Ваш помощник каждый день
Подпишитесь
Сад

Найшвидший урожай: скороплідний горіх в питаннях і відповідях

11 сентября 2019
211
Найшвидший урожай: скороплідний горіх в питаннях і відповідях

Волоський горіх завезений в Україну кілька століть назад.

Тепер це одна з найважливіших культурних рослин нашої флори. На його частку припадає переважна більшість валового виробництва горіхів в країні (приблизно 100 тис. т на рік). Причому за останні 15 років виробництво волоських горіхів подвоїлося. За площею посадок серед садових дерев горіх поступається тільки яблуні, вишні та сливі.

Статистика свідчить, що на 10 садиб в Україні припадає в середньому 8 дерев горіха. Для одного звичайного горіха завжди знайдеться місце в саду, а для слаборослого підійде навіть маленька дачна ділянка.  

Попит зростає. Природно, виникає питання про посадковий матеріал. Де його взяти і який саме? 

В останні роки в Україні деяким розплідникам вдалося налагодити виробництво щеплених саджанців української, молдавської та французької селекції. Це, безумовно, крок вперед у розвитку горіхівництва.

Проте попит на посадковий матеріал залишається незадоволеним.

Зокрема, тому що пропоновані розплідниками сорти не випробувані на придатність для вирощування на більшій частині країни.

Отже, всі ризики від можливих збитків внаслідок вимерзання дерев в суворі зими бере на себе покупець. 

Зазвичай дерева волоського горіха досить пізно вступають в пору плодоношення – на 8-12-й рік життя, в лісових культурах – на 15-25-й.

Тому особливий інтерес представляють його скороплідні форми, адже вони починають плодоносити вже на 2-4-й рік життя.

Здається неймовірним, але дерева горіха можуть цвісти в перший рік життя. Так, в наших дослідах частина сіянців, вирощених з стратифікованого насіння скороплідних форм і посаджених у відкритий ґрунт в середині березня, вже через 5 місяців вступила в генеративну фазу і зацвіла. 

Як з'явилися скороплідні горіхи?

В 1830 р. у Франції садівник Шатене виявив сіянець горіха, який почав плодоносити набагато раніше звичайних форм – в трирічному віці.

Згодом у багатьох місцях були знайдені скороплідні форми, а також форми з гроноподібним плодоношенням. Ці ознаки нерідко бувають пов'язані один з одним, проте не всі горіхи з гроноподібним типом плодоношення є скороплідними.

На Закарпатті часто зустрічаються дерева типу сорту Гроновий. В Узбекистані в 1947 р. були виявлені низькорослі скороплідні форми волоського горіха. Одна з них отримала назву Ідеал і незабаром поширилася по всій Україні. Наукові установи та садівники-аматори з різних регіонів країни відібрали з них форми, що відрізняються раннім вступом сіянців у плодоношення. Ми вирощуємо кращі форми волоського горіха селекції Л. С. Шугіна з 2007 р.

Вважаємо, що вони найбільше підходять для різних областей України. У тому числі для тих, в яких не рекомендується висаджувати промислові сорти грецького горіха, виведені в регіонах зі сприятливим для нього кліматом.

У чому відмінність саджанця від сіянця?

Саджанцем в широкому сенсі слова називають рослину, призначену для посадки. У садівництві саджанець – це вегетативно розмножена рослина, тобто вирощена шляхом щеплення (окулірування) з укоріненого живця або відводка.

Рослина ж, вирощена з насіння, називається сіянцем.

Саджанець є клоновим потомством, яке повністю зберігатиме особливості материнської рослини. А ось сім'я сіянця утворюється в результаті з'єднання спадкових зачатків обох батьківських форм (статевим шляхом).

Саме тому сіянці мають ознаки як батьківських форм, так і новостворені. Отже, за одним або кількома господарсько-цінними ознаками сіянець може бути на одному рівні з батьками, кращим або гіршим за них.

Сортом в садівництві називають, як правило, клонове, вегетативно розмножене потомство будь-якої  рослини з господарсько-цінними ознаками. Сіянці волоського горіха будь-якого сорту не можна називати сортовим ім'ям батьківської рослини, оскільки вони мають відмінні якості. 

Навіщо стратифікують горіхи?

В ході еволюції рослини помірного клімату виробили властивості, що дозволяють їм переносити несприятливі умови зимового періоду.

Зокрема, їх зріле насіння взимку не проростає навіть в сприятливих умовах, оскільки в цей час року воно знаходиться в стані органічного спокою.

В процесі стратифікації вологе (!) насіння певний час витримують при низькій позитивній температурі, в результаті чого воно виходить зі стану спокою.

При осінньому посіві у відкритий ґрунт насіння проходить природну стратифікацію, тому навесні з настанням теплої погоди воно проростає.

Якщо насіння не було посіяне восени в ґрунт, взимку йому потрібно штучно створити умови для стратифікації.

Як проводять штучну стратифікацію?

  • Насіння, відібране для посіву, на 1-2 доби замочують у воді, потім розкладають його шарами в ящики з дренажними отворами, пересипаючи вологим субстратом (піском, тирсою, вермикулітом) в співвідношенні 1: 3.
  • Невелику партію насіння можна стратифікувати пластиковому пакеті. Тоді його витримують при температурі 0-5 °С впродовж 2-3 місяців. 

Частина насіння зазвичай виходить зі стану спокою раніше і може почати проростати задовго до моменту висіву горіхів у відкритий ґрунт. Посів пророслого насіння, особливо з довгим корінцем – процес трудомісткий, а обламування корінців призводить до погіршення росту сіянців або загибелі проростків.

Тому важливо, щоб температура в кінці стратифікації не піднімалася вище 5 °С.

Чи можна обійтися без стратифікації?

Якщо з якої-небудь причини горіхи не пройшли стратифікацію, перед весняним посівом їх замочують у воді на 3 дні. Воду щодня замінюють свіжою.

Замочене насіння висівають в відритий ґрунт або попередньо витримують при кімнатній температурі близько тижня. Підвищення температури призводить до прискорення проростання насіння.

З такого насіння виростають нормальні сіянці, але по зростанню і темпам розвитку вони поступаються рослинам, отриманим з насіння, які пройшли холодну стратифікацію.

Яке насіння підходить для посіву?

Маточна рослина має максимально відповідати ідеалу сорту, тобто мати якомога більше яскраво виражених господарсько-цінних ознак і властивостей.

Зокрема, бути зимостійкою, врожайною, з високою якістю плодів (розмір горіха, вихід ядра, товщина шкаралупи, видобування ядра) і т. д.

Бажано, щоб по сусідству з материнським деревом скороплідного горіха не було дерев звичайного волоського горіха, особливо з негативними ознаками, оскільки їх якості можуть передатися насіннєвому потомству при перехресному запиленні. 

  • Горіхи, зібрані з одного дерева, сортують, викидаючи не тільки дефектні, але і дуже дрібні, оскільки вирощені з них сіянці будуть відставати в рості.
  • Насіння збирають в період повної зрілості, коли перикарпій починає розтріскуватися.
  • Відбирають нормально розвинене, добре виконане насіння, очищають його від шкаралупи, просушують і зберігають у сухому приміщенні до посіву або штучної стратифікації.

Для посіву беруть тільки свіжі горіхи, бо при тривалому зберіганні їх схожість знижується. На посівні властивості впливають також умови зберігання.

Зокрема, негативно позначаються висока температура і підвищена вологість. Насіння з дуже тонкою шкаралупою не витримує тривалої стратифікації.

На яку глибину сіють горіхи?

За загальним правилом, глибина посіву дорівнює приблизно трикратному розміру насіння. Насіння волоського горіха сіють зазвичай в борозенки глибиною 8-10 см на відстані 8-15 см одна від одної.

Чи має значення положення насіння при посіві?

В інструкціях по вирощуванню волоського горіха можна знайти різні рекомендації на цей рахунок.

  • Одні автори радять класти горіх загостреною верхівкою догори  
  • інші – укладати на ребро (шов) 
  • треті – не звертати на це особливої ​​уваги, оскільки еволюційно сформована практично куляста форма плоду дозволяє йому, впавши з дерева, котитися собі та займати будь-яке зручне становище.

Ми приєднуємося до останньої поради і вважаємо, що при осінньому посіві положення горіха в борозенці не має значення.

Викривлені сіянці виростають не в результаті «неправильного» розміщення горіха при посадці, а через неякісний посівний матеріал. Корінець, проростає з поганого насіння, до виходу за межі шкаралупи рухається по внутрішній увігнутій стінці, формуючи у сіянця сильний вигин.

Насіння, що пройшло стратифікацію, розтріскується, і між стулками з'являється корінець.

При весняному посіві таке насіння слід розташовувати на дні посівної борозни так, щоб корінь ріс вертикально вниз. Якщо час посіву ще не настав, а насіння опинилося в сприятливих для зростання температурних умовах, воно стовбуріє, при цьому корінець у нього подовжується. 

Для такого насіння в посівній борозні паличкою роблять заглиблення, акуратно поміщають в нього корінець, засипають землею, обжимають пальцями і рясно поливають борозни, щоб між корінцями і ґрунтом не залишалися повітряні порожнини.

Скільки разів треба пересаджувати дерево горіха, щоб воно швидше почало  плодоносити?

Це повір'я має під собою певну основу, тому що рослини, «передчуваючи» швидку загибель, дійсно намагаються залишити після себе потомство.

Але стимулювати їх таким чином не потрібно, бо постійні пересадки тільки послаблюють дерево. І чим воно старіше, тим сильніше пошкоджується його коренева система при пересадці.

Сіянці вступають в плодоношення тільки після проходження ювенільної стадії, яка у багатьох плодових рослин, включаючи волоський горіх, триває 10 років і більше.

Характерною особливістю скороплідного волоського горіха є дуже швидке проходження деревом цієї стадії розвитку – від декількох місяців до 2-3 років.

Деякі вважають, що найсмачніші горіхи – з сусідського саду. Я вважаю, що нічого не може бути краще горіха, який ви виростили самі. Народна мудрість говорить, що людина повинна побудувати будинок, посадити дерево і виростити сина.

Без сумніву, цим деревом (і по можливості не одним) повинен бути волоський горіх.

Володимир Меженський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте