Оксамитова голова: особливості вирощування савойської капусти

Перш ніж почати обробляти савойську капусту, я довго придивлялася до цієї культури. А коли перший раз виростила та спробувала на смак, одразу внесла її до списку рослин, які обов'язково мають рости на моєму городі.

Згодом з'явився й улюблений сорт – Золота рання. Вегетаційний період – 105-110 днів. Розетка середня, діаметром 50-60 см. Качани масою до 1 кг, стійкі до розтріскування. Сорт досить урожайний, з 1 м² отримую 3-5 кг капусти.

Під савойську капусту відводжу сонячну та захищену від вітру ділянку. Найкращі попередники савойської капусти – картопля, бобові культури, цибуля, буряк, огірки, помідори.

Ніколи не вирощую капусту на тому самому місці два роки поспіль, чергую овочеві культури.

Вирощую капусту безрозсадним способом.

Насіння перед посівом витримую 15 хв у гарячій воді (50 ° С), потім 1 хв – у холодній. Після цього насіння поміщаю в розчин мікроелементів (використовую сік алое), не промиваючи, просушую та поміщаю на добу в холодильник.

• Навесні, як тільки дозріє ґрунт, роблю лунки, в кожну вношу жменю перегною та 1 ст. ложку деревної золи, добре перемішую.
• В одну лунку висіваю по 2–3 насінинки на глибину 1 см, присипаю ґрунтом, ущільнюю та поливаю.
• Щоб сходи з'явилися швидше, посіви накриваю плівкою. 
• Щодня і дуже обережно поливаю, по мірі росту сіянці підсипаю ґрунтом і проріджую, залишаючи найсильніший паросток.

Подальший догляд за савойською капустою включає полив, розпушування, прополювання, обробку від хвороб та шкідників. 

Савойська капуста дуже вимоглива до вологи, тому регулярно та рясно її поливаю під корінь. Після кожного поливу розпушую ґрунт навколо рослин на глибину 3 см, щоб не допустити появи кірки на поверхні.

Рослини двічі підживлюю: перший раз – розчином коров'яку, другий – розчином аміачної селітри, суперфосфату та сульфату калію. Проти хвороб рослини обробляю йодним розчином (40 крапель на 10 л води) з розрахунку 1 л на рослину. А щоб капуста була соковита та солодка, підживлюю «солодким» розчином (½ склянки цукру на 10 л води).

У вегетаційний період капусту необхідно посилено захищати від шкідників.

• Через кожні три-чотири дні ретельно оглядаю качани і збираю гусениці, а місця їхнього скупчення обприщую мильним розчином (15 г мила на 10 л води). Це відлякує нових нахлібників.
• Від усіх видів гусениць допомагає настій помідорного бадилля: 3–5 кг бадилля подрібнюю, заливаю 10 л окропу і витримую 2 доби. Потім отриману "кашу" добре розтираю, проціджую, розвожу водою (1:5), додаю 40 г мила і обприскую рослини в той же день.
• Капусту добре захищають полин та кропива. Свіжозрізані рослини розкладаю між капустою та замінюю їх новими кожні 10–14 днів. 

Грядки з капустою дуже приваблюють слимаків. Відчайдушно боролася зі шкідниками, доки не знайшла ефективний засіб від цієї напасті. Якось, застосовуючи суперфосфат у якості кореневого підживлення, опудрила залишками добрива (буквально пилом) качани. Згодом помітила, що на опудрених місцях сліди слимаків відсутні. 

Забираю капусту по мірі дозрівання качанів: ранні сорти – влітку, пізні – у жовтні. З прибиранням намагаюся не спізнюватися, оскільки качани схильні до розтріскування. Лежкість у савойської капусти невисока. Найдовше вона зберігається за температури -1…-3 °С.

М'яке, пухирчасте листя савойської капусти не тільки вражає своєю декоративністю, але й має прекрасний смак. У свіжому, відвареному та смаженому вигляді савойська капуста набагато смачніша, ніж білокачанна.

Через дуже ніжне листя савойська капуста не годиться для квашення і соління, зате салати, голубці, запіканки, начинка для пирогів з неї виходять чудові. 

За поживними та дієтичними властивостями оксамитова красуня особливо цінна для людей похилого віку та дітей. Тож грядка савойської капусти на городі не завадить.

Світлана Гермаш 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора