Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Сад

Малиновий сезон: основи агротехніки культури

25 липня 2022
1374
Малиновий сезон: основи агротехніки культури

Нещодавно ми писали про те, що потрібно знати про культуру малини, її рентабельність та врожайні сорти, щоб закладати продуктивні насадження, як аматорські, так і комерційні. Поговоримо тепер про агротехніку – посадку рослин та догляд за ними. При вирощуванні малини необхідно враховувати біологічні особливості рослин та їх реакцію на зовнішні фактори, а також рельєф місцевості, характер та родючість ґрунту, водний режим та інше...

Для посадки малини краще вибирати південні, південно-західні та західні рівні чи пологі (4-6°) схили, які забезпечують стік із ділянки вологи, а в зимовий період – відтік холодного повітря.

Ділянки з крутими схилами непридатні для вирощування малини – вони розмиваються весняними водами і сильно висушуються влітку.

Малина – одна з найбільш вологолюбних культур. Тому одержати гідні врожаї у неполивних умовах, особливо на півдні, досить проблематично. Урожайність залежить від потужності та сили пагонів, яким для розвитку необхідна волога. Найкращий варіант – краплинний полив. Проводити його необхідно так, щоб ґрунт промок на глибину 30 см.

Однак малина не витримує і перезволоження. Тому висаджувати її краще на ділянках, де ґрунтові води залягають на рівні 1,2 м від поверхні ґрунту. Перезволоження ґрунту у весняний період призводить до утворення кореневої системи у поверхневому шарі ґрунту. І це викликає послаблення росту пагонів, зниження врожайності. Надлишок вологи восени затримує визрівання пагонів. Вони або гинуть узимку, або виходять із неї ослабленими.

Перед посадкою необхідно ретельно підготувати ґрунт. За час експлуатації плантації малина виносить із землі величезну кількість поживних речовин та води. Поживні речовини можна компенсувати по мірі їхнього витрачання, але на непідготовленій ділянці неможливо отримати високі врожаї.

Ідеальний грунт для малини – супісок або середній суглинок з високим вмістом гумусу і добре дренований. Піщані і грубіші ґрунти можуть бути використані при рясному внесенні органічних добрив.

Реакція ґрунтового розчину повинна бути в межах рН від 5,8 до 6,7 та містити 14 мг азоту, по 36 мг фосфору та калію у 100 г ґрунту.

Перед закладкою плантації проводять повний аналіз ґрунту та за його результатами вносять добрива та мікроелементи.

Найкращі попередники для малини – сидерати, багаторічні трави, просапні культури (крім пасльонових та суниці).

  • Під перекопування (або переорювання) на 1 м2 вносять 6-8 кг перегною або компосту, 100 г суперфосфату, 50 г калімагнезії або їх аналоги.
  • Фосфорно-калійні добрива можна замінити золою з розрахунку 100-120 г/м2.
  • Ґрунт перекопують або боронують на глибину 15-17 см.

Малина краще за інші ягідні культури переносить підвищену кислотність, проте при цьому погіршується мінералізація та структура ґрунту. Тому за 2-3 роки до закладки малинника сильнокислі ґрунти вапнують – вносять мелений вапняк, палене вапно, вапняну пушонку, мергель, доломіт. Вапно, нейтралізуючи зайву кислотність, покращує фізичні властивості ґрунту, робить його пухким, більш тепло- та вологоємним, сприяє накопиченню азоту та фосфору.

Норми внесення визначають лише після проведення хімічного аналізу ґрунту.

Найкращі терміни посадки малини на півночі та в центрі України – початок жовтня, на півдні – з кінця жовтня до середини листопада. До цього моменту пагони добре визрівають і після висадки встигають укорінитися до морозів, а навесні потужно рушають у ріст. При необхідності висаджують і в пізніші терміни, але тоді гірше приживаність, приріст наступного року менше, а в безсніжні суворі зими рослини можуть вимерзнути. Можна висаджувати малину і навесні, але в якомога раніші терміни, щоб саджанці добре вкоренилися до початку спеки.

У будь-якому випадку рослини, посаджені в оптимальні терміни, випереджатимуть урості та врожайності рослини, посаджені пізно восени або навесні.

На практиці застосовують два способи посадки малини – кущовий та стрічковий.

При кущовому її висаджують у посадкові ями, з відстанню 1,5-2 м між рядами і 75-100 см між рослинами в ряду. При стрічковому способі відстань між рядами становить 2-2,5 м, а в ряду – 0,5 м, але її можна скоротити і до 0,3 м. Більш  щільне розміщення рослин прискорює утворення смуг, заповнених пагонами, і сприяє швидкому наростанню врожаю. При стрічковому способі формують смугу шириною 40-80 см. Слід враховувати, що широкі стрічки складно доглядати.

Для оптимального прогріву ґрунту та гарного освітлення ряди найкраще розташовувати з півночі на південь. Для розмітки рядів натягують шнур.

  • При кущовому способі посадки копають ями діаметром 40-50 см і глибиною близько 40 см. У кожну яму вносять до 10 кг перегною, 200 г суперфосфату, 50-100 г добрив калійних або 100 г деревної золи. 
  • При стрічковому способі посадки готують траншеї завширшки 40-50 і глибиною 35-40 см. На 1 м довжини траншеї вносять 10-15 кг гною, 500 г суперфосфату та 100-200 г калійних добрив.

І при кущовому, і при стрічковому способі посадки добрива ретельно перемішують з верхнім, найродючішим шаром ґрунту. Така заправка ям і траншей дозволяє не вносити азотні добрива при посадці, а фосфорно-калійні протягом 5 років після посадки. 

Основа майбутнього високого врожаю – якісні саджанці. Плантацію потрібно закладати здоровим посадковим матеріалом. Якщо саджанці уражені шкідниками та хворобами, особливо вірусними, чекати високої віддачі марно.

Тому посадковий матеріал необхідно купувати в розплідниках, державних чи приватних. 

Високоякісний саджанець повинен мати добре розвинену кореневу систему та пагін довжиною близько 20 см, з діаметром основи 5-10 мм. Не можна використовувати саджанці з підсохлим корінням і стеблами – перед посадкою необхідно обрізати уражені стебла до здорової деревини.

Якщо саджанці не висаджують тривалий час після викопування, перед посадкою для поліпшення приживання їх вимочують у воді близько 2 діб.

Бувають ситуації, коли з якихось причин не можна дістати високоякісні саджанці. У такому разі посадку можна проводити слабкішими саджанцями, з діаметром основи 4-5 мм, але висаджувати їх слід по 2 шт. в одну посадкову яму. 

Важливою є також глибина посадки саджанців. Коренева шийка всередині посадкової ями або траншеї повинна бути на одному рівні з поверхнею ґрунту. Допускається заглиблення саджанців на 2-4 см на піщаних і супіщаних ґрунтах, оскільки  на них поверхневий шар швидко пересихає, навіть навесні, і при дрібній посадці коріння страждає від нестачі вологи. Після посадки саджанці обов'язково поливають (3-4 л води на одну рослину).

Бажано також провести мульчування. Воно вкриває основу рослини в зимовий період, запобігає вимерзанню коренів у безсніжні зими, забезпечує рівномірну температуру влітку, сприяє кращому збереженню вологи та більш потужному росту пагонів, запобігає росту бур'янів. До того ж мульча, що перегнила, сприяє підвищенню вмісту гумусу в ґрунті, що позитивно позначається на розвитку рослин.

Для мульчування можна використовувати перегній, торф, сіно, компост, подрібнені стебла кукурудзи та соняшника тощо. При цьому необхідно стежити за тим, щоб мульча не містила насіння бур'янів. Шар мульчі після осідання має бути не менше 5 см. За сезон мульча зазвичай перегниває, її заорюють у ґрунт, а потім укладають новий.

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Новое на сайте