Ваш помічник кожен день
Підпишіться

Осінні помідори приймають естафету: сорти у захищеному ґрунті

10 жовтня 2022
773
Осінні помідори приймають естафету: сорти у захищеному ґрунті

Свіжими помідорами, смачними та корисними, хочеться насолоджуватися якомога довше.

Є кілька варіантів продовжити термін вживання улюблених овочів.

Можна плоди виростити у відкритому ґрунті, а потім зібрати до заморозків і зберігати в приміщенні з регульованим температурним режимом, застосовуючи різні способи дозарювання.

І все ж більш гарантований урожай помідорів у позасезонний період дає вирощування у захищеному ґрунті. 

Оцінюємо можливості

Тепличне вирощування помідорів в осінній період – спосіб затратний, незважаючи на те, що продукція в холодну пору року має попит і має досить  високу ціну.

Основні витрати припадають на:

  • обігрів теплиць (50%);
  • придбання насіння та вирощування розсади;
  • догляд за рослинами. 

Щоб окупилися витрати на вирощування овочів, необхідно максимально використовувати площу теплиць – застосовувати методи горизонтальних грядок і вертикального обсягу.

Для захищеного ґрунту важливо правильно вибрати сорти та гібриди.

У теплицях переважно використовують індетермінантні сорти та гібриди. Ці рослини самостійно не вивершуються, постійно ростуть як у висоту, так і завширшки.

У будь-якій теплиці буває недостатньо світла чи тепла, підвищена вологість чи її різкі коливання. Тому сорти чи гібриди мають бути стійкими до екстремальних умов вирощування. 

Готуємо ґрунт

Дезінфекція. Перед початком вирощування тепличний ґрунт потрібно обов'язково продезінфікувати.

Найбільш ефективний спосіб знезараження ґрунту – пропарювання. Зораний ґрунт накривають армованою або термостійкою поліпропіленовою плівкою, яку фіксують по периметру. Потім під плівку нагнітають пару. Ґрунт повинен прогрітися до 90 °С на глибину 30 см. Періодична обробка ґрунту паром сприяє підвищенню в ньому водорозчинних солей марганцю, іноді в токсичній кількості (у цьому випадку ґрунт промивають водою). Обробка парою рівнозначна внесенню близько 100 кг/га азоту, вона знижує доступність калію для рослин, не викликаючи при цьому змін розчинності фосфатів. 

Доступний та поширений спосіб знезараження ґрунту в теплиці – волога дезінфекція. Для цього використовують 5-10% розчин формаліну (1 л/м2).

Стерилізацію ґрунту бажано проводити щорічно.

Склад ґрунту. Шар ґрунту має бути не менше 40 см (коренева система помідорів поширюється на 30-35 см), ґрунт бажано завезти цілинний. Частина органічних добрив у ґрунті має бути не менше 1/5 (компост, перегній тощо).

Існує досить багато варіантів тепличного ґрунту для помідорів: 

  • 40% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 50% дерну легкого механічного складу, 10% кварцового піску;
  • 40% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 30% перегною, 20% низинного торфу, 10% кварцового піску;
  • 50% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 30% перегною, 20% низинного торфу; 
  • 70% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 20% перегною, 10% кварцового піску; 
  • 75% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 20% низинного торфу, 5% кварцового піску;
  • 80% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 20% перегною;
  • 90% ґрунту середнього та легкого механічного складу, 10% кварцового піску.

По можливості рекомендується застосовувати червоних каліфорнійських хробаків. Вони збагачують ґрунт органікою та сприяють поліпшенню його повітропроникності.

При підготовці ґрунту для теплиці рекомендується застосовувати біопрепарати для знезараження від личинок шкідників (нематофагін, батолін Т) або обробити приміщення сірчаними шашками.

  • Для поліпшення агрофізичних та агрохімічних властивостей вносять до 20 кг тирси (кори) або до 5 кг січки соломи на 1м2. Однак на 1 м3 соломи або тирси необхідно додатково внести 1,0-1,5 кг азоту. 

Добриво. Для захищеного ґрунту можна використовувати швидко- і довгорозчинні добрива: аміачна селітра, сечовина (з вмістом біурету не вище 1%), кальцієва та калійна селітри, подвійний суперфосфат, амофос, діамофос, сірчанокислий калій та сірчанокислий магній. На засолених ґрунтах слід використовувати добрива, що містять легкодоступні для рослин елементи (магній-амоній фосфат та метафосфат калію). 

Догляд за тепличними рослинами 

Посадка. У фазу п'яти справжніх листків (I декада липня) рослини висаджують на постійне місце.

  • У лунки глибиною 12-15 см при можливості вносять біогумус каліфорнійського хробака.
  • Висаджують розсаду в помірно зволожений ґрунт із температурою 18-20 °С.
  • Відстань між рослинами в ряду – 50-55 см, ширина міжрядь – 40-50 см.

Висаджену розсаду не поливають два-три тижні. Внаслідок цього рослини не витягуються та зміцнюються, коренева система приживається та розвивається.

Освітлення. На швидкість росту та розвитку рослин впливають інтенсивність освітлення та довжина світлового дня.

З ІІ декади вересня умови вирощування різко погіршуються, оскільки знижується освітлення та змінюється температура повітря.

Температура повітря в теплиці при вирощуванні помідорів до початку плодоношення має бути в літні сонячні дні 24-26 °С , у похмурі – 19-20 °С, вночі – 17-18 °С.

У вересні–жовтні температуру повітря знижують на 2 °С: у сонячну погоду підтримують на рівні 20-22 °С, у похмуру погоду – 18-19 °С, уночі – 15-16 °С.

У листопаді-грудні інтенсивність освітлення зменшується, тому температуру знижують ще на 1-2 °С.

Температура ґрунту не повинна перевищувати 17-18 °С.

Полив та розпушування. Поливають рослини теплою відстояною водою один раз на 5-6 днів. До цвітіння вносять 1,0-1,5 л води під кущ, під час цвітіння та плодоношення – 2-3 л під кущ. Оптимальна вологість ґрунту на початкових етапах розвитку – 60-70%, після зав'язування плодів – 70-80%. Вологість повітря має бути 60-70% та 45-60% відповідно. 

Після поливу ґрунт навколо рослин бажано розпушити. Розпушування уповільнює випаровування вологи з ґрунту та забезпечує надходження повітря до коріння.

Підживлення. Підживлювати рослини починають через 4-6 тижнів після висаджування розсади. Помідори чутливі до нестачі магнію. Тому у фазу цвітіння рослини рекомендується раз на 10-15 діб обприскувати 1-2%-ним розчином сірчанокислого магнію. У період масового дозрівання плодів раз на 10-15 днів у ґрунт вносять сульфат магнію з розрахунку 10-20 г на 10 л води.

За період вегетації помідорів підживлення проводять 6-8 разів.

Пасинкування. Індетермінантні сорти підв'язують та пасинкують. Пасинки краще не обрізати, а обламувати, залишаючи стовпчики заввишки 2-3 см. Процедуру бажано проводити вранці, коли пасинки легко обламуються.

Без пасинкування кущі помідорів виходять загущеними, вони гірше висвітлюються, і поживні речовини, що надходять від кореневої системи, витрачаються на ріст та розвиток пасинків.

Ріст плодів на таких кущах затримується, що спричиняє зниження врожаю. 

Запилення. Щоб плоди краще зав'язувалися, проводять штучне запилення. Для цього струшують пилок на скло або посуд з подальшим зануренням рильця кожної рослини в цей же посуд або щіточкою проводять по статевих органах квіток, переносячи пилок на рильце. Збільшенню кількості зав'язі сприяє обробка рослин стимуляторами росту (наприклад, томатон).

Перед тим як починати струшувати суцвіття, теплицю необхідно провітрити, оскільки пилок вологий і погано обсипається.

Оптимальні умови для проростання пилку – 20-24 °С. Підвищення температури повітря до 30 °С призводить до стерильності пилку.

Збір врожаю. Перший збір урожаю проводять у вересні, останній – наприкінці листопада – на початку грудня. Плоди помідорів слід прибирати двічі-тричі на тиждень, зривають їх недозрілими – бурими, без плодоніжок.

При регулярному збиранні недозрілих плодів урожай підвищується.

Олена Семенченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте