Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Овоч, вартий пошани: особливості вирощування та вживання пастернаку

14 листопада 2024
691
 Овоч, вартий пошани: особливості вирощування та вживання пастернаку

Пастернак належить до родини окружкових (селерових). На вигляд він схожий на велику білу моркву, за смаком нагадує селеру або кореневу петрушку. А ось за поживною цінністю перевершує своїх нині більш популярних родичів. Недарма в давнину пастернак шанували більше, ніж зараз. Його використовували не лише як харчову, а й як лікувальну рослину – пастернак вживали, щоб зцілитися від занепаду сил, вилікувати застуду та запалення. 

У їжу використовують лише коренеплоди пастернаку, його велике листя грубе, жорстке і неїстівне. Натомість коренеплоди – справжнє джерело вуглеводів –15,4% (для порівняння: у моркві – 8,3%, у петрушці 10,1%, у селері 9,7%).

Багаті вони білками, клітковиною, крохмалем, вітаміном С (до 40 мг%), вітамінами В1, В2 та РР, а також різноманітними мінеральними солями.

Це робить пастернак одним із цінних дієтичних продуктів харчування, особливо у зимові та весняні місяці.

Вчені медики встановили, що регулярне вживання пастернаку сприяє підвищенню апетиту, поліпшенню травлення, зміцненню стінок капілярних судин. У давній медицині настій і відвар коренів застосовували як сечогінний засіб при набряках і водянці, а також для відновлення статевої функції, використовували для зняття больового синдрому при ниркових, печінкових та шлункових кольках, ним рятувалися від простудної лихоманки та кашлю. Спиртову настойку застосовували при депресії. 

У сучасній медицині плоди пастернаку використовують як сировину для отримання препаратів, якими лікують вітіліго (сприяє репігментації знебарвлених ділянок шкіри) і гніздове облисіння (стимулює ріст волосся), а також для отримання феррокумарину пастинацину – судиннорозширювального засобу, який попереджує приступи стенокардії при коронарній недостатності та неврозах серця.

Такий широкий спектр лікувально-дієтичних властивостей пастернаку дозволяє говорити про нього, як про цінну городню рослину, яка має бути відновлена ​​у своїх правах. Його треба частіше вживати в їжу і вирощувати повсюдно, подібно до інших коренеплодних овочів. 

Від посіву до збирання 

Для пастернаку відводять родючі суглинні ґрунти з глибоким орним горизонтом, заплавні ґрунти або окультурені торфовища. За врожаєм коренеплодів з ним не конкурує жодна просапна культура.

Глинисті, з малим вмістом органічних речовин та кислі ґрунти для вирощування пастернаку не придатні.

У порівнянні з морквою пастернак більш вологолюбна культура, але для нормального росту та розвитку потребує рівномірного зволоження ґрунту. При надлишку вологи та близькому стоянні ґрунтових вод рослини хворіють.

Серед коренеплідних рослин пастернак найбільш холодостійкий і морозостійкий. 

Насіння проростає при температурі 3-4 °С, сходи витримують заморозки 6-8 °С, а дорослі рослини у всіх зонах України чудово зимують у ґрунті. 

Розмножується пастернак насінням. Висівають його після капусти, огірків, картоплі.

  • Восени під перекопування вносять органічні та мінеральні добрива з розрахунку 5-6 кг перегною на 1м2, азотні добрива краще вносити навесні перед посівом.
  • Насіння пастернаку більше, ніж у петрушки, але проростає так само повільно, тому перед посівом його замочують у чистій воді або в розчині мікроелементів впродовж двох-трьох діб, щодня змінюючи воду (розчин), після чого просушують до сипучого стану. 
  • Сіють ранньою весною з міжряддям 45 см, глибина загортання насіння на важких ґрунтах 2,0-2,5 см, на легких – 3,0-3,5 см.
  • Насіння починає проростати при температурі 2-3 °С, сходи, як правило з'являються на 15-20-й день. 

Одночасно з основною культурою часто висівають скоростиглу маячну культуру (редис, салат), це дозволяє раніше проводити розпушування, щоб не допустити утворення ґрунтової кірки, що ускладнює доступ повітря до кореневої системи, а також своєчасно виполювати бур'яни.

Рослини пастернаку дуже страждають від загущення у ряду. Тому їх проріджують: вперше при утворенні 2-3 листків на відстані 5-6 см, вдруге остаточно, залишаючи між рослинами 10-15 см. Це збільшує площу живлення рослин, сприяє більш швидкому формуванню та розвитку коренеплодів. 

Подальший догляд зводиться до розпушування, прополювання бур'янів і поливу.

Велику роль відіграє своєчасний полив. Якщо стоїть спекотна суха погода та відчувається нестача вологи, ріст рослин припиняється, що спричиняє огрубінню та викривленню кореня.

У спекотні дні листя пастернаку виділяє пекучі ефірні олії, які, потрапляючи на оголені частини тіла, викликають опіки. Враховуючи цю особливість, у сонячну погоду не варто проводити на ділянці роботи, краще перенести їх на ранковий або вечірній час.

В іншому агротехніка пастернаку нічим не відрізняється від технології вирощування коренеплідних овочевих культур.

Прибирають пастернак пізніше за всі коренеплоди, до настання стійких заморозків. Коренеплоди викопують вилами або лопатою, обрізають бадилля і вкорочують коріння так, щоб поперечний зріз у діаметрі не перевищував 0,5 см. Зберігають їх у льоху, присипавши піском, – так само, як моркву.

Про насіння

Залишені у ґрунті на зиму коренеплоди викопують у березні-квітні, після відтавання ґрунту. Коренеплоди, що перезимували в грунті, швидше відростають, а насінники дозрівають на 10-12 днів раніше.

Пастернак – рослина дворічна. У перший рік життя утворює м'ясистий коренеплід округло-сплюснутої або конусовидної форми та прикореневу розетку листя, у другий рік життя цвіте та утворює насіння.

Для отримання насіння використовують здорові коренеплоди середньої величини із характерними сортовими ознаками.

  • Навесні маточники висаджують з міжряддям 70 см, відстань між рослинами в рядку – 25-30 см.
  • Оскільки пастернак перехреснозапилювана рослина, щоб уникнути перезапилення з іншими видами, необхідно дотримуватись просторової ізоляції: у відкритій місцевості – 2 км, на захищеній ділянці – 600 м.
  • Прибирають насінники пастернаку в два прийоми: спочатку зрізають визрілі центральні парасольки першого порядку, що дають більше за розміром насіння, потім – всі інші. 
  • Ознакою дозрівання насіння служить побуріння парасольок та загинання країв усередину.
  • Після дозарювання та просушування насіння обмолочують і кладуть у полотняний мішечок, який зберігають у сухому місці за кімнатної температури.

З настанням стійких холодів можна посіяти пастернак під зиму, тоді сходи з'являться рано навесні. 

Давно пора спробувати 

Навіть ті городники, що вирощують пастернак, далеко не завжди знають, як його смачно приготувати. Але це зовсім нескладно. Приємний солодкуватий смак і тонкий ніжний аромат коренеплоду зроблять звичні нам страви набагато цікавішими. Взяти хоча б той самий борщ чи фарширований перець, тушковану капусту чи овочеве рагу. Спробуйте замість моркви покласти у ці страви пастернак, і ви одразу відчуєте різницю. 

Салат

Корінь пастернаку натирають на великій тертці, додають дрібно нашатковані яблука, тертий хрін, цибулю, зелень. Заправляють салат майонезом чи сметаною, солять за смаком. 

Суп 

Пастернак і картоплю ретельно миють, чистять та нарізають кубиками. Потім заливають бульйоном, додають підсмажену цибулю, солять, посипають дрібно нарізаною зеленню кропу, петрушки, базиліка.

Яєчня

Пастернак очищають, відварюють у підсоленій воді, потім нарізають кубиками, кладуть на сковороду з розігрітим  вершковим маслом, заливають яйцями і підсмажують.

Биточки 

Корінь ретельно промивають, нарізають кружальцями (пластинками), заливають водою і дають прокипіти кілька хвилин. Воду зливають, пластинки пастернаку охолоджують, обвалюють в борошні, змочують у збитому яйці і підсмажують на вершковому маслі до золотистої скоринки. Подаючи до столу, прикрашають листям салату, кружальцями помідора, гілочками петрушки.

За матеріалами Майї Григоровської, Ганни Краснопольської 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com, pexels.com

comments powered by HyperComments
Нове на сайті