'янілі пагони набагато стійкіші до впливу морозів.

Також проводять санітарну обрізку, повністю вирізаючи хворі, слабкі, пошкоджені, загущуючі пагони.

Часто листя троянд не опадає, а залишається зеленим або висихає. Його слід обірвати, а також ретельно згрести і утилізувати опале листя.

Хворі частини рослини залишати поряд із кущем або відправляти в компост не можна, оскільки збудники хвороб та шкідники троянд зимують у ґрунті, а навесні знову атакують рослини.

Наприкінці осені проводять обприскування куща та прикореневого кола проти зимуючих стадій шкідників та хвороб бордоською сумішшю, препаратами Брунька, Препарат 30Д тощо. 

Укриття троянд на зиму 

З укриттям троянд поспішати не варто. Багато аматорів дуже стараються і вже у вересні, поки погода хороша, намагаються швидше закінчити з садовими роботами. Однак перші заморозки частково дезінфікують, а головне – загартовують і викликають здерев'яніння пагонів. 

Період загартовування троянд та поступовий перехід у стадію спокою перед суворими морозами дуже важливий.

У рослині відбуваються складні біохімічні процеси, відкладаються запаси поживних речовин, зменшується вміст води у тканинах, уповільнюється обмін речовин та дихання. Крім того, надто раннє укриття викликає утворення конденсату і випрівання рослин, що вкрай погано позначається на зимівлі та здоров'ї саджанців. 

До укриття приступають тільки після настання стійких заморозків.  

Важливо приділити увагу посадженим восени молодим саджанцям, що не встигли добре вкоренитися, особливо імпортного виробництва, які не пройшли акліматизацію.  Саджанці багатьох сортів недостатньо зимостійкі тільки в молодому віці, а зміцнівши, вже наступного сезону зможуть зимувати з легким укриттям або без нього.

• Насамперед утеплюють кореневу систему троянд.
• Місце щеплення при правильній посадці заглиблено нижче поверхні ґрунту на 3-5 см. Кращим і найпростішим вважається підгортання нижньої частини куща шаром ґрунту на висоту 10-15 см.
• Також застосовують мульчу з перепрілого або розкисленого верхового торфу (рН 5-6), заздалегідь компостованої кори та стружки, соломи або лушпиння насіння. Мульча живить рослину, оберігає коріння від вітру та холоду, а також сприяє збереженню у ґрунті вологи. 

Частину куща, що виступає над землею, утеплюють різними способами, залежно від розміру і висоти куща, а також наявності покривних матеріалів. 

Кущі троянд бувають низькорослі (групи мініатюрні – від 15 см, поліантові, спрей – до 50 см), середньорослі (флорибунда, ґрунтопокривні та патіо – 50–100 см) та високі (грандифлора, паркові, шраби, плетисті – понад 100 см).

Найкращий матеріал для обв'язування троянд – ялиновий або сосновий лапник, який не тільки зручний у застосуванні, виглядає привабливо, не злежується, даючи дихати рослинам, але й має фітонцидні властивості. Можна поєднувати різні матеріали (мішковину, агроволокно, покривала). 

Не можна застосовувати матеріали, які погано провітрюються. Оскільки в нашій кліматичній зоні взимку часто бувають відлиги, то під такими матеріалами рослини випрівають і уражаються грибними захворюваннями. 

Пам'ятайте, що всередині будь-якого укриття температура не вища, ніж на вулиці. Укриття головним чином запобігає обмерзанню, впливу висушуючого морозного вітру, а також захищає кору від різких перепадів температури, коли вдень яскраве сонце розігріє поверхню, а вночі вдарить мороз, що викликає морозобоїни та відшаровування кори.

Плетисті троянди знімають з опори, кілька прийомів укладають на землю, обв'язують агроволокном (мішковиною, брезентом) і вкривають мульчею або лапником, притиснувши зверху вантажем або зміцнивши шпильками від здування вітром. 

Особливого піклування вимагають штамбові троянди. Для обв'язування штамбів щеплених троянд застосовують стебла очерету, бамбук, солому, агроволокно.

Спосіб №1: кущ підкопують з одного боку і обережно в кілька прийомів, щоб не зламати штамб, пригинають до землі, закріплюють стовбур шпильками, вкривають агроволокном та лапником. Основу стовбура підгортають горбком землі. 

Спосіб №2: штамбову троянду викопують, висаджують у контейнер і переносять на зберігання в підвал, що добре провітрюється або інше укриття з температурою близько 0 °С. Впродовж зими ґрунт підтримують у вологому стані, контролюючи, щоб температура залишалася прохолодною і не викликала пробудження бруньок.

Вікторія Рой 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора