Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Дозвілля

Багатоликий Спас

11 серпня 2017
4428
Медовий Спас

Серпень багатий на православні свята. Найзначніші у народі називають Спасами. Перший із трьох Спасів — Медовий (14 серпня), за ним йдуть Яблучний (19 серпня) та Хлібний (29 серпня). Народні назви пов'язують ці свята із сезонними сільськогосподарськими роботами: збиранням меду, яблук та хліба. Найбільші почесті здавна віддавалися Першому Медовому Спасу.

У період напружених польових робіт було набагато менше свят, ніж в іншу пору року. Виняток становили лише ті, які були пов'язані зі щедрими частуваннями.

Такими святами можна назвати Перший, Другий і Третій Спас.

За традицією вони закінчували літній землеробський цикл. Перший Спас православні відзначають 14 серпня. Ним розпочинається Успенський піст, що йде перед одним із найбільших релігійних свят — Успінням Пресвятої Богородиці.

Зажинки

Народна традиція пов'язувала Перший Спас із проводами літа. За народними прикметами, цього дня відлітають ластівки і серпокрильці, що вважається першою ознакою осені, що наближається. Казали: «Прийшов Перший Спас, тримай кожух про запас»; «З Першого Спасу – холодні роси».

Цей період на Русі збігався із закінченням жнив, у народі його звали «зажинками» або «спожинками».

До Першого Спасу закінчувалося збирання овочів та хліба. Тому було прийнято освячувати у церкві вінки, сплетені з колосків, наповнених новим зерном, і перші плоди дозрілого врожаю.

У день Першого Спасу розпочинався ранній посів озимого жита («Перший Спас — перша сівба»). Перед початком ріллі влаштовували хресні ходи на поля, освячували насіння, для чого його насипали в козуби і виносили в поле, або несли для освячення в каплицю, церкву або до колодязя, де відбувалося водосвяття. Освячене жито приносили додому, складали до решти насіння, або кидали першою жменею на смугу під час сівби.

Напередодні свята варили яйця за кількістю чоловіків, що перебували у дворі. За обідом кожен розбивав яйце і дивився — у кого воно виявиться повнішим, той і має сіяти жито, щоб урожай був «повним».

До Дня Першого Спасу приурочувався і початок інших господарських робіт.

Так, починали обробляти клуні і стодоли та очищати токи, влаштовували «сирітські та вдовині допомоги»: приходили допомагати по господарству сиротам та вдовам. Зазвичай «громадські роботи» влаштовували після служби у церкві до святкового обіду.

Мокрий Спас

Перший Спас ще називають "Спасом на воді" або "мокрим" Спасом. Справа в тому, що це свято збіглося з днем Хрещення Русі, яке відзначають 1 серпня (за старим стилем). Тому на Перший Спас відбувався хресний хід на водоймища для освячення води. Після хресного ходу багато хто купався і купав худобу, щоб змити гріхи і вилікуватися від недуг. Казали: «На Спаса в Йордані купатися – незамолені гріхи попрощаються».

Спасами три серпневих церковних свята назвали не без підстав. Всі вони присвячені Ісусу Христу - Спасителю, звідси і скорочена народна назва - Спас.

Ще на «мокрий» Спас востаннє купали коней, а пастухи приганяли з пасовищ домашню худобу і заганяли її в річку, щоб захистити тварин від хвороб. Вважалося, що якщо викупати коня після цього дня, то він не переживе майбутньої зимової холоднечі — у нього «застигне кров».

Маковея

У церковній традиції день 1 (14) серпня присвячений не лише святу Спаса, а й пам'яті семи старозавітних мучеників Маккавеїв та їх матері Соломонії. У народних уявленнях співзвучне ім'я семи мучеників поєдналося з назвою рослини «мак», збирання насіння якого припадало на цей час. От і почали називати це свято ще й Маковеєм чи Макотрусом.

В Україні склалися свої традиції святкування Маковея. Цього дня у храмах освячують букети з трав та квітів – «маковійчики». Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковея, то не цвістиме господарство.

 

Медовий Спас

Перший Спас ще називають Медовим. Цього дня бджолярі підрізали вулики з медом та несли стільники нового збору для освячення до церкви. До освячення меду пасічники готувалися як до особливої урочистості: одягали чистий одяг, наливали мед у новий, не вживаний посуд. Після освячення розговлялися свіжим медом та пригощали їм усіх, роздавали бідним.

Перед тим як освячувати мед, потрібно було переконатися у належній якості.

Для цього робили «переливання»: зачерпували мед ложкою і переливали його в іншу ємність, тримаючи ложку вище. Якщо мед лився тонкою, рівною, безперервною «ниткою» або «стрічкою», то вважалося, що він досить добре приготовлений. Для вірності кілька разів перевертали ложку: добрий мед не повинен був стікати з ложки, а намотувався на неї.

Ще один, пізніший спосіб — розтерти мед між пальцями. Підробка при розтиранні залишає на шкірі грудочки, а ось справжній мед легко вбирається в неї.

Яблучний та Хлібний Спас

Другий Спас (19 серпня) припадав на час збирання яблук, тому в народі його назвали Яблучним.

Йому особливо раділи діти, адже з того часу дозволялося їсти яблука нового врожаю та інші садові плоди, попередньо освятивши їх у церкві.

Традиція ця пов'язана із давнім звичаєм — перший урожай приносити Богу і лише потім споживати самим. На Третій Спас (29 серпня) у церкві святили горіхи та хліб нового врожаю, накривали стіл та влаштовували святковий обід.

Успенський піст

З 14 по 28 серпня православні постили - настав час Успенського посту. Про нього завжди говорили: «Спасівка — ласощі, а Петрівка (Петровський піст) — голодування». Але хоча цей піст і звався Лакомкою, за суворістю він прирівнювався до Великого посту. Пост послаблювався у суботні та недільні дні, а також 19 серпня — у свято Преображення, коли можна було їсти рибу і навіть випити трохи вина.

На Медовий Спас на святковому столі мають бути калачики з маком та кутя із пшениці нового врожаю.

У Стародавній Русі пекли на першому меді величезний хліб-пряник із першого житнього борошна нового врожаю, а гостей пригощали медовим квасом.

У наші дні найпопулярніша їжа на Успенський піст – млинці. На Маковея їх готують із маковою начинкою, на Другий Спас — із яблуками, а на Третій — із меленими горіхами. І звичайно ж, до млинців подають мед — жоден Спас не обходиться без цих ласощів.

Якщо з якоїсь причини ви не можете постити - не турбуйтеся.

Режим суворого харчування не є обов'язковим для всіх, а деяким (вагітним жінкам, дітям, тяжкохворим або страждаючим хворобами шлунка) він взагалі протипоказаний. Головне в пості – не правила, а душевний настрій. Постарайтеся під час посту не нервувати, не гніватись і не сваритися з близькими, уникайте бурхливих розваг, більше відпочивайте і будьте на природі, і ви помітите, що ваше самопочуття набагато покращиться.

Православний календар у серпні

14 серпня - Перший Спас, Перенесення Чесних Древ Хреста Господня, святкування Всемилостивому Спасу та Пресвятій Богородиці; Маковея, семи старозавітних мучеників Маккавеїв та їх матері Соломонії.

19 серпня - Яблучний Спас, Преображення Господнє.

28 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці.

29 серпня - Хлібний (Горіховий) Спас, Перенесення Нерукотворного Образу Господнього.

Режим харчування на Успенський піст (з 14 по 27 серпня):

Понеділок, середа, п'ятниця — дозволені тільки хліб, сіль, сирі овочі і фрукти, горіх, сухофрукти, мед і вода (сипу виключені);

Вівторок, четвер — гаряча їжа без олії.

Субота, неділя - дозволяється їжа з олією.

У день Преображення Господнього (19 серпня) можна їсти рибу.

Марія МІХНО,
© «Городник»

Фото depositphotos

comments powered by HyperComments
Новое на сайте